Йован Змай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йован Змай
серб. Јован Јовановић Змај
Йован Змай
Йован Змай
Дата народження 24 листопада 1833(1833-11-24)
Місце народження Нові Сад, Сербія, Австрійська імперія
Дата смерті 3 червня 1904(1904-06-03) (70 років)
Місце смерті Кам'яница, Воєводина, Австро-Угорська імперія
Національність серб
Громадянство Австро-Угорська імперія
Мова творів сербська
Рід діяльності поет
Жанр романтизм
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Йован Йовановіч Змай (серб. Јован Јовановић Змај; 24 листопада 1833 Нові Сад — †3 червня 1904, Кам'яница, Воєводина) — сербський поет.

Життя та творчість[ред.ред. код]

Народився в родині чиновника у 1833 році. Здобув юридичну і медичну освіту. Перші вірші написав на початку 1850-х років.

Учасник Омладинського (молодіжного) руху, співробітничав в газеті «Застава» («Прапор»), допомагав підготовці національно-визвольного повстання в Герцеговині у 1875 році.

Займався видавничою діяльністю, особливо в області сатиричного друку (журнали «Змай», тобто «Змій», «Жижа» («Вогник»), «Старман» («Карлик»).

Змай спочатку формувався в літературі під впливом романтизму, згодом став одним із фундаторів реалізму в сербській поезії. Поезія Змая зіграла видну роль у розвитку сербського віршування та поетичних жанрів, вона сприяла зближенню літературної мови з народною мовою.

Перші вірші Йовна Змая переважно ліричні. З часом в його поезії почали переважати суспільні мотиви. Одне з центральних місць у творчості Змая належить національно-патріотичній темі. У романтичних образах він оспівав героїчне минуле народу, боротьбу з іноземними загарбниками («Віла», 1858 ріе; «Три гайдука», 1866 рі; «Нещасна мати», 1871 рік).

В період російсько-турецької війни 1877–1878 років в поезії Змая виникає тема сербсько-російської дружби («Дві руди», 1877 рік; «Пам'ятник на Руевіце», 1880 рік).

В сатиричних віршах поет викривав бюрократичну систему («Ютутунський народний гімн», 1865 рік; «Пісенька найвіданішого громадянина», 1871 рік; «Ода ціпку», 1878 рік; «Нові вибори в Сербії», 1884 рік), з блискучим дотепністю висміював буржуазні звичаї («Ода дияволу», 1873 рік; «Ода ключу від льоху», 1884 рік).

Одним з перших в сербській поезії Змай зобразив безправне життя сербського селянства і міської бідноти («Третя частка», 1880 рік; «Лихвар», 1881, «Швачка»). Перейнята співчуттям до пригноблених, поезія Змая містить пристрасний заклик до визвольної боротьби («Світлі могили», 1879 рік). У віршах «Париж пал» (1871 рік) і «Милостивій Європі» (1872 рік) поет виступив в захист паризьких комунарів.

До найкращих зразків сербської романтичної лірики відносяться збірки «Троянди» (1864 рік), «Зів'ялі троянди» (1882 рік), в них оспівана історія любові поета. Вірші для дітей принесли Змаю славу одного з найкращих дитячих поетів. Він видавецьбу популярного дитячого журналу «Нігтики». На схилі років Змай опублікував збірку творів в дусі народних пісень «Сновидіння» і цикл патріотичних віршів «Дивосил» (1900 рік). Змай відомий також як перекладач, зокрема творів Пушкіна, Лермонтова, Некрасова, Беранже, Гейне, Гете, Петефі. Змаю належать також комедія «Короп» (1864 рік), оповідання, статті на літературні й політичні теми. Український переклад поезії Йована Змая здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році

Посилання[ред.ред. код]


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.