Замок Еггенберг

Замок Еггенберг
47°4′26.040000100007″ пн. ш. 15°23′28.680000099998″ сх. д.
Тип	музей і палац
Статус спадщини	частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО і пам'ятка культурної спадщини
Країна	Австрія : ISO3166-1 alpha-3:AUT; ISO3166-1 цифровий:040;
Розташування	Грац Штирія
Архітектурний стиль	бароко і рококо
Архітектор	Giovanni Pietro de Pomisd
Площа	19,124 га і 66,1418 га
Засновано	1635
Власник	Штирія
Сайт	museum-joanneum.at/en/palace-and-gardens-schloss-eggenberg
Замок Еггенберг (Австрія)
Замок Еггенберг у Вікісховищі

Замок Еггенберг
City of Graz – Historic Centre and Schloss Eggenberg
Світова спадщина
Замок Еггенберг
47°4′26.040000100007″ пн. ш. 15°23′28.680000099998″ сх. д.
Країна	Австрія
Тип	музей і палац
Критерії	ii, iv
Об'єкт №	931bis-002
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1999 (23 сесія)
Внесено зміни	2010 включено Замок Еггенберг
Розташування Замку Еггенберг в Австрії
Замок Еггенберг у Вікісховищі

Палац-замок Еггенберг (нім. Schloss Eggenberg) — найбільша аристократична резиденція Штирії. З його збереженим оздобленням, великими мальовничими садами, а також деякими спеціальними колекціями з Універсального музею Йоаннеум, розміщених у палаці та навколишньому парку, замок Еггенберг входить до числа найцінніших культурних скарбів Австрії. Палац Еггенберг розташований на висоті 381 метр на західній околиці міста. Його архітектурний дизайн і все ще помітний відбиток багатовікової історії продовжують свідчити про мінливості та заступництво колись наймогутнішої династії Штирії, дому Еггенбергів.

У 2010 році значення замку Еггенберг було визнано розширенням до списку історичного Старого міста Грац серед об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія та опис

Маєток звелів звести в 1625 році князь Еггенберг, фаворит і найближчий радник імператора Фердинанда II, своєрідний австрійський Рішельє. Його улюблений архітектор — Джованні П'єтро де Поміс, пам'ятаючи про захоплення князя астрологією, спроектував будівлю в дусі гармонії епохи Відродження. До складу палацово-паркового комплексу увійшла й пізньоготична каплиця, побудована раніше предками князя.

Згідно з архітектурним проектом де Поміса, у замку все було покликане нагадувати про плин часу і рух зірок: чотири бічні вежі символізують пори року, 52 кімнати — кількість тижнів у році, 24 службових приміщення — кількість годин у добі. За деякими підрахунками, в резиденції рівно 365 вікон, за кількістю днів у році. Астрономічна іконографія відображена й у фресках центральної Зали планет, в оранжереї і в найстарішій частині саду.

Будівництво замку остаточно завершилося вже після смерті замовника в 1635 році. Основні оздоблювальні роботи велися у 1641—1646 роках. У 1666 році онук князя Еггенберга доручив художнику Гансу Вайсенкірхеру створити спеціально для замку 600 мальовничих робіт, які й дотепер прикрашають його стіни. Після смерті останнього нащадка роду Еггенбергів замок успадкували їхні родичі, Герберштейни; вони володіли резиденцією до 1939 року. У XVIII столітті замок був заново мебльований у стилі рококо.

У 1939 році замок перейшов від Герберштейнів до уряду землі Штирія. Він входить до складу Художнього музею. Частина приміщень використовується для розміщення археологічної експозиції, перлина якої — Штретвегський культовий віз.

Див. також

• Літомишльський замок
• Замок Красицьких
• Замок Герберштейн

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.]