Гінкго

Гінкго (Ginkgo) — рід вельми незвичних, унікальних, листопадних голонасінних рослин. Рід з'явився 270 млн років тому в пермську добу, вирогідно від насінної папороті Peltaspermales. Швидкість еволюції була дуже повільною, майже всі його види вимерли до кінця пліоцену. Містить один живий вид — G. biloba, дерево висотою до 40 метрів і діаметром стовбура до 4,5 м. Крона спочатку пірамідальна, з віком розростається. Знаходиться тільки в дикій природі в Китаї, але культивується у всьому світі.

Класифікація

Першу наукову згадку про гінкго зробив Енгельберт Кемпфер в «Amoenitatum exoticarum» (1712). Він помилково записав його як Ginkgo, Itsjo замість Ginkjo, Itsjo.

У 1690 р. німецький натураліст Енгельберт Кемпфер, перебуваючи в складі голландського посольства в Японії, першим з європейців побачив гінкго й дав йому сучасну назву Ginkgo, що в перекладі з японської мови мало означати «срібний плід»; так крамарі називали їстівне насіння гінкго. Карл Лінней у 1771 р. узяв це слово за назву рослини, додавши пояснення biloba (дволопатеве). Гінкго з'явилося в Європі приблизно у 1730 р.

Плоди і листя гінкго

Назва

У Китаї назва дерева гінкго яп.銀杏 вимовляється як "і ті: ", що імовірно походить від китайського словосполучення (кит. 鴨 脚 yājiǎo) «качині лапки», бо листя дерева нагадують їх за формою. Видовий епітет biloba в перекладі з латинської означає дві частки, тому що більшість листя розділені на дві половинки. Зазвичай мають добре розвинену кореневу систему, добре стійкі до сильних вітрів і снігових заметів.

Будова

Деякі дерева досягають віку 2500 років. Восени листя жовтіє і швидко опадає. Зовні гінкго схоже на листяне дерево. На його стовбурі розташована розлога крона з широким листям.

Практичне використання

Гінкго гарно пристосовується до різних умов і стійке до хвороб. Його вирощують у садах і парках по всьому світу.

Види

• †G. adiantoides
• † G. apodes
• G. biloba
• †G. cranei
• †G. digitata
• †G. dissecta
• †G. gardneri
• †G. ginkgoidea
• †G. huolinhensis
• †G. huttonii
• †G. yimaensis