Жуковський Григорій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жуковський Григорій Васильович
Губернатор Таврійської губернії
1856 — 1871
Попередник: Микола Адлерберг
Наступник: Олександр Рейтерн
 
Народження: 23 січня 1800(1800-01-23)
Смерть: 27 лютого 1880(1880-02-27) (80 років)
Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Поховання: Шуваловський цвинтарd
Освіта: Другий кадетський корпусd
Нагороди:
орден Святого Георгія IV ступеня Орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня

Григорій Васильович Жуковський (12 січня 1800 — 15 лютого 1880, Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія) — російський державний та військовий діяч, генерал-лейтенант, наказний отаман Оренбурзького козацького війська, двічі виконувач обов'язків Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора, таврійський губернатор, сенатор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 12 (23) січня 1800 року[1][2]. Походив з дворянства Орловської губернії.

Навчався військовій справі в Другому кадетському корпусі Санкт-Петербурга. 1819 року став прапорщиком 1-го піонерного батальйону. Того ж року отримав звання офіцера[3]. Через рік став підпоручником і був переведений до 3-го піонерного батальйону. 1824 року в чині поручика став ад'ютантом генерала Петра Капцевича. 1825 року переведений до В'ятського полку. 1829 року переведений до лейб-гвардії Гренадерського полку. 1830 року знову став ад'ютантом генерала Капцевича.

1830 року взяв участь у придушенні Польського повстання. У битві при Дембе-Вельке був важко поранений шаблею в голову та ліву руку.

З 1834 року — полковник у генерала Капцевича. Наступного року відправлений на службу до Образцового полку.

1846 року став командиром Башкирсько-мещерякським військом та отримав звання генерал-майора. 1848 року брав участь у поході на теренах Середнього Сходу в долині Сирдар'ї. 1849 року став наказним отаманом Оренбурзького козацького війська.

На початку Кримської війни перебував при головнокомандувачеві Південної армії, згодом був призначений комендантом у Кілії.

1856 року призначений тимчасовим виконувачем обов'язків губернатора Таврійської губернії, а згодом був остаточно закріплений на цій посаді. Того ж року отримав звання генерал-лейтенанта.

1859 року брав участь у засіданнях Комісії при Міністерстві внутрішніх справ з питань перетворення повітових установ. Пізніше двічі був тимчасовим виконувачем обов'язків Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора.

З 1871 року покинув посаду таврійського губернатора у зв'язку з призначенням на посаду сенатора Російської імперії[2].

Помер 15 (27) лютого 1880 року в Царському Селі. Похований на Шуваловському цвинтарі в Санкт-Петербурзі[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Петербургский некрополь. Т. 2 : (Д - Л) – Российская Национальная Библиотека – Vivaldi. vivaldi.nlr.ru. Процитовано 29 липня 2022.
  2. а б Правительствующий сенат. Список сенаторов / Н. А. Мурзанов. — СПб.: Сенат. тип., 1911. rusneb.ru - Национальная электронная библиотека (англ.). Процитовано 29 липня 2022.
  3. Список генералитету по старшинству. Исправлено по 1-е августа 1872. rusneb.ru - Национальная электронная библиотека (англ.). Процитовано 29 липня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]