Заперечення (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Запере́чення:

  • 1. Дія за значенням заперечити.
  • 2. Заява про незгоду з ким або чим-небудь, доказ проти чогось. Спростування чого-небудь.
    Заперечення проти позову — аргументовані докази, що спростовують пред'явлений позов.
  • 3. Невизнання існування, значення, доцільності чого-небудь.
  • 4. Заперечення (психоаналіз) — використовується для психологічного захисного механізму, коли людина стикається з тим, що занадто незручно приймати і замість того відкидає його, наполягаючи на тому, що це не відповідає дійсності, при цьому незважаючи на те, що можуть бути незаперечні докази іншого.
  • 5. Заперечення (філософія) — знищення, подолання, заміна старого новим, попереднього наступним у процесі поступального розвитку. Те, що своєю появою, самим фактом свого існування заперечує що-небудь, свідчить про його неспроможність.
  • 6. Заперечення (граматика) — слово, яке заперечує зміст іншого слова або речення (в українській мові – частки не, ні).
  • 8. Заперечення, інверсія (англ. negation) — булева операція, результат якої має булеве значення, протилежне булевому значенню операнда.
Операнд Результат
Істина Хиба
Хиба Істина

Джерела[ред.ред. код]


Сигма Це незавершена стаття з математики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.