Зубанов Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зубанов Володимир Олександрович
Народився 15 серпня 1957(1957-08-15) (61 рік)
Харцизьк, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України[3]
Партія Партія регіонів України
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Зубанов Володимир Олександрович — український політик. Член Партії регіонів (з 2005). Радник Президента України (з травня 2013).

Народився 15 серпня 1957 р. в місті Харцизьк Донецької області.

Освіта[ред. | ред. код]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Трудова діяльність пов'язана із Харцизьким сталедротово-канатним заводом — найбільшим підприємством України з виробництва сталевого дроту, канатів, металевого корду.

Після закінчення школи у 1974 році почав трудову діяльність на Харцизькому сталедротово-канатному заводі (ВАТ «Силур») учнем слюсаря. На завод повернувся і після закінчення інституту. Пройшов шлях від майстра до начальника сталедротового цеху.

У 1990 році його було призначено заступником директора з економіки, у 1993 році — директором з економіки i фінансів, а у 1998 році — першим заступником генерального директора заводу.

У 1999 році Володимир Зубанов став головою Правління — Генеральним директором ВАТ «Силур».

Політична і громадська діяльність[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» II ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[4]

Звинувачення у плагіаті[ред. | ред. код]

Олена Русина, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, у статті «„Проффессоры“ на марші. Плагіат із Вікіпедії і дива перекладу з російської», опублікованій 31 жовтня 2011 інтернет-виданням «Українська правда»[5], звинувачує Володимира Зубанова, який є головним редактором і упорядником видання «Україна — Європа: Хронологія розвитку. 1500–1800 рр.» (К.: Кріон, 2010), що вийшло у рамках проекту «Україна: історія великого народу», у порушенні ліцензій, що застосовані у Вікіпедії, при передрукові матеріалів цієї інтернет-енциклопедії.

У цій же статті говориться про застосування авторами зазначеної книги «сирих» автоперекладів з російської і англійської Вікіпедій — без належного наступного літературного редагування[5]. Зокрема, завдяки нередагованому автоперекладу ім'я іспанського художника Ель Греко трансформувалося в «Ялина Греко», німецько-угорський художник Бенджамін фон Блок став «Бенджаміном геть Блоком», німецький художник Еренштраль — «Ехренстрахлом», польський художник Єжи Сємігіновський — «Джерзі Семігіновським». Амеріго Веспуччі назвали «головним пілотом (штурманом) Іспанії». Найзнаменитіша площа Лондона Трафальгарська (англ. Trafalgar Square) в перекладі стала сквером.

Погляди[ред. | ред. код]

5 червня 2012 голосував за проект Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[6].

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Деякі праці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]