Крюківський вагонобудівний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крюківський вагонобудівний завод
Тип Публічне акціонерне товариство
Форма власності Акціонерне товариство
Галузь машинобудування
Лістинг на біржі Українська біржа, ПФТС
Засновано 1869[1]
Штаб-квартира Україна Україна, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Приходька, 139
Ключові особи

Приходько Володимир Іванович
(Голова наглядової ради)

Шабала Анатолій Дмитрович (Голова правління)
Продукція виробництво залізничного рухомого складу
Чистий прибуток 339,377 млн. (2014)
Активи 3 млрд. 352 млн грн. (2014)[2]
Власник(и)

Україна, ПрАТ ХК «Теко-Дніпрометиз» — 23,29%
Естонія, AS Skinest Finants — 25,15 %
Естонія, Osauhing Divinta — 14,517 %

Велика Британія, Transbuilding Service Limited — 24,79 %[3]
Співробітники 7 865 осіб (2013).
Дочірні компанії ПАТ «Кременчуцький завод металевих виробів»
ТОВ «Інструментальний завод»
ТОВ «Юртрансервіс»
Код ЄДРПОУ 05763814
Сайт test.kvsz.com
Крюківський вагонобудівний завод у Вікісховищі?

Крю́ківський вагонобудівни́й заво́д (КВБЗ) — одне з найбільших і найстаріших машинобудівних підприємств в Україні, що спеціалізується на виробництві транспортних засобів, у першу чергу залізничного рухомого складу. Розміщений у місті Кременчук, Полтавської області.

Особливості підприємства[ред.ред. код]

Одна з особливостей нинішнього виробництва підприємства — можливість швидкого переналагодження на випуск нової продукції. Приклад цьому — освоєний у найкоротші терміни (2002) промисловий випуск вітчизняних пасажирських вагонів і право стати базовим підприємством з їх виготовлення. Також з 2003 року розпочалося проектування вітчизняного метропотяга і виготовлення в 2005 року першого головного та проміжного вагонів. І з 2006 року розпочато його випробування. 20 січня 2009 року потяг вже в дослідній експлуатації на Сирецько-Печерській лінії, Київського метрополітену. 22 березня 2010 року в Київ прибув перший серійний потяг для Київського метрополітену.

Впевненому розвитку ПАТ Крюківський вагонобудівний завод сприяє постійне прагнення колективу до високої якості виробленої продукції, що підтверджено сертифікатами якості ISO 9001 і AAR, слідування незмінним принципам від прийнятих рішень до кінцевого результату, підтвердження своєї репутації надійного партнера.

Історія підприємства[ред.ред. код]

Фундамент під перші будівлі Крюківських головних вагонних майстерень Харківсько — Миколаївської залізниці був закладений у 1869 році. Ремонт товарних вагонів розпочався в ще незакінчених корпусах підприємства 15 червня 1898 року, а перші пасажирські вагони — 1 серпня 1900 року. У ті далекі роки на заводі працювало 400 робітників, які забезпечували ремонт 120 вантажних і 20 пасажирських вагонів на місяць.

Під час громадянської війни майстерні були занедбані, станом на 1919 рік з шести великих корпусів два закинуті й перетворені на «звалищні місця», в інших цехах працювало до половини верстатів. Було відсутнє паливо, матеріали, інструмент. Виробництво відновилося лише у 1921 році: випущено після ремонту 44 вагони першої категорії. В тому ж році для підготовки спеціалістів при крюківських вагонних майстернях була відкрита фабрично-заводська школа учнівства з чотирирічним терміном навчання. Першим радянським начальником майстерень став Микола Абрамович Кожевников.

У 1923 році розпочався ремонт будинків цехів і обладнання. Зросла і чисельність робітників: якщо у 1922 році їх було 700, то у 1923 — вже 1100. Одночасно, протягом 1924—1925 років майстерні здійснили ремонт 7304 вагонів. В 1925 році на заводі працювало 1591 робітник і 237 службовців, у тому числі 32 жінки. У 1926 році майстерні працювали з повним навантаженням. За рахунок відновлення старого обладнання парк верстатів зріс на 10 %, з'явився пересувний паровий підйомний кран, створене електрозварювальне виробництво. У 1928 році одночасно з виконанням плану з ремонту вагонів, майстерні отримали завдання налагодити випуск 16-тонних критих вагонів з металевим каркасом.

Постановою Ради праці та оборони від 6 березня 1930 № 13/466 Крюківські вагонні майстерні разом з п'ятнадцятьма іншими паровозо- і вагоноремонтними майстернями передані з підпорядкування НКШС у відання ВРНГ. Протягом 1930 року була визначена спеціалізація підприємств на тривалий період. Крюківському вагонобудівному заводу (таку назву отримало підприємство в новому відомстві) як основна спеціалізація було визначено будівництво 22-тонних двовісних платформ. Перша платформа була випущена в листопаді того ж року. А вже протягом наступного 1934 року — 8 тисяч 20-тонних платформ, з яких 5 тисяч — з автоматичними гальмами. Щоденно випускалось 22 вагони. При цьому чисельність працівників підприємства збільшилася до 1020 осіб.

Крім того, постановою колегії НКШС як основний тип вантажного вагона було визначено чотиривісні вагони вантажопідйомністю 60-70 тон з механічним навантаженням і розвантаженням. Дніпродзержинський завод імені «Правди» освоїв випуск саморозвантажуємих вагонів-хоперів, Крюківський — саморозвантажувальних напіввагонів типу гондоли. У 1932 році розпочалася реконструкція Крюківського вагонобудівного заводу — був закладений новий ковальський цех, реконструйований такелажний. Одночасно завод освоював випуск першого в СРСР чотиривісного напіввагона вантажопідйомністю 60 тон конструкції Петра Травина. Перший 60-тонний напіввагон був побудований на заводі 1 жовтня 1932 року. Вагон був успішно випробуваний на перегоні Крюків — Бурти.

У 1935 році Крюківський завод випустив понад 5900 платформ і 1800 вагонів. Завод займав друге місце серед вагонобудівних підприємств СРСР. У 1936 році завод продовжував нарощувати темпи виробництва: план випуску напіввагонів був збільшений в порівнянні з 1035 майже втричі — до 7000 одиниць. Чисельність працюючих на той час становила 1800 чоловік.

Через місяць після початку війни, в середині липня 1941 року розпочалася евакуація заводу в Перм. Перший ешелон прибув до Перми 20 вересня 1941. Там в стислі терміни було налагоджено виробництво оборонної продукції — фугасних авіаційних бомб. Після повернення Кременчука колектив заводу розпочав відбудову виробництва паралельно з відновленням самого підприємства. 30 грудня 1943 року в Крюків прибула комісія з прийому вагонобудівного заводу на чолі з директором Я. Л. Литовським. Протягом 1944 року одночасно з відбудовою підприємства завод виконував замовлення 2-го Українського фронту, брав участь у відбудові залізничного мосту через Дніпро. До кінця року 1944 року на заводі відновлені ремонтно-механічний, інструментальний, ковальський, деревообробний, механічний цехи загальною площею 10 тис. кв.м., головна контора, їдальня, лазня; відремонтовано 41 верстат, 27 електромоторів, 15 заврювальних апаратів. Організована школа ФЗО на 400 учнів і вечірній механічний технікум на 200 осіб. На той час чисельність робітників заводу складала 1800 чоловік. В 1945 році КВБЗ приступив до серійного виробництва 60-тонних напіввагонів: урочиста закладка першого відбулася 21 листопада 1945, а 28 листопада вагон № 104 0731 зійшов з потоку.

У 1948 році КВБЗ повністю відновив довоєнні обсяги випуску продукції. Швидко відбувалось подальше нарощування виробничих потужностей, вводилися в дію нові цехи та підрозділи. В 19541955 роках за завданням Міністерства транспортного машинобудування відділом головного конструктора заводу був спроектований чотиривісний напіввагон типу гондоли вантажопідйомністю 40 тон для перевезення вугілля, руди, лісоматеріалів, металу, обладнання, а також навалочних вантажів. Перший 40-тонний вагон був побудований у 1956 році. Тоді ж було розпочато виробництво 93-тонних напіввагонів, конструкція яких була відзначена золотою медаллю на Всесвітній промисловій виставці в Брюсселі у 1958 році. Напіввагон був розроблений у двох варіантах: з гальмівною будкою і ручним гальмом та без них. Вперше в СРСР на цьому вагоні для полегшення праці вантажників використовувався торсіонний механізм. Нові вагони за технічними характеристиками значно перевищували існуючі на той час чотиривісні аналоги і дозволяли формувати поїзди до 8 тисяч тон без переробки станційних колій. Тривісний візок цих вагонів став основою для випуску важких 6-ти і 8-вісних вагонів на інших заводах.

В 1959 році в Крюкові спроектований новий 90-тонний саморозвантажуваний напіввагон для перевезення вугілля та інших сипучих вантажів. В 1960 — 100-тонний напіввагон для перевезення залізної руди. В тому ж році завод отримав завдання розпочати виробництво вагонів для перевезення цементу, дослідний зразок якого був випробуваний у 1963 році. В 1963 році Крюківський завод освоїв виробництво мостових кранів. В 1966 — цільнометаличних вагонів бункерного типу для безтарного перевезення зернових, бобових ті інших аналогічних вантажів.

Відбувалося введення в дію нових виробничих потужностей і напівавтоматичних ліній, зварювальні та заготівельні виробництва, нарощувався конструкторсько-технологічний потенціал, який перетворив в 1970-х роках Крюківський вагонобудівний завод у високотехнологічне, широкопрофільне базове підприємство вагонобудівного виробництва країни.

З того часу підприємство значно удосконалило свою роботу, розширивши не тільки номенклатуру та кількість виробленої продукції, а й напрямки виробництва.

Завод — це багатопрофільне підприємство з повним циклом — від генерованої конструкторської ідеї до виготовлення готової продукції — є центром розробки найсучасніших технологій, завдяки чому займає провідні позиції не тільки в Україні, але й далеко за її межами. У 2013 році Крюківський вагонобудівний завод посів 10 місце у рейтингу підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій[4].

Організація веде активні роботи зі створення потягів метро на асинхронному тяговому приводі, які мають замінити звичайні потяги.

На початку 2018 року державна компанія «Укрзалізниця» підписала з американською компаній General Electric угоду про спільне виробництво рухомого складу на суму 1 мільярд доларів.

Так, відповідно до домовленостей, співробітництво передбачатиме декілька етапів. На першому етапі General Electric поставить ПАТ «Укрзалізниця» 30 дизельних локомотивів ТЕ33А Evolution. Запланований термін поставки — жовтень 2018 року — 1 квартал 2019 року.

Передбачається, що із суми 1 млрд доларів близько 400-450 мільйонів доларів отримають саме українські виробники.

Серед українських підприємств, які будуть співпрацювати з General Electric – Крюківський вагонобудівний завод. Йдеться, зокрема, про спільне виробництво. Де буде організоване великовузлове складання локомотивів.[5]

Продукція[ред.ред. код]

Тип продукції 2017 рік[6][7] 2016 рік[8][9] 2015[10] 2014 рік[11] 2013 рік[12][13] 2012 рік[14][15] 2011 рік[15][16] 2010 рік[16][17]
вантажні вагони, шт 2013 1576 410 2406 5316 11 005 10 750 9090
пасажирські вагони, шт 50 9[18] 0 1 74 69 28 38
вагони метрополітену, шт 5 25
модернізація вагонів метрополітену, шт 15 25 90 5
чистий прибуток (збиток), млн грн -112,85 -416,73 -347,572 339,377 780,567 680,222 298,624
кількість працівників, чол. 5528 6846 7865 8902 8425 7806

Також в 2012 році підприємством було побудовано 2 швидкісних двосистемних дев'ятивагонних електропотяга ЕКр1 «Тарпан», а в 2014 році сучасний пасажирський дизель-поїзд ДПКр2 в єдиному екземплярі.

Вагонобудування[ред.ред. код]

Швидкісний міжрегіональний двосистемний електропоїзд ЕКр1 «Тарпан»
Дизель-поїзд ДПКр2

Вантажне вагонобудування[ред.ред. код]

Пасажирське вагонобудування[ред.ред. код]

На КВБЗ створена лінійка пасажирських вагонів усіх типів: плацкартні, купейні, спальні, вагони з місцями для перевезення інвалідів, вагони-ресторани, вагони для міжнародних перевезень габариту RIC, вагони відкритого типу для швидкісних міжрегіональних перевезень класу «Інтерсіті» та «Інтерсіті+»[19].

Загалом освоєно й поставлено на виробництво 48 моделей та модифікацій пасажирських вагонів, 29 моделей і модифікацій ходових частин до них:

Продукція для метрополітенів[ред.ред. код]

Машинобудування[ред.ред. код]

  • Автогрейдери;
  • Спеціальна інженерна техніка: мінний загороджувач, самохідний пором;
  • Контейнери роликові та ковшові.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Крюківський вагонобудівний завод
  2. Крюківський вагонзавод поніс 347,6 млн гривень збитків
  3. Фінансова звітність підприємства
  4. Рейтинг підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій у 2013 р.
  5. General Electric співпрацюватиме Крюківським вагонобудівним заводом. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-02-24. Процитовано 25 лютого 2018. 
  6. Крюківський вагонобудівний завод на третину збільшив виробництво вагонів — Новое Время. Бізнес
  7. Крюківський вагонобудівний завод збільшив випуск вантажних вагонів у 2,3 раза — MIND UA
  8. Крюковский вагонзавод отчитался об убытках за 2016 год(рос.)
  9. Глава Крюковского вагонзавода Владимир Приходько — о новых вагонах для Укрзалізниці, проектах в России и конкуренции в Европе(рос.)
  10. По итогам 2015 года Крюковский вагонзавод снизил выпуск грузовых вагонов на 83 %. Дело. 21 січня 2016. (рос.)
  11. КВСЗ сработал в 2014 году с убытком — предправления(рос.) — 21 січня 2015
  12. Крюковский вагонзавод в 2013г сократил чистую прибыль в 2,3 раза(рос.) — 25 березня 2014 рік
  13. КВСЗ в 2014 г. намерен сократить выпуск грузовых вагонов на 38,3 %, пассажирских — на 28,4 %(рос.) — 29 січня 2014 рік
  14. Крюковский вагонзавод за 8 мес. увеличил выпуск пассажирских вагонов почти в 10 раз(рос.) — 12 вересня 2012 рік
  15. а б Крюковский вагонзавод в 2012г увеличил выпуск грузовых вагонов на 2,4 %(рос.) — 15 січня 2013 рік
  16. а б Крюковский вагонзавод в 2011 г. увеличил чистую прибыль в 2,3 раза(рос.) — 7 березня 2012 рік
  17. Крюковский вагонзавод за 4 мес. увеличил выпуск грузовых вагонов на 27 %(рос.) — 17 травня 2011 рік
  18. «Укрзализныця» получила только 9 пассажирских вагонов в 2016 году(рос.)
  19. Скоростному столичному экспрессу Киев — Днепропетровск — 10 лет. Крюківський вагонобудівний завод. 24 липня 2013. (рос.)
  20. Вагон пасажирський для міжнародного сполучення габариту «RIC» мод. 61-7034. Крюківський вагонобудівний завод. 
  21. Вагон габарита RIC – достойное пополнение номенклатурного ряда пассажирских вагонов от КВСЗ. Крюківський вагонобудівний завод. 11 березня 2013. (рос.)
  22. Швидкісний міжрегіональний поїзд локомотивної тяги постійного формування. Крюківський вагонобудівний завод. 
  23. Межрегиональный скоростной поезд (ДС3-013 с поездом № 162 «Столичный Экспресс» Киев — Харьков)
  24. Крюківський швидкісний поїзд почав курсувати між Києвом і Львовом
  25. Швидкісний двосистемний електропоїзд. Крюківський вагонобудівний завод. 
  26. Межрегиональный состав скоростного электропоезда разработки КВСЗ (Украина)
  27. Проведены приемочные испытания скоростного электропоезда ЭКр 1, КВСЗ презентовал состав № 2
  28. В центрі уваги спеціалістів Укрзалізниці, представників влади пасажирські поїзди КВБЗ

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]