Зейсько-Буреїнська рівнина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зейсько-Буреїнська рівнина

50°18′00″ пн. ш. 128°42′00″ сх. д. / 50.30000000002777227336991928° пн. ш. 128.7000000000277566414297326° сх. д. / 50.30000000002777227336991928; 128.7000000000277566414297326Координати: 50°18′00″ пн. ш. 128°42′00″ сх. д. / 50.30000000002777227336991928° пн. ш. 128.7000000000277566414297326° сх. д. / 50.30000000002777227336991928; 128.7000000000277566414297326
Країна  Росія[1]
Тип рівнина[1]
Зейсько-Буреїнська рівнина. Карта розташування: Росія
Зейсько-Буреїнська рівнина
Зейсько-Буреїнська рівнина
Зейсько-Буреїнська рівнина (Росія)
Мапа

Зейсько-Буреїнська рівнина — рівнина на Далекому Сході Росії, одна з найбільших у Середньому Приамур'ї. Територіально розташована в Амурській області, між передгір'ями хребта Турана і річками Амур і Зея.

Рельєф і геологічна будова[ред. | ред. код]

Рівнина складена пластами річкових і озерних пісків і глин. Переважаючі висоти — від 200 до 300 м, в рівнину глибоко врізані долини річок. Основний тип ландшафту — лісостеп — «амурські прерії». На півночі ростуть змішані дубово-модринові ліси, на півдні — дубові з амурською липою серед лучно-степових рівнин. Останні сильно розорані. Грунти лучніі чорноземоподібні, буро-тайгові і болотні. Клімат континентальний з рисами мусонного, з холодною, малосніжною зимою і помірно теплим літом. Місцями острівна мерзлота.

Геологічне минуле Зейсько-Бурєїнської рівнини дуже цікаво. Воно в основному визначило сучасний вигляд цієї низовини. Висловлюються припущення, що в пізньотретичний час Амур на сході був замкнутий хребтом Малого Хінгану і води його прямували через Північну Маньчжурію. Річка в той час впадала в Китайське море або ж, огинаючи Малий Хінган з півдня (у Маньчжурії), користувалася руслом Сунгарі і прямувала на схід. Тоді, можливо, і утворилися надзаплавні тераси рівнини. Пізніше, на початку четвертинного періоду, водами Амура був прорізаний Малий Хінган, і тільки тоді відбулося повне осушення Середньо-Амурської водойми і через це утворилися великі заплави Буреї і Зеї та їх заплавні тераси.

У четвертинних алювіальних відкладеннях рівнини відомі знахідки відбитків нині вимерлих рослин гінкго і дзелькви. Це вказує на те, що у ранньочетвертинний час на Середньому Амурі був сприятливіший клімат, який сприяв зростанню тут багатших навіть у порівнянні із сучасною Уссурійсько-маньчжурською флорою лісів.[2]

Екологічні умови[ред. | ред. код]

Заплавні і надзаплавні прісні озера з прилеглими озерними болотами. Невеликі річки що повільно течуть з прилеглими болотами, старицями. Важливе місце сезонної концентрації водоплавних під час міграцій і на гніздування.

Господарське значення[ред. | ред. код]

Зейсько-Буреїнська рівнина — основний зерновий район Амурської області. У басейні річки Бурея є родовища кам'яного вугілля. Також розробляються родовища золота.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GEOnet Names Server — 2018.
  2. Територія, характер рельєфу і геологічне минуле Приамур'я. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 22 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]