Зіньківський Костянтин Максимович
| Костянтин Максимович Зіньківський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
17 (29) травня 1873 м. Бердянськ | |||
| Помер |
28 березня 1959 (85 років) м. Бердянськ | |||
| Громадянство |
 Російська імперія.svg){kind=small} УНР СРСР | |||
| Діяльність | вчитель, викладач | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1900-ті — 1950-ті | |||
| Напрямок | вірші, переклад | |||
| Magnum opus | україномовний переклад «Слово о полку Ігоревім» | |||
|
| ||||
Костянтин Максимович Зіньківський (нар. 17 (29) травня 1873, м. Бердянськ — 28 березня 1959, там само) — український поет, перекладач та педагог, автор україномовного перекладу поеми «Слово о полку Ігоревім».
Біографія[ред. | ред. код]
Костянтин Зіньківський народився 17 (29) травня 1873 у Бердянськ (тоді Таврійська губернія, нині Запорізька область, Україна) у родині портового вантажника, в якій він був найстаршим з 11 дітей.
Освіту він здобув у початковій школі та трикласному училищі у м. Бердянську, а також у Феодосійському учительському інституті, який закінчив 1892 року.
У 1892 році він став вчителем математики повітового училища у м. Кишинів та м. Сороки.
1894 року він повернувся до України, і вчителював у Слов'яносербському повіті, а також у Нікополі, Херсоні, Павлограді, Катеринославі та Маріуполі.
У 1917 році Костянтин Зіньківський обійняв посаду шкільного інспектора у м. Павлоград.
1922 року став окружним інспектором народної освіти на Кубані, де працював до квітня 1926 року. По тому він став завідувачем трудової школи імені І. Франка, і обіймав цю посаду до 1930 року[1].
Працював на посадах викладача математики Бердянського педагогічного технікуму, інструктора-методиста райвно, завідувача навчально-методичного бюро Першотравневого заводу.
Загалом на вчительській ниві працював більше 60-ти років.
Костянтин Зіньківський помер 28 березня 1959 у м. Бердянську Запорізької області, де був і похований.
Творчий доробок[ред. | ред. код]
Почав Костянтин Зіньківський творчу діяльність на початку XX століття. Приятелював з учителем Сергієм Сергєєвим та істориком Дмитром Яворницьким[2].
Він є автором низки творів:
- україномовний переклад поеми «Слово о полку Ігоревім» (написано 1906, повністю опубліковано у 1967)
- поема «Зруйнований мур» (1906)
- вірши «Морська царівна» (1908), «Прийде час» (1909), «Весняний ранок» (1909).
Костянтин Зіньківський публікував власні поезії та переспіви з Гайнріха Гейне у журналах «Зоря» (м. Москва), «Рідний край» (м. Полтава), «Молода Україна».
У 1906 році він зробив україномовний переклад давноруської поеми «Слово о полку Ігоревім», з якої за його життя був опублікований лише уривок — Плач Ярославни". Мовознавці визнали точність перекладу та простоту викладу[2].
Також він є автором низки підручників та посібників та працю з педагогіки.
Родина[ред. | ред. код]
Костянтин Зіньківський є двоюрідним братом Трохима Зіньківського.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наукові конференції. Калюжна І. В. К. М. Зіньківський — видатний педагог Приазовського краю. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 7 вересня 2012.
- ↑ а б Сарнацький О. П. Їх імена — то слава Запорізького краю // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: Просвіта, 2009. — Вип. XXV. — С. 228.
Джерела[ред. | ред. код]
- Моісеєнко Н., Ноздріна Л. Зіньківський Костянтин Максимович [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 605. — ISBN 978-966-02-5721-4.
- Славетні запорожці. Зіньківський Костянтин Максимович. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сарнацький О. П. Їх імена — то слава Запорізького краю // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: Просвіта, 2009. — Вип. XXV. — С. 225—229.