Перейти до вмісту

Зозуля Анатолій Михайлович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зозуля Анатолій Михайлович
 Солдат
Загальна інформація
Народження15 вересня 1969(1969-09-15)
Звенигородка
Смерть12 серпня 2014(2014-08-12) (44 роки)
ст. Мандрикине
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Формування
 ДУК
Війни / битвиВійна на сході України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зозуля.

Анато́лій Миха́йлович Зозу́ля (15 вересня 1969, Звенигородка, Черкаська область — 12 серпня 2014, ст. Мандрикине, м. Донецьк) — учасник російсько-української війни на Донбасі, Добровольчий Український Корпус «Правий сектор» (ДУК ПС).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1969 року в місті Звенигородка (Черкаська область). Закінчив школу № 3 в м. Звенигородка (1986). Неодноразовий чемпіон Черкаської області з бігу на короткі дистанції, срібний призер чемпіонату України серед школярів. Окремі його легкоатлетичні рекорди не перевершені до сьогоднішнього часу[1].

12 серпня 2014 року вдень автобус з бійцями Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» (ДУК ПС) потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу залізничної станції Мандрикине.[2] Автобус був обстріляний, 10 чоловік загинуло, потрапило в полон троє бійців. Проросійські бойовики поширили відео з місця подій, знімаючи місце бою та тіла загиблих.

Серед вцілілих був командир групи — Марлен Місіратов «Татарин» та два брати Мартинови — Олег та Андрій.[джерело?]

Учасники групи ДУК ПС, що потрапила у засідку:

  1. Петрушов Олександр Валентинович 10.10.1967 р.н — загинув
  2. Суховий Сергій Іванович 06.08.1978 р.н загинув
  3. Малолітній Олександр Іванович 06.09.1987 р.н. — загинув
  4. Смолінський Леонід Денисович 16.12.1964 р.н. — загинув
  5. Величко Володимир Володимирович 03.06.1971 р.н. — загинув
  6. Пальгуєв Олександр Сергійович 18.09.1992 р.н. — загинув
  7. Мірошниченко Меруж Валентинович 17.11.1984 р.н. — загинув
  8. Мартинов Олександр Олександрович 17.12.1987 р.н. — загинув
  9. Зозуля Анатолій Михайлович 15.09.1969 р.н. — загинув
  10. Волощук Михайло Володимирович 19.07.1980 р.н. — тіло не знайшли
  11. Мартинов Олег Олександрович 01.05.1980 р.н — був поранений, потрапив у полон, ВИЗВОЛЕНИЙ
  12. Мартинов Андрій Олександрович 22.08.1983 р.н. — був поранений, потрапив у полон, ВИЗВОЛЕНИЙ
  13. Марлен Місіратов (Татарин) Командир групи — був поранений, потрапив у полон, ВИЗВОЛЕНИЙ.

Місце поховання: с. Небрат, Бородянський район, Київська область.

Нагороди і вшанування

[ред. | ред. код]
  • На фасаді Звенигородської загальноосвітньої  школи № 3 встановлено меморіальну дошку (жовтень 2015).
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 31.
  • Бойовий Хрест Корпусу ДУК ПС (посмертно)
  • від 2016 і станом на 2023 рік у Звенигородській громаді відбуваються спортивні змагання, присвячені пам'яті Героїв Анатолія Зозулі та Віктора Погорілого[3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 20 вересня 2016.
  2. ↑ Правда о расстреле автобуса с "Правым сектором". Ради ТВ террористы убили и своих. Обозреватель. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 1 березня 2017.
  3. ↑ У Звенигородці скаржаться на низький рівень фізичної підготовки школярів
  4. ↑ Спортивні змагання, на вшанування пам'яті загиблих учасників АТО, випускників ДЮСШ — Зозулі Анатолія та Погорілого Віктора
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Спорт в Україні Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зозуля_Анатолій_Михайлович&oldid=42837438