Жук Олександр Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жук Олександр Абрамович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 23 жовтня 1907(1907-10-23)
Місце народження Полтава, Російська імперія
Дата смерті 31 жовтня 1995(1995-10-31) (88 років)
Місце смерті Харків, Україна
Громадянство СРСР і Україна
Професії композитор, диригент, музичний педагог
Освіта Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Вчителі Тіц Михайло Дмитрович
Заклад Харківський державний інститут культури

Олександр Абрамович Жук (нар. 5 листопада 1907, Полтава — пом. 31 жовтня 1995, Харків) — український композитор, диригент, музичний педагог; член Спілки композиторів України з 1938 року. Брат скрипаля Ісака Жука.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 жовтня [5 листопада] 1907(19071105) року в місті Полтаві (тепер Україна). 1936 року закінчив історично-теоретичний факультет Харківської консерваторії, 1938 року — клас композиції Михайла Тіца. Протягом 19371941 років викладав у Харківському музичному училищі і Харківській консерваторії. Одночасно у 19391941 роках був членом правління Харківської організації Спілки композиторів України. Протягом 19411944 років завідував музичною частиною і був диригентом Російського драматичного театру імені Тараса Шевченка у місті Леніногорську Казахської РСР.

Впродовж 19441967 років знову викладав у Харківському музичному училищі, одночасно у 19501954 роках завідував кафедрою теорії музики Харківського театрального інституту; з 1961 року — викладач, а у 19641969 роках — завідувач кафедри теорії музики і фортепіано Харківського інституту культури. Впродовж 19701974 років очолював ревізійну комісію Харківської організації Спілки композиторів України.

Помер в Харкові 31 жовтня 1995 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Серед творів:

  • вокально-симфонічна поема «Матрос Железняк» (1935, слова М. Голодного);
  • для симфонічного оркестру — Симфонія (1938);
  • для камерного оркестру — Симфонієта (1992);
  • для фортепіано з оркестром — Концерт (1957);
  • для скрипки з оркестром — «Рондо-фантазія» (1939), Концерт (1982);
  • для оркестру народних інструментів — «Святкова увертюра» (1954), «Українська фантазія» (1971);
  • камерно-інструментальні — 2 Струнні квартети (1935, 1959), Фортепіанне тріо (1947), Фортепіанний квінтет (1972);
  • для фортепіано — Сюїта (1950), 3 Поеми (1950, 1956, 1970), 3 Концертні етюди (1961), «Українська рапсодія» (1963), «Героїчна соната» (1965);
  • для скрипки і фортепіано — «Арія» (1936), «Поема» (1949), «Гумореска» (1956);
  • для віолончелі — «Інтермеццо» (1965), 2 Концертні п'єси (1994);
  • хори, романси;
  • музика до театральних вистав.

Автор музики до комедій «Пошились у дурні» Марка Кропивницького (1942) і «Розкинулось море широко» Всеволода Азарова, Всеволода Вишневського, Олександра Крона (1943), один із творців музики до гімну УРСР (1947).

Література[ред. | ред. код]