Загальноосвітня школа № 16 (Кременчук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


ЗОШ
Кременчуцька ЗОШ І—ІІІ ступенів № 16
Фасад будівлі школи.jpg
Центральний вхід до школи
Країна Flag of Ukrainian SSR.svg Україна
Розташування Кременчук
Девіз

Громадсько-активна школа №16 .

Школа Свободи, Правди, Любові.
Національно-патріотична школа.
Засновано 1974
Директор Довбня Олексій Васильович
Учителі 43
Учні 545
Адреса Полтавська область, Кременчук, вул. Велика набережна, 37
Телефон (0536) 75-80-20
E-mail school-16@ukr.net
Сайт school-16.klasna.com

Кременчу́цька ЗОШ І—ІІІ ступені́в № 16 — загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів № 16, розташована у Кременчуці на Першому Занасипу.

Історія[ред.ред. код]

Школу почали будувати в 1972 році в районі вулиці маршала Говорова та провулку Військовому. Фінансування будівництва здійснював Крюківський вагонобудівний завод, будувати школу розпочав домобудівний комбінат № 3, а закінчувало будівельно-монтажне управління «житлобуд». На початку квітня 1974 р. будівництво школи було завершено. 1 вересня 1974 р. було прийнято перших школярів[1].

Тур Іван Олексійович — перший директор школи
Тур Іван Олексійович — перший директор школи (1972—1980)
  • 25 липня 2016 року виповнилося 80 років Туру Івану Олексійовичу — першому директору школи № 16 м. Кременчука (колишня школа № 29). Він очолив школу в 1974 році працював директором школи до 1980 року. Народився 25 липня 1936 року, у с. Новоіванівка Хорольського району Полтавської області. Освіта: 1953—1957 рр. навчання в сільськогосподарському технікумі села Красногорівка Великобагачанського району за спеціальністю бухгалтер; 1960—1965 рр. навчання в Полтавському педагогічному інституті ім. В. Г. Короленка. Має диплом учителя історії, української мови та літератури. З 1965 до 1969 р. працював учителем та заступником директора з виховної роботи в середній школі № 29 (колишня школа № 6); 1969—1973 рр. — директор школи № 14. Громадська діяльність: З 1967 р. — член КПРС; з 1989 р. — член Народного Руху України; 1989 р. — член товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка у м. Кременчук; з 1991 р. — член дослідницької групи з вивчення фактів голодомору 1932—1933 рр. у селі Кам'яні Потоки Полтавської області; з 1991 до 1994 рр. — постійний делегат з'їздів дослідників голодомору в м. Києві; з 1989 до 2010 року — член та голова дільничних та територіальної виборчої комісії; активний учасник акцій, мітингів, маршів за встановлення вперше на Лівобережній Україні синьо-жовтого прапора в м. Кременчуці.
  • 30 вересня 2017 р перестало битися серце Івана Олексійовича Тура.
  • Манженко Діна Сергіївна (1980—1991)
    Манженко Діна Сергіївна (1980—1991)
    З 1980—1991рр — директором школи була сьогодні покійна Манженко Діна Сергіївна. Народилася МАНЖЕНКО Діна Сергіївна 17 грудня 1935 року в м. Кременчуці в сім'ї службовців. Середню школу закінчила  в 1953 році. З 1953 по 1959 роки навчалася в Харківському державному педагогічному інституті на фізико-математичному факультеті.  З 1961 року — член КПРС. Розпочала свою педагогічну діяльність учителем математики в середній школі № 14, заступником директора середніх шкіл № 10, № 16. 1 вересня 1980 року була призначена директором школи № 16 і працювала керівником до 28 червня 1991 року.  У  1970 році Діна Сергіївна була  нагороджена  державною  нагородою СРСР, медаллю «За трудову доблесть»  за свою  трудову діяльність, нагороджена знаком «Відмінник народної освіти» та медаллю «Ветеран праці». Вона була передовим борцем за соціалістичне будівництво, показувала  зразки високої продуктивності праці, сприяла розвиткові освіти в  м. Кременчуці. Для неї були характерні цілеспрямованість і наполегливість у роботі, вимогливість до себе і підлеглих та притаманна чудова властивість згуртовувати навколо себе людей.
  • Довбня Олексій Васильович (1991—2004; 2006 — до цього часу)
    Довбня Олексій Васильович (1991—2004; 2006 — до цього часу)
    Від роду до роду
    Від роду до роду
    З 1991року очолює школу  Довбня Олексій Васильович. Біографія: Довбня Олексій Васильович народився 15 квітня 1954 року в с. Хоружівка Недригайлівського району Сумської області . Освіта : 1971—1976 рр навчання в Дніпропетровському металургійному інституті, теплофізичний факультет, інженер-технолог ; 1980—1982 рр навчання на фізико-математичному факультеті Воронізького педагогічного інституту, учитель фізики. Має звання «учитель-методист», нагороджений знаком «Відмінник освіти України». Громадська діяльність: Депутат Крюківської районної ради 5-х скликань м. Кременчука Полтавської області. Нагороджений почесним знаком ЗА ЗАСЛУГИ ПЕРЕД МІСТОМ (2010р). Олексій Довбня написав бестселер про своїх нащадків.   Ось як розпочинається його розповідь: « Для багатьох написання історії роду є актуальним. Книга „Від роду до роду“— спосіб зібрати таку історію. Працюючи над книжкою, розумів, що дуже важко знайти універсальний варіант відображення родинного дерева. Адже хтось може докопатися до шостого коліна, а комусь зробити це буде важко. Тому дотримувався  золотої середини». Генерал-хорунжий, заступник головного отамана з питань освіти, молоді Полтавського українського козацтва . Нагороджений Благословенною Грамотою перед Українською православною Церквою та побожним українським народом Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, а також Подячною грамотою Єпископом Полтавським і Кременчуцьким.
  • Шишко Аліна Петрівна (2004—2006)
    Шишко Аліна Петрівна (2004—2006)
    У 2004—2006 роках Олексій Васильович працював начальником управління освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, а директором школи була Шишко Аліна Петрівна. Народилася 08.10.1954 р. у с. Борисовщина Мінської обл., Білорусь. У 1973 р. закінчила Мінське педагогічне училище і розпочала свою трудову діяльність у ЗОШ № 14 м. Кременчука, яку на той час очолював Тур І. О. З 1974 р. працювала вчителем початкових класів, а з 1992 р. — заступником директора з навчальної роботи ЗОШ № 16. У 1983 р. закінчила Кіровоградський педагогічний інститут ім. А..С. Пушкіна. На посаді директора Аліна Петрівна продовжила курс попереднього й нинішнього керівника Довбні О. В. на перетворення школи в заклад, де головною діючою особою є учень, де панують толерантність, взаємоповага та взаємодовіра, високий культ знань, патріотизму та моральності. Має звання «Учитель-методист» та відзнаки «За вклад у розвиток освіти Полтавщини», «Відмінник освіти України».

Із спогадів Тура І. О.(першого директора школи № 29, сьогодні школа № 16): «За генеральним планом забудови міста початку 60-х рр. мікрорайон першого Занасипу отримував велику перспективу житлової забудови. На жаль, життя внесло свої корективи і цей план не було здійснено, але будівництво житла в мікрорайоні було розпочато. З появою перших 5-и поверхових будинків № 11, 13, 15, 19 та 21.

Виникла нагальна потреба будівництва середньої школи на 1280—1320 учнівських місць. Її будівництво розпочалось у 1972 р. у районі вулиці Маршала Говорова та провулку Військовому. Фінансування будівництва здійснював Крюківський вагонобудівний завод, будувати школу розпочав домобудівний комбінат № 3, а закінчувало будівельно-монтажне управління „житлобуд“. На початку квітня 1974 р. будівництво школи було завершено. 1 вересня 1974 р. настала урочиста мить — відкриття нової школи. Та якої! Для жителів першого Занасипу, що проживали в приватних будинках з єдиним тісним магазинчиком, це була не просто школа — це був величезний шкільний палац: 4-поверховий навчальний корпус сімдесятиметрової довжини на 32 класні кімнати; двоповерховий, такої ж довжини службовий корпус зі шкільною їдальнею на першому поверсі та актовим залом на другому; великий спортивний зал.

Будівництво школи № 29 (№ 16) 1972—1974рр

Обидва ці корпуси були з'єднані двоповерховим тридцятиметровим переходом, де були розміщені навчальні кабінети, учительська та інші службові приміщення. А такого шкільного двору, який мала наша школа, не мала жодна школа міста: тут розмістилися не тільки зелені трав'яні майданчики, а й цілий шкільний дендропарк, велика теплиця і навіть шкільний стадіон зі своїм шкільним футбольним полем, біговою доріжкою та спортивними майданчиками. Щоправда, за будівництво цього стадіону довелося добре „повоювати“, бо треба було знести 5 приватних будинків, а їх мешканцям надати комунальні квартири.

Не передбачені проектом зміни в будівництві вдалося здійснити завдяки прекрасному майстру будівельної справи виконробу Бабенко Віктору Григоровичу.

В перші роки становлення нової школи доводилося долати доволі складні проблеми матеріального, фінансово-господарчого та психологічного характеру. Створювалися вони такими обставинами:1)абсолютно новий колектив учителів та учнів;2) відсутність будь-якої раніше створеної матеріальної бази; 3) це було позапланове будівництво, а тому фінансування і оснащення школи офіційно не передбачалося. На виручку прийшли ентузіазм і самовіддана праця вчителів та безкорислива допомога батьків. Це завдяки їм класи наповнювалися нестандартним обладнанням, дидактичними матеріалами, навчальними посібниками.

Перший рік школа працювала в складі 15 класів, де навчалися 452 учні. А тому третій і четвертий поверхи навчального корпусу школи були закриті. Однак темпи житлової забудови мікрорайону наростали і школа швидко заповнювалася новими мешканцями».

Будівництво школи № 29(№ 16) 1972—1974рр
Будівництво школи № 29(№ 16) 1972—1974рр

1 вересня 1974 року настала урочиста мить відкриття нової  середньої школи  № 29. «Для жителів Занасипу, більшість з яких проживала в приватних будинках, це була не просто школа, а величезний палац»,- згадує перший директор І. О. Тур(роки діяльності). Чотирьохповерховий навчальний корпус сімдесятиметрової довжини на 32 класні кімнати, двоповерховий  службовий корпус із великим спортивним залом на першому поверсі та актовою залою на другому. Обидві будівлі були з'єднані двоповерховим переходом, де розміщувалися навчальні кабінети, учительська та інші службові приміщення. Школа була розрахована на 1320 учнівських місць. У перший рік роботи освітнього закладу відкрилося 15 класів, де навчалося 452 учні. У дитячій їдальні  запущено єдину в місті автоматичну  лінію гарячого харчування, завдяки якій обслуговувалося до 500 учнів.

У жодній школі міста не було такого просторого подвір'я. Завдяки прекрасному майстру В. Г. Бабенку, який здійснив непередбачені проектом зміни в будівництві, на місці п'яти приватних будинків розмістився великий стадіон із футбольним полем та  біговою доріжкою. Біля стадіону закладено велику теплицю, а перед навчальним корпусом — справжній дендропарк з різними видами дерев та кущів.

У перші роки становлення школи доводилося вирішувати  складні проблеми матеріального, фінансово-господарчого та психологічного характеру, викликані цілим рядом обставин: абсолютно новий колектив учителів та учнів, відсутність будь-якої матеріальної бази. Позапланове будівництво закладу не передбачало офіційного фінансування. Тільки завдяки  ентузіазму й самовідданій праці вчителів та безкорисливій допомозі батьків  кабінети наповнилися нестандартним обладнанням, дидактичними матеріалами, навчальними посібниками.

Перша лінійка 1974 рік
Перша лінійка 1974 рік

У 1977—1978н.р. кілька шкіл міста було перейменовано, у тому числі й нашу. Тепер І. О. Тур, учитель історії, очолював школу № 16. Майстер своєї справи, людина авторитетна та непохитна у своїх переконаннях, він усіляко сприяв творчій активності педагогів. Взірцем самовідданої роботи з дітьми стала В. О. Чепенко, «учитель-методист», заступник директора з виховної роботи (1991—2002 рр.). Майже 40 років натхненної праці віддала вона школі, нагороджена знаком «Відмінник народної освіти» та медаллю «Ветеран праці». Улюбленицею малечі стала А. П. Шишко, «учитель-методист», нагороджена знаком «Відмінник освіти України», яка працює з перших днів роботи школи й до сьогодні. За цей час займала посади заступника директора з навчально-виховної  роботи (1992—2010 рр.) та директора школи (2005—2007 рр.). Любов до спорту в школярів  плекав учитель фізичної культури Ю. Г. Хомяков, який полишив професійний футбол заради роботи з дітьми. Озеленення великого шкільного подвір'я розпочала вчитель біології В. У. Кошель. Вона невтомно працювала з дітьми, висаджуючи дерева та кущі, закладаючи клумби, квіткові доріжки, а велика шкільна теплиця перетворилася в справжню оранжерею.

Багато років чесної праці віддали школі вчителі математики — Л. М. Озірна, П. Н. Соліна, Л. В. Тимофеєва, фізики — А. П. Шульга, географії — Н. І. Гиря, хімії — Г. Ф. Ектова, української мови -  Л. П. Коростишева, російської мови -  Н. І. Никанорова, праці — В. К. Філімонова, початкових класів — А. І. Акімова, Л. Д. Бариба, Л. М. Литвинова, Г. М. Бестемьянникова. Неабияких зусиль для утримання приміщення та подвір'я  школи докладала завідуюча господарством К. С. Бабенко, яка проживала в шкільній квартирі.

За роки 10-ї п'ятирічки (1975—1980 рр.) у школах Крюківського району було здійснено перехід на нові навчальні програми, поліпшилася матеріальна база, запроваджено кабінетну систему та використання технічних засобів (телевізорів, магнітофонів, проекторів) у навчальному процесі. У 1980-х рр. керувала закладом Д. С. Манженко, учитель математики, нагороджена знаком «Відмінник народної освіти УРСР» та «Відмінник народної освіти СРСР». Кількість учнів  була найбільшою (1200 осіб), навчання здійснювалося в дві зміни, наповнюваність класів — понад 40 учнів.

У школі з'явилися спеціалізовані навчальні кабінети (хімії, фізики, біології, музики) з новим обладнанням, майстерні для хлопців, кабінети обслуговуючої праці для дівчат, спальні кімнати для дітей груп продовженого дня. На високому рівні проводилася туристично-краєзнавча робота. Учитель географії Н. М. Козаченко згуртувала колектив учнів, який здійснював походи Полтавщиною й посідав призові місця в обласних конкурсах. Спортивне спорядження (палатки, спальні мішки, рюкзаки) та форму придбати допомагали базові підприємства-шефи: річковий порт, кар'єроуправління, завод селікатної цегли, хлібзавод.

Останній дзвоник-1990 рік
Останній дзвоник-1990 рік

Парк Комсомольський, що розташований неподалік від школи, став полем діяльності учнів. Кожного року діти висаджували та доглядали дерева, проводили спортивні ігри та змагання. Роботу піонерської організації школи очолила учениця Кривич Оксана, у подальшому президент міського піонерського штабу «Орлятко» (нині О. М. Гуйда, депутат міської ради  VІ скликання).

У 1985 році в школі було відкрито Кімнату Бойової Слави, експозиції якої висвітлюють  історію бойового шляху 214-ї Кременчуцько — Олександрійської Червонопрапорної орденів О. Суворова та Б. Хмельницького стрілецької дивізії, яка визволяла м. Кременчук від фашистських загарбників. Близько 60 ветеранів прибули до школи з Молдавії, а також з Москви, Києва, Уфи та інших міст. Ця урочиста подія стала можливою завдяки кропіткій праці вчителів та учнів на чолі з Т. О. Товстюк, учителем історії, «учителем-методистом», заступником директора з навчально-виховної  роботи (1985—2003 рр.), нагородженої знаком  «Відмінник народної освіти».  Кімната Бойової Слави, яка впродовж 30 років є центром патріотичного виховання учнів, неодноразово відзначалася нагородами та грамотами міського та обласного рівнів.

Процес «перебудови» в країні спричинив у педагогічному колективі цілий ряд демократичних  змін.  Приділялась увага психологічному розвантаженню учасників навчально-виховного процесу. У школі облаштовувалися  місця відпочинку для вчителів та учнів. Яскравою подією стало відкриття оновленої шкільної бібліотеки  з  музично — літературною  вітальнею.  Завідувачка  бібліотекою  С. Ю. Третяк невтомно виховувала в учнів не тільки читацьку культуру, а й естетичні смаки. Багато  років сумлінної праці віддали школі вчителі початкових класів — Т. І. Васюра, І. П. Чередайко, В. І. Ковтун, А. М. Тітенко, І. І. Ткач, О. Г.  Кузьміна, А. Л. Добробатько, Л. О. Арутюнова, Л. В. Новодворська, історії — В. І. Лисиченко, Н. В. Келембет, англійської мови — М. В. Яременко, фізичної культури — С. Б. Іринєєва, В. Т. Сухостат, математики — М. П. Близнюк, Н. І. Чугай, української мови — В. М. Петрусь, Л. В. Синельова, російської мови  - Ю. Б. Наубетова, О. М. Борщик, праці — Л. М. Неонова, Л. С. Степаненко, А. П. Самоненко, Л. І. Дружко.  На посаді вчителя географії тут завершував свою педагогічну діяльність  заслужений учитель УРСР, нагороджений знаком «Відмінник народної освіти УРСР» та «Відмінник народної освіти СРСР», кавалер Ордена Леніна  Коротич Сергій Тарасович .

Консервативні методи управління освітою в державі наштовхувалися на пробудження демократизму серед батьків, учнів та вчителів. Саме тому учні випускного класу на чолі з комсоргом  Максаком Олегом (нині знана в місті людина, юрист, депутат міської ради) підтримали акцію протесту представників Народного Руху України за покращення екологічної ситуації в місті. За такий сміливий вчинок вихованців директору Д. С. Манженко було оголошено сувору догану.

Випускники 1992 року школи № 16
Випускники 1992 року школи № 16

З часом демократичні перетворення сприяли позитивним змінам у галузі освіти.  1991 року  директором школи було призначено О. В. Довбню, учителя фізики, «учителя-методиста», нагородженого знаком «Відмінник освіти України», керівника — новатора, який змінив обличчя закладу. Робота колективу ґрунтувалася на засадах  гуманізації навчально-виховного процесу, що сприяло впровадженню новітніх технологій та створенню умов для гармонійного розвитку особистості. Оновлення розпочалося з модернізації внутрішнього інтер'єру навчального корпусу: затишні класні кімнати з новими меблями та ТЗН, пластикові вікна, сучасний кабінет інформатики, картинна галерея, «зимовий сад» з фонтаном. Такі комфортні умови в закладі поліпшували настрій вихованців та формували в них позитивне ставлення до школи. Педагогічний колектив ставив за мету не тільки надання освітніх послуг для учнів, але й залучення батьків і громади мікрорайону до вирішення соціальних та інших проблем міста. Школа фактично стала освітнім і культурним центром мікрорайону.

Новини життя навчального закладу учні висвітлювали в газеті «Інфошкола» (40 примірників щомісяця), редактором якої була вчитель історії та правознавства О. М. Рогозна. 2010 року видання було відзначено Дипломом лауреата ХІІІ Національного конкурсу шкільних газет Полтавської області.

Шкільна сцена зустрічає ветеранів. День пам"яті та примирення 08.05.2016р
Шкільна сцена зустрічає ветеранів

З 2011 року діє шкільний сайт, який на сучасному етапі посів лідерську позицію серед шкіл і став важливою складовою інформаційного простору міста. Це дало можливість налагодити інформування дітей, батьків, учителів, мешканців мікрорайону, партнерів, спонсорів.

У 2011 році школі присвоєно статус громадсько–активної (ГАШ), що передбачає демократизацію закладу в цілому, волонтерську діяльність, партнерство з громадою.  Новим змістом навчально-виховний процес майстерно наповнюють заступники директора, справжні професіонали, «учителі-методисти» Л. С. Ванжула і С. В. Таран Пріоритетним напрямком виховної роботи в школі стало національно — патріотичне виховання. Високу духовність і радість пізнання плекає в майбутніх громадянах дружній  колектив учителів початкової школи: «учителі-методисти»  С. В. Тимошенко та В. П. Лазуріна, а також В. В. Неверова, Н. В. Аврахова, Т. В. Гавриш, Н. С.  Буданова та інші. За ініціативи О. П. Кишлян, заступника з виховної роботи (2003—2006 рр.), доброю традицією стало проведення щорічного фестивалю українського мистецтва «Диво калинове», що сприяє вихованню юних талантів та радує батьків і мешканців усього мікрорайону. Учні школи беруть участь у роботі  міського товариства «Просвіта». Завдяки талановитим учителям української мови та літератури В. К. Троцькій, «учителю-методисту», та Н. В. Корецькій  діти є постійними переможцями мовно-літературних конкурсів.

26 вересня 2015 року. Свято-Миколаївський Кафедральний собор  Київського патріархату. Посвята в козачата
26 вересня 2015 року. Свято-Миколаївський Кафедральний собор  Київського патріархату. Посвята в козачата

Гордістю навчального закладу є козацька організація «Джура», яку очолює Ю. І. Побіжко, учитель історії, булавний Кременчуцького полку Полтавського Крайового Козацького товариства, нагороджена медаллю «Чарівна сила України».

У 2011—2012н.р. у школі було впроваджено експериментальний курс «Медіакультура». За справу взялася творчий учитель Ю. С. Даніленко, яка мала досвід викладання нових предметів художньо-естетичного циклу (художньої праці, художньої культури, естетики). 2011 року взяла участь в обговоренні Державного стандарту середньої та старшої школи за участю Міністра освіти України  Д. В. Табачника в м. Києві.

Волонтерська діяльність учнівського колективу, який плідно співпрацює з Громадською організацією «Майдан», неодноразово висвітлювалася ЗМІ міста та області. Діти отримали Лист подяки військової  частин зони АТО за допомогу в розбудові Збройних Сил України.

Наша школа відзначила День Європи разом з віце-консулом Генерального консульства Республіки Польща Яном Здановськи 16.05.2015р
Наша школа відзначила День Європи разом з віце-консулом Генерального консульства Республіки Польща Яном Здановськи 16.05.2015р

Вивчаючи досвід виховання в контексті євроінтеграції України та формування європейської свідомості української молоді, навчальний заклад постійно відвідують гості, у тому числі  й іноземні. Учні шкільного центру дитячої дипломатії «Альянс», роботою якого керує вчитель англійської мови Т. В. Горяна, завжди гостинно вітають  освітян міста та області.

Багато років поспіль учнівська спортивна команда є призером міських та обласних змагань. Виховує юних спортсменів енергійна жінка, «учитель-методист» Л. В. Лобода.

У 2015—2016 н.р. у школі навчається 545 учнів і працює 34 вчителі, серед яких є  лауреати й переможці міських та обласних етапів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року», 7 мають педагогічне звання «вчитель-методист», 1 — «старший учитель», 2 — нагороджені нагрудним знаком «Відмінник освіти України».

Знайти себе в будь-якій сфері життєдіяльності, розпізнати власні здібності  учням допомагають досвідчені  педагоги: учитель фізики Н. Г. Подзорова, інформатики С. В. Мелешко, математики І. І. Скиба, С. В. Шайнога, російської мови Н. В. Топко, Л. І. Горкун, О. І. Пронякіна (практичний психолог), української мови Л. С. Пасічнюк, музики В. В. Дмитрієва, Р. Г. Прокіпець, педагог-організтор Р. О. Щербак, хімії О. М. Жуган, біології Н. З. Щербак, Н. І. Холод, географії І. М. Олейнікова, англійської мови М. В. Яременко, С. М. Бондаренко, І. І. Каваценко, Я. В. Бордюг, В. С. Погребняк, В. П. Лашко, яка впродовж 40 років працює на освітянській ниві.

Сьогодні Кременчуцьку  ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16,  школу Свободи, Правди, Любові, по праву називають сучасним закладом освіти європейського типу. Згуртований колектив педагогів виховує гармонійно розвинену, національно свідому особистість, здатну до самореалізації в громадянському суспільстві.

Література:

Справки о выполнении социалистических обязательств за 1973—1974 учебный год. Архівний відділ Кременчуцької міської ради, ф.5, оп.1, с.457, на 7 арк.; Информации о выполнении постановления бюро обкома партии и облисполкома за 1974 год. Там само, ф.5, оп.1, с.492, на 23 арк.; Информация об итогах развития народного образования в районе за годы десятой пятилетки за 1980 год. Там само, ф. 223, оп.1, с.145, на 7 арк.; План развития народного образования на 1976—1977 учебный год. Там само, ф.5, оп.1, с.580, на 31 арк.; Информация и справки о деятельности гороно. Там само, ф.5, оп.1, с.658, на 30 арк.; Москалик Г. «Долі прокладають шлях…»: Історія розвитку та реформування освіти міста Кременчука у ХІХ-ХХ століттях: монографія / Г.Москалик — Кременчук: Видавництво «Християнська Зоря», 2014. — 324 с.

Структура закладу[ред.ред. код]

Педагогічний колектив

Результати співпраці залежать від вікової структури колективу. Колектив школи є організмом, у якому функціонують представники різних вікових категорій: До 30 років — 4

31 — 40 р. — 11

41 — 50 р. — 13

51 — 55 р. — 7

понад 55 р. — 8

На сьогодні у школі працюють 43 вчителі, серед них: 2 нагороджено знаком «Відмінник освіти України; 7 мають звання „учитель-методист“; 1 має звання „старший учитель“» 12 спеціалісти вищої категорії; 18 спеціалісти першої категорії.

Педстаж: понад 20 р. — 30; 10 — 20 р. — 8; 3 — 10 р. — 3; до 3-х р. — 2

Педагогічний колектив школи стабільний, плинності кадрів немає.

У мікрорайоні школи 621 дитина віком 6 — 18 років. Навчається в ЗОШ — 545. Плинності учнів немає. Забезпечено стабільність учнівського контингенту.
Навч. рік

Показники

2005-2006

2006-2007

2007 — 2008

2008-2009

2009-

2010

2010-

2011

2011-

2012

2012-

2013

2013-

2014

2014-

2015

2015-

2016

На початок року 683 641 604 563 572 522 498 508 514 528 546
На кінець року 685 643 588 555 522 514 508 506 505 546 545

Громадсько-активна школа[ред.ред. код]

Сертифікат ГАШ-16.jpg

Наша школа отримала СЕРТИФІКАТ громадсько-активної школи.

Місія школи: «Створення в навчальному закладі конструктивного життєвого простору з метою формування успішної особистості, здатної до розбудови себе і соціуму».

Принцип: «В єдності — сила, в різноманітті — запорука успіху»

Виховна система: «Школа і громада — це простір для життя дитини»

Пріоритет  школи — це особистість.

Важливе завдання школи — дати учням не тільки  певні знання, уміння та навички, а й виховати соціально адаптовану  та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце  в житті.

Метою нашого педагогічного колективу є не тільки освітянські послуги для учнів, але й розвиток громади, залучення батьків, мешканців мікрорайону, партнерів до вирішення соціальних й інших проблем, які стоять як перед школою, так і перед громадою.

Для громадсько активної школи пріоритетним є визнання демократичного управління, партнерства, волонтерства, самоврядування, співпраці з бізнес-структурами, громадськими організаціями, батьківською громадою.

Школа Свободи, Правди, Любові[ред.ред. код]

Це син мій улюблений, що його Я вподобав!

Сьогодні найбільшою небезпекою, яка чатує на наше суспільство, є не розлад економіки, не зміни політичної системи, а руйнація особистості.

Як врятувати людину? Як зберегти людське в людині? Саме тому передусім потрібно плекати нове покоління, адже, якщо і можна когось урятувати в теперішньому несправедливому житті, то це наших дітей. Але яким чином? Де той пророк, який знає, що треба робити.

 Для створення такої школи старі орієнтири не придатні, потрібні цілком інші: свобода, любов, правда.

Шлях філософії свободи і нової школи — керуватись не заборонами, а природними бажаннями вихованців, повіривши в первинність їхніх прагнень, робити добро і формувати ці прагнення в добро. Рішуче заперечуючи філософію заборони, ми відмовляємося від влади над дитиною і вибираємо шлях школи — вільна особистість у вільній школі, вільна до такої міри, що може все робити по совісті.

Школа Свободи, Правди, Любові
Школа Свободи, Правди, Любові

Шлях до нової школи лежить також через любов.

Тільки любов допоможе людині, тільки сповідуючи людяність, ми зможемо об"єднатися для відродження Батьківщини. Любляча людина — це сильна людина. Люблячий — означає «непереможний». Воістину людина починається з любові, є любов — є людина, є життя. Любов — запорука від деградації людства.

Шлях до нової школи лежить також через утвердження правди — у змісті освіти, особливо історії і літератури, у стосунках між учителем і учнями, між батьками і дітьми, у всіх проявах шкільного життя. Якщо в школі пануватиме правда, то це означатиме, що ми позбулися фальші, показухи, подвійної моралі, розбіжності між словом і справою. Питання правди — це питання морального вибору між правдою і кривдою, добром і злом, честю і безчестям.

Нова школа — школа правди, честі і совісті.

Національно-патріотична школа[ред.ред. код]

Першочерговим завданням стало повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів — Герба, Прапора, Гімну. Оновлено державну й національну символіку в шкільних кімнатах і коридорах школи.

Започатковано акцію «Лінійка у вишиванках», до якої долучаються учні, учителі, батьки та гості школи.

Щорічно в школі проводиться фестиваль українського мистецтва «Диво калинове». Формування естетичних якостей, відродження українських звичаїв та традицій, пропаганда українського мистецтва та розвиток творчих здібностей учнів — мета цього яскравого театралізованого дійства, яке об'єднує учнів, батьків, мешканців громади та вчителів.

Єврохол — сучасна зала європейського декору з прапорами міста, держави і Євросоюзу.
Єврохол — сучасна зала європейського декору з прапорами міста, держави і Євросоюзу.
Лист подяки учням школи № 16
Лист подяки  учням школи № 16 від командування військової частини польової пошти ВО927

На першому поверсі з'явилась сучасна зала європейського декору з прапорами міста, держави і Євросоюзу, тематика якої відповідає нинішньому стратегічному курсу країни.  Це не просто естетичне оздоблення шкільного холу, а діюча експозиція, де проводяться екскурсії для учнів 1-11 класів, їх батьків та гостей школи.  6 травня 2015 року, в День Європи, школу 16 відвідав віце-консул   Генерального консульства Республіки Польща Ян Здановськи.

Школа тісно співпрацює з волонтерами Громадської організації «Майдан», на їх замовлення плели зимові та літні маскувальні сітки для зони АТО, виготовляли  поробки, малюнки, українську символіку, збирали теплий одяг, продукти харчування, засоби індивідуальної гігієни, ліки та інші необхідні речі для воїнів АТО. Учні школи першими взялися за надзвичайно кропітку роботу: в'иготовлення макету бійця для зони АТО.

До Дня Святого Валентина з натхненням та  любов'ю учні виготовили солодкі «валентинки», які передали українським воїнам і дітям з Новоайдарівського інтернату.

У навчально-виховний процес  педагоги нашої школи впроваджують форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки. З 2011 р. у школі існує козацька організація «Джура», членами якої є не тільки учні, а й учителі та представники адміністрації. Хлопці та дівчата беруть активну участь у міському етапі військово-патріотичної гри «Патріот», «Сокіл»(«Джура»), постійно співпрацюють з Полтавським Окружним Козацьким товариством  на чолі з генерал — осавулом Олексієм  Жовтобрюхом.

 інтелектуальна боротьба українського народу за незалежність
Шістдесятники та дисиденти в боротьбі за незалежність України
Тарас Григорович Шевченко

На ІІ поверсі навчального закладу  створена експозиція «Славетні віхи визвольної боротьби», яка висвітлює історію, традиції та боротьбу українського козацтва, діяльність ОУН-УПА за незалежність України.

На III поверсі оформлена експозиція про опозиційний рух в Україні, який тривав близько 40 років (поч. 50-ті рр. — кін. 90-ті рр. XX століття): «Зародження дисидентського руху на Україні»; «Шістдесятники України-культурна опора дисидентського руху»;  «Зачаття в дусі»- вибух — смерть; Ми боремося за самостійну Україну"; «Страшні слова, коли вони мовчать…» (Ліна Костенко); «Смолоскипи свободи»; «Десятеро сміливих. Усі члени-засновники Української Гельсінської групи»; «Я український художник  і моя творчість повинна бути національною» (Веніамін Кушнір); «Повернення додому. А проте: ми ще повернемось бодай — ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні» (Василь Стус); «Прометеї українського духу».

Громадсько-активна школа № 16
25 листопада 2015р на базі нашої школи відбувся обласний науково-практичний  семінар  «ШКОЛА І ГРОМАДА — ПРОСТІР ДЛЯ ЖИТТЯ ДИТИНИ» 

 25 листопада 2015р на базі нашої школи відбувся обласний науково-практичний  семінар  «ШКОЛА І ГРОМАДА — ПРОСТІР ДЛЯ ЖИТТЯ ДИТИНИ». Розпочався семінар з відкриття погруддя Тарасу Шевченко, яке подарував школі викладач дитячої музичної школи № 1, кобзар-бандурист, заслужений працівник культури України  Козак Микола Степанович. Голова міськрайонної «Просвіти» Марія Григорівна Усцова розповіла про  українського  поета, письменника, художника, громадського  та політичного діяча. Потім лунали пісні під звучання бандури у виконанні Миколи Степановича.

І повіє огонь новий з Холодного Яру!
І повіє огонь новий з Холодного Яру!

12 жовтня 2016 року в нашій школі побувала в гостях Лариса Лісовська (Горліс-Горська)  — дочка Юрія Горліс-Горського — автора знаменитого історико-документального роману «Холодний Яр». Разом з нею завітала і її старша дочка Ляля Горська (Lyalya Horsky) і львів'янин, заступник голови наукового Товариства ім. Петра Могили, координатор проекту «Збережемо літературну спадщину Юрія Горліса-Горського», упорядник і перекладач  Богдан Горбовий

 Не соромтеся бути українцем! З 2016 року започаткована екскурсія коридорами школи для учнів, батьків, громадськості мікрорайону з теми «Збройна та інтелектуальна боротьба українського народу за незалежність» у виглядів блоків:

  • Національно-патріотичне виховання — складова навчально-виховного процесу в школі

Таран Світлана Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Кременчуцької ЗОШ І — ІІІ ступенів № 16

  • Забезпечення міжпредметних зв'язків під час вивчення історичних персоналій в межах навчальних предметів
Екскурсію проводить вчитель англійської мови Тетяна Горяна
Екскурсію проводить вчитель англійської мови Тетяна Горяна

Побіжко Юлія Іванівна, екскурсія коридорами школи: «Зародження дисидентського руху»учитель історії  Кременчуцької ЗОШ І — ІІІ ступенів № 16

Троцька Віра Купріянівна, екскурсія коридорами школи: «Страшні слова, коли вони мовчать…» учитель української мови та літератури  Кременчуцької ЗОШ І — ІІІ ступенів № 16

Сокур Ольга Павлівна, екскурсія коридорами школи: «Я український художник і моя творчість повинна бути національною» учитель образотворчого мистецтва Кременчуцької ЗОШ І — ІІІ ступенів № 16

  • Замовчувані сторінки нашої історії: чи потрібно відкривати темну завісу…

Рогозна Оксана Миколаївна, екскурсія коридорами школи: «Люди Свободи»учитель історії  Кременчуцької ЗОШ І — ІІІ ступенів № 16

Горяна Тетяна В'ячеславівна, екскурсія коридорами школи: «І повіє огонь новий з Холодного Яру…»учитель англійської мови Кременчуцької ЗОШ І — ІІІ ступенів № 16.

Люди Свободи[ред.ред. код]

Люди Свободи

У школі на другому поверсі в грудні 2016 року відкрилася Галерея «Люди Свободи».

ХХ століття стало часом нашої найактивнішої боротьби за свободу. На зорі віку, у 1900 році, українці вперше висунули політичні вимоги своєї незалежності. Його завершення, у 1991 році, увінчалося остаточним її утвердженням.

Разом із тим, це століття — час існування на нашій землі двох тоталітарних режимів (комуністичного та нацистського), які стали символом придушення свободи в світовій історії. Незважаючи на їх вдавану нездоланність, вони зазнали краху. Зокрема й тому, що зіткнулись із опором українців. Серед мільйонів яких — 'ті, кого ми називаємо Людьми Свободи.'

Випускники школи № 16, які загинули за Свободу в зоні АТО.

Ці люди дуже різні — поети і політики, військові і музиканти, науковці й художники. Їх опір теж був різноманітним — хтось боровся за свободу народу, хтось за свободу творчості, думки, хтось зі зброєю в руках, а хтось — із пензлем. Кожного з них жорстоко ламали — когось у тюрмі, когось у «шарашці», фізичними чи моральними тортурами. Жоден із них не мав можливості реалізувати свій потенціал на повну потужність. Вони не стали тими, хто очолив незалежну країну, не дописали чудової пісні чи вірша, не подарували світові ще одного важливого винаходу чи прекрасної картини. Але вони зуміли зберегти свободу в собі, пронести її через часи неволі. Це і наші випускники, які загинули за Свободу в зоні АТО.                                                                              

Завдяки таким Людям, Cвобода стала реальністю для нас, і кожен із нас отримав можливість вільно реалізувати свій потенціал. Випускники нашої школи  віддали життя, щоб зберегти свободу України вже в ХХІ столітті. Тому, що ми готові відстояти свободу. Микола Вашура говорив побратимам, що буде воювати доти, поки Україна повністю не звільниться від терористів і окупантів. І заради цієї мети себе не шкодував. 

Матеріально-технічна база[ред.ред. код]

Міні футбольне поле
Утеплення будівлі школи
  • 5 травня 2011р  в 16-й школі Кременчука урочисто відкрили футбольне поле з штучним покриттям. 300 тис. гривень на його будівництво виділило підприємство «Нібулон», яке звело на Першому Занасипі в 2010 році свій новий перезавантажувальний термінал (елеватор).  Для поля використано дороге італійське покриття. В рамках проекту ГАШ-16 «Дворовий футбол» проводяться товариські зустрічі з футболу під егідою громадської організації «Рідне місто».
  • Як зробити будинок теплим і самоокупним? Відповідає не словом, а ділом випускник нашої школи Олександр ЛИНТВАР (1999 рік випуску) . Для багатьох кременчужан це може бути нездійсненною мрією, а от мешканець Першого Занасипу Олександр Линтвар знає, як зробити будівлю енергоефективною і комфортною для життя. Перші результати вже можна побачити на прикладі ЗОШ № 16. Олександр  розпочав роботи по термосанації школи зовнішньої стіни чотирьохповерхового корпусу (32 навчальні кабінети), що дозволить не лише гарантувати комфортні умови виховання для наших дітей, але й дозволить суттєво економити кошти на енергоресурсах.Якби всю школу утеплити, зробити повну теплоізоляцію, тоді точно можна було б визначити, що тепер можна подавати на заклад, наприклад, на 30 % менше теплоносія, а в приміщеннях буде тепло.

Територія обслуговування школи[ред.ред. код]

Територія
Мікрорайон 1-го Занасипу

Вулиці:

М.Кучми; Деповська; Силікатна; Запорізька; Ярмаркова; Редутна; Новоіванівська; Кронштадтська; Олеся Гончара (Піонерська); Маршала Говорова; Басейна № 4 — № 32/74, № 7 — № 25/2, № 34 — № 42, № 33 — № 45; Військова № 2 — № 18/56, № 1/37 — № 15; Велика набережна (50-річчя СРСР) № 1, № 3 — № 21, № 10, № 27 — № 33, № 35 до кінця.

Провулки:

Маршала Говорова; Військовий; Басейний; Тихий; Новоіванівський; Силікатний; Редутний; Столярний; Г. Сковороди;

Тупики:

Деповські 1-й, 2-й.

Навчалися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Кременчук Це незавершена стаття про Кременчук.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.