Кілія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кілія
Kilia.png
Герб Кілії
Миколаївська церква (1647)
Миколаївська церква (1647)
Кілія
Розташування міста Кілія
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область
Район Кілійський район Кілійський район
Код КОАТУУ 5122310100
Засноване 862
Статус міста з 862 року
Населення 20829 (01.01.2011)[1]
Площа 19.5 км²
Густота населення 1068 осіб/км²
Поштові індекси 68300—68303
Телефонний код +380-4843
Координати 45°28′03″ пн. ш. 29°14′16″ сх. д. / 45.46750° пн. ш. 29.23778° сх. д. / 45.46750; 29.23778Координати: 45°28′03″ пн. ш. 29°14′16″ сх. д. / 45.46750° пн. ш. 29.23778° сх. д. / 45.46750; 29.23778
Висота над рівнем моря м
Водойма р. Дунай (Кілійське гирло)
Відстань
Найближча залізнична станція Дзинілор
До станції 29 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 226 км
 - автошляхами 209 км
До Києва
 - автошляхами 670 км
Міська влада
Адреса 68300, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Леніна, 57
Веб-сторінка Кілійська міськрада
Міський голова Переверзев Максим Артемович

Commons-logo.svg Кілія у Вікісховищі

Кілі́я — місто в Одеській області України, що лежить на березі Кілійського гирла Дунаю, адміністративний центр Кілійського району. Кількість населення на 2005 рік — близько 21800 осіб. Відстань до облцентру становить 209 км і проходить автошляхом Т 1604 та Т 1610

У місті розташовані суднобудівельно-судоремонтний завод, м'ясо-молочний комбінат, та річковий порт, що є важливим перевалочним пунктом на маршруті Чорне море—Дунай. Діє пункт контролю на кордоні з Румунією КіліяКілія Веке.

Назва[ред.ред. код]

Одне з гирлів Дунаю греки називали Ликостомон  (Вовча паща), а місто яке було збудоване у цьому гирлі носило назву - Ахіллей, яка з часом перетворилася на назву - Кілія. Назва міста Ахіллей, згадана також у євангелії, яке зберігалося з 1647 р. в Миколаївській церкві. Молдовани називали місто - Возія (Vosia) . Кантемир у своїй історії вказує, що місто Кілія в давнину носило також назву Ликостом(он). Станіслав Сарницький (1532-1597) стверджував, що фортеця Томі була там, де в його час знаходилася Кілія. [2]

Історія[ред.ред. код]

Засновано в середині XIII століття Данилом Галицьким.[Джерело?] Перші письмові згадки про місто належать до XIV сторіччя.

Кілія в XIV ст.
Герб Кілії румунського періоду

У 13521359 роках місто перебувало у складі Угорського королівства, в 13591484 — Молдовського князівства. 1484 султан Баязед взяв Кілію та Білгород. 14841806 — Османської імперії, 18061856 — Російської імперії, в 1856, після поразки Росії в Кримській війні, знову відійшло до Молдовського князівства, а після Російсько-Турецької війни 18771878 років було повернуте до складу Російської імперії; в 19181940 — входило до складу Румунії. В 1940 р., згідно з пактом Молотова-Ріббентропа, відійшло до СРСР і було включене до Української РСР. Входило до складу Акерманської та Ізмаїльської областей під час їхнього існування.

Кілійська фортеця
Історики припускають, що фортецю заклали в XI столітті візантійці і назвали Лікостом (Вовча паща). У XIV столітті Лікостом перебудували італійці (Генуя), які контролювали в той час чорноморські торгівельні потоки. Достовірно відомо, що фортецю Кілії в XV столітті значно розширили і зміцнили молдовани (Молдовське князівство), у 1484 році захопили і перебудували турки-османи. У XVI-XVII століттях фортецю не раз захоплювали Запорізькі козаки, а в 1806-му Кілію взяли російські війська на чолі з Арманом де Рішельє. Фортечні стіни охоплювали весь сучасний центр міста і ділили середньовічну Кілію на три райони (двори) — зовнішній, внутрішній, і цитадель. Цитадель перебувала на березі Дунаю і являла собою чотирикутний замок з чотирма круглими вежами по кутах. У XIX-XX століттях фортеця була розібрана місцевими жителями, позаяк втратила своє значення і ускладнювала зростання міста. Від фортеці залишилися лише два ставки на місці захисного рову. Зараз на місці фортеці розкинувся міський парк.

Економіка[ред.ред. код]

У місті розташовані судноремонтний завод КССРЗ (Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод), винзавод, м'ясомолочний комбінат, річковий порт, що є основним перевалочним пунктом на маршруті, й ряд інших великих підприємств міста. Чорне мореДунай.

Кілія — найбільший в Україні центр із вирощування рису. Рисові чеки простяглися на багато кілометрів уздовж Дунаю. Це призвело до підвищення рівня ґрунтових вод і засолення ґрунтів. З турецької мови перекладається, як «глина» тому що місто стоїть на глині (Олександр Сергійович Карпушкін).

Архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Уродженці[ред.ред. код]

Некрополі[ред.ред. код]

Біля міста, на турецькому кордоні, 1575 p. був похований козацький гетьман - Іван Свирговський.

Слова з Думи про гетьмана Свірчовського:

"Деж ви з нашим гетьманом прощалися ?
В глибокої могилі,
Біля города, біля Кілії,
На турецькі лінії."

По дорозі з Кілії до Бендер (Тягині) була в полі могила з каменем, на якому був викутий хрест, цю могилу в народних переказах звали - Свиридова могила.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.