Зія-уль-Хак Мохаммад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зія-уль-Хак Мохаммад

محمد ضياء الحق

Muhammad Zia-ul-Haq 1982.jpg
Народився 12 серпня 1924(1924-08-12)[1]
Джаландхар
Помер 17 серпня 1988(1988-08-17)[1] (64 роки)
Бахавалпур
Авіаційна катастрофа
Поховання Ісламабад
Громадянство/підданство Пакистан
Діяльність політик і офіцер
Alma mater St. Stephen's College[d]
Делійський університет
Командно-штабний коледж армії США
Посада Президент Пакистану
Звання генерал
Діти Muhammad Ijaz-ul-Haq[d]
Нагороди

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Зія-уль-Хак Мохаммад (12 серпня 1924(19240812), Джаландхар, Східний Пенджаб, Британська Індія — 17 серпня 1988) — пакистанський військовий і державний діяч, президент.

Військова кар'єра[ред.ред. код]

Закінчив Індійську королівську військову академію, Коледжі вищого командного складу у Кветті (Пакистан, 1955) і форті Ліванворт (штат Канзас, США). Із 1945 — на службі в Британських ЗС у Бірмі, Малайзії та Індонезії, з 1947 — в армії Пакистану, брав участь у війні з Індією 1965 у Кашмірі. 1 травня 1976 отримав звання повного генерала й посаду начальника генерального штабу.

Прихід до влади[ред.ред. код]

У березні 1977 року з численними порушеннями пройшли парламентські вибори в Пакистані. Переможцем була оголошена партії влади, що підтримувала З. А. Бхутто. Цей результат не визнав опозиційний блок дев'яти партій — Пакистанський національний альянс. У країні почалися вуличні демонстрації та мітинги, під час яких поліцією та військовими було вбито понад 270 осіб.

5 липня 1977 року військове командування на чолі з начальником штабу сухопутних військ генералом Мохаммедом Зія-уль-Хаком ввело в країні воєнний стан. До суду було віддано кількох членів уряду. З. А. Бхутто був усунений від влади і в квітні 1979 року був повішений за звинуваченнями в корупції та організації вбивств своїх політичних супротивників.

Зія-уль-Хак став впроваджувати у Пакистані ісламізації всіх сторін суспільного життя. За це він отримав від західної преси ім'я: «мулла в уніформі кольору хакі». Були відновлені покарання у вигляді публічного побиття палицями, відрубання кінцівок, уведені традиційні релігійні податки. В кінці 1979 була заборонена діяльність усіх політичних партій, за винятком правих консерваторів та релігійно-общинних об'єднань.

Узаконення президенства[ред.ред. код]

Владу Зія-уль-Хака було узаконено у березні 1981 року тимчасовим конституційним указом, також у цьому ж році було створено Федеральну консультативну раду, яка мала законотворчі ініціативи. Політику ісламізації країни була підтримана під час референдуму в грудні 1984 року.

У лютому 1985 до парламенту обрано прихильників військового режиму на виборах, що пройшли на безпартійній основі. 30 грудня 1985 було скасовано воєнний стан і відновлено дію конституції, президентські повноваження Зія-уль-Хака були значно розширені. У країні був сформований цивільний уряд. Партії отримали право діяти легально, за умови виконання ними офіційних приписів та спеціальних правил.

Для М. Зія-уль-Хака було сприятливим те що у 1980-х Сполучені Штати Америки змушені були зробити ставку в регіоні на Ісламабад як свого головного союзника через падіння шахського режиму в Ірані та вторгнення радянських військ до Афганістану. Він надав на території Пакистану бази для тренування для афганських моджахедів, що вели «священну війну» проти радянських військ в Афганістані. За рахунок цього було отримано доступ до перерозподілу зброї й фінансових ресурсів. Пакистан отримав від США фінансово-технічну допомогу на понад 3,2 млрд доларів. Зія-уль-Хак збирався наздогнати в ядерній сфері Індію, яка з 1974 року володіла ядерною зброєю. У 1987 році Пакистан розпочав роботу над власною ядерною та стратегічною ракетною зброєю.

Загибель[ред.ред. код]

За нез'ясованих обставин 17 серпня 1988 року М. Зія-уль-Хак загинув у авіакатастрофі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Козицький А. М. Новітня історія Азії та Африки: Навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. — Л.: Афіша, 2004. — 430 с.


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.