Забродський Роман Анатолійович
| Забродський Роман Анатолійович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||||||
 | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження |
26 липня 1980 (43 роки) Кмитів, Коростишівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | ||||||||
| Громадянство |
 Україна | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність |
Україна | ||||||||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||||||||
| Рід військ |
 Десантні війська | ||||||||
| Війни / битви | |||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
   | |||||||||
Рома́н Анато́лійович Забро́дський (нар. 26 липня 1980, с.Кмитів, Житомирської області) — підполковник Збройних сил України, заступник командувача 25-ї повітрянодесантної бригади (2019). Учасник російсько-української війни.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився 26 липня 1980 р.[1]
Станом на вересень 2013 року — у чині капітана, служив в 25-й окремій повітрянодесантній бригаді.[2][3]
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
19 червня 2014 року під час проведення операції поблизу населеного пункту Ямпіль, майор Забродський був тяжко поранений, але не зважаючи на це, керував підрозділом до кінця бою.[1]
В січні 2015 року особовий склад парашутно-десантного батальйону під керівництвом майора Забродського брав участь в боях за шахту Бутівка та селища Спартак під Донецьком.[1]
З 31 серпня до 18 жовтня 2016 року брав участь у боях за промзону на східній околиці м. Авдіївка.[1]
20 жовтня 2016 року командував обороною в районі с. Зайцеве під Горлівкою, на лінії бойового зіткнення на глибині ротних опорних пунктів першого ешелону.[1]
Станом на липень 2019 року — заступник командира 25-ї повітрянодесантної бригади.[4]
Станом на листопад 2019 року — тимчасовий виконувач обов'язків командира 25-ї повітрянодесантної бригади.[5]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Богдана Хмельницького II ступеня (1 лютого 2023) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[6]
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (26 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[7]
- Медаль «За військову службу Україні» (2 серпня 2017)[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Лицарі ордена Богдана Хмельницького: Роман Анатолійович Забродський. dshv.mil.gov.ua. Архів оригіналу за 30 травня 2019.
- ↑ У Кременчуці військовому параду не завадив дощ і град. Вісник Кременчука (англ.). 29 вересня 2013. Процитовано 21 листопада 2019.[недоступне посилання]
- ↑ 70-річчя визволення Кременчука від німецько-фашистських загарбників. www.bitamusic.com.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 21 листопада 2019.
- ↑ У Дніпрі попрощалися із 21-річним розвідником, який підірвався на міні. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 28 квітня 2020.
- ↑ "Це був легендарний полковник": командира 128-ї гірсько-штурмової бригади поховають завтра в Сумах. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
- ↑ Указ Президента України від 1 лютого 2023 року № 54/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 26 липня 2014 року № 619/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Порошенко нагородив військових льотчиків з нагоди Дня ПС ЗСУ. 112.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 28 квітня 2020.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Полковники (Україна)
- Народились 26 липня
- Народились 1980
- Уродженці Коростишівського району
- Військовики 25-ї повітрянодесантної бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)