Воєводина
| Воєводина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
серб. Аутономна покрајина Војводина | |||||
| |||||
| місто | Новий Сад | ||||
| Країна | Сербія | ||||
| Регіон | Сербія Соціалістична Республіка Сербія | ||||
| Номерний знак | SRB | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 931 809 (2011) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 21,5 тисяч км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 99 метр | ||||
| - мінімальна | 99 метр | ||||
| Дата заснування | 31 липня 1944 | ||||
| Код ISO 3166-2 | RS-VO | ||||
.PNG)
| |||||
| Воєводина на мапі Сербії | |||||
| |||||
Воєво́дина або Войводина — автономний край Сербії, розташований на північ від Дунаю. До Першої світової війни належав Австро-Угорщині. Центром (з грудня 2009[1] до липня 2012[2] — столицею) Воєводини є місто Новий Сад. Воєводина відома своїм багатонаціональним складом населення. Окрім сербів, що становлять 65-відсоткову більшість, у ній живуть угорці, хорвати, русини, словаки, цигани, румуни і німці. Більша частина вірян — православні (69 %). Офіційними мовами є сербська, угорська, словацька, румунська, русинська і хорватська[3][4]. На території Воєводини розташований регіон Бачка.
Розташована в межах південної частини Середньодунайськой низовини, що має слабо розчленований рельєф (висота 70—250 м). На південному заході ізольований кряж Фрушка гора (висота до 539 м), на південному сході відріг Південних Карпат (висота до 641 м).
Клімат помірний, континентальний. Середня температура липня 22—24°С, січня від — 1,2 до 2,6 °C. Опадів 550—750 мм на рік.
Зміст
Річки[ред. | ред. код]
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
| Округ | Адмін. центр |
Площа км² |
Населення 2002 |
Густота населення осіб/км² |
Муніципалітети та міста |
Кількість поселень |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Середньо-Банатський (Srednje-banatski okrug Средње-банатски округ) 
|
Зренянин | 3,256 | 208,456 | 64.0 | 55 | |
| Північно-Бацький (Severnobački okrug Севернобачки округ) 
|
Суботиця | 1,784 | 200,140 | 112.2 | 45 | |
| Північно-Банатський (Severno-banatski okrug Северно-банатски округ) 
|
Кікінда | 2,329 | 165,881 | 71.2 | 50 | |
| Південно-Бацький (Južnobački okrug Јужнобачки округ) 
|
Новий Сад | 4,016 | 593,666 | 147.8 | 77 | |
| Південно-Банатський (Južno-banatski okrug Јужно-банатски округ) 
|
Панчево | 4,245 | 313,937 | 73.6 | 94 | |
| Сремський (Sremski okrug Сремски округ) 
|
Сремська Митровиця | 3,486 | 335,901 | 96.4 | 109 | |
| Західно-Бацький (Zapadno-bački okrug Западно-бачки округ) 
|
Сомбор | 2,420 | 214,011 | 88.4 | 37 |
Українці Воєводини[ред. | ред. код]
Масове переселення українців до Воєводини розпочалося у ХVІІІ ст., коли австрійський уряд запросив їх до щойно відвойованих у турків земель на лівому березі Дунаю[5]. Перші переселенці потрапили до Воєводини з північно-східної Пряшівщини та Закарпаття[6], особливо з тих місць, де місцеве населення зберегло своє національне ім'я русинів та греко-католицьку релігію, але мову значним чином перейняло від своїх сусідів словаків. Сучасні русини Воєводини користуються на письмі кириличною абеткою (так само як і українці в Україні), але їх літературна мова близька до східно-словацьких діалектів, а новітні слова та офіційні терміни здебільшого калькуються із сербської мови. Нащадки переселенців дотепер називають себе русинами, відчуваючи свою спорідненість як з русинами Пряшівщини та Закарпаття, так і з українцями Великої України[6]. Серед місцевого населення дуже розповсюджені загальноукраїнські пісні (воєводинський дослідник Онуфрій Тимко наводить в своїй збірці «Наша пісня» 1953 р. такі пісні як «Взяв би я бандуру», «Ніч така місячна», «Чорнії очі» та інші[7]), а місцева русинська організація називається Союз русинів-українців Сербії[8].
За переписом 1910 року, останнім переписом населення Австро-Угорщини, у Воєводині жило 13,497 (0.9%) українців, 510,754 (33.8%) сербів, 425,672 (28.1%) угорців та 324,017 (21.4%) німців.[9]
Відомі українці[ред. | ред. код]
- Костельник Гавриїл Федорович (1886, Руський Керестур — 1948) — засновник літературної мови українців Воєводини, вважав місцеву говірку діалектом української мови, який зазнав впливів з боку польської та словацької мов.
- Надь Гавриїл (1913, Старий Врбас — 1983,Коцур) — український мовознавець, педагог, перекладач, поет.
- Кочиш Микола Михайлович (1928, Джюрджево — 1973, Новий Сад) — український лінгвіст, письменник.
- Рамач Михайло Юрійович (1951, Руський Керестур) — журналіст, перекладач, поет, телевізійний сценарист.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
По розпаду Австро-Угорщини, 25 листопада 1918-го року, у Новому Саді зібралося Народне віче, яке проголосило про приєднання Воєводини до Сербії та майбутньої Югославії. Першим головою місцевого парламенту (Великої Народної Скупщини Воєводини), став греко-католицький священик з Нового-Саду, член місцевої «Просвіти» Іван (Йован) Хранилович (1855—1924)[10][11][12].
Джерела[ред. | ред. код]
- Статут Автономного краю Воєводина[en]
- http://www.vojvodina.gov.rs/
- http://www.skupstinavojvodine.gov.rs
- http://www.anem.org.rs/mape/index-en.htm[недоступне посилання з квітень 2019]
- https://archive.is/20121210052038/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&dat=32&geo=-244&srt=npan&col=aohdq&pt=c&va=&geo=-3987
- http://www.vojvodina.com/
- [2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Провозглашен Статут Воеводины; Воеводина, или Разрушение Сербии
- ↑ Перспективы автономизации Воеводины
- ↑ Government of the Autonomous Province of Vojvodina Архівовано 17 February 2015[Дата не збігається] у Wayback Machine. Languages: Serbian, Hungarian, Romanian, Slovak, Ruthenian, Croatian (all official languages of Vojvodina); Аутономна Покрајина Војводина Језици: српски, мађарски, румунски, словачки, хрватски, русински (у службеној употреби у покрајинској администрацији)
- ↑ Стаття 6 Статуту Автономного краю Воєводина, [1]. Щодо терміну Статут (не Устав, Конституція тощо) див. Курносенко Р. А. Конституционно-правовой статус автономий в Республике Сербия // Теория и практика общественного развития. Выпуск № 2 / 2007
- ↑ Историят. // Национални совит рускей националней меншини. (русин.)
- ↑ а б Любомир Белей. Українці та українська мова на Балканах. // «Дивослово» №8, Київ, 2008 р.
- ↑ Онуфрій Тимко. Наша пісня. Видавництво «Руське слово», Руський Керестур, 1953 р.
- ↑ Союз русинів-українців Сербії.
- ↑ Table. Web.archive.org. 2011-01-26. Процитовано 2016-09-24.
- ↑ Историят | Национални Совит. www.rusini.rs. Процитовано 2015-10-27.
- ↑ 85-РОЧНЇЦА РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА ДРАГОКАЗ ЗА БУДУЧНОСЦ. www.rusnaci.org. Процитовано 2015-10-27.
- ↑ Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?. Історична правда. Процитовано 2015-10-27.
| ||||||||||||||||
Хронологія Югославії та незалежних балканських країн
| |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хронологія | До 1918 | Створення 1918 – 1941 |
ΙΙ Світова війна 1938 – 1945 |
Соціалістична Югославія 1943 – 1992 |
Розпад та Югославські війни 1990 – | ||||
| Словенія | території контролювались Австро-Угорщиною (1867 – 1918) Включаючи Которську затоку Див. також: Королівство Хорватія і Славонія (1868 – 1918) Королівство Далмація (1815 – 1918) БіГ Кондомініум (1878 – 1918) |
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (1918 – 1929) ↓ перейменовано на ↓ Королівство Югославія (1929 – 1943) Див. також: Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918) Республіка Прекмур'я (1919) Банат, Бачка і Бараня (1918-1919) Республіка Фіуме (1919 – 1920) Вільна держава Рієка (1920 – 1924) |
анексована фашистською Італією і Третім Рейхом (1941 – 1943/1945) Прекмур'я анексоване Угорщиною |
Демократична Федеративна Югославія (ДФЮ, 1943 – 1946) ↓ перейменовано на ↓ Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ, 1946 – 1963) ↓ перейменовано на ↓ Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ, 1963 – 1992) Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ → |
СР Словенія (1944 – 1991) |
Республіка Словенія (з 1991; див. Десятиденна війна) | |||
| Далмація | Незалежна Держава Хорватія (1941 – 1945) Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською Італією Меджимурська жупанія і Бараня були анексовані Угорщиною |
СР Хорватія (1943 – 1991) |
Республіка Хорватія (з 1991; див. Війна Хорватії за незалежність) Див. також: САО Кнінська Країна (1990) → САО Країна (1990 – 1991) САО Західна Славонія (1990 – 1991) САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991) ↳ Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) → UNTAES (1996-1998) | ||||||
| Славонія | |||||||||
| Хорватія | |||||||||
| Боснія | СР Боснія і Герцеговина (1943 – 1992) |
Боснія і Герцеговина (з 1992; див. Боснійська війна); До складу входять: Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995) Республіка Сербська (з 1995) Округ Брчко (з 2000) Див. також: Республіка Боснія і Герцеговина, Хорватська республіка Герцег-Босна САО: Боснійська Країна, Північно-Східна Боснія, Романія і Герцеговина (1991 – 1992) ↳ Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995) | |||||||
| Герцеговина | |||||||||
| Воєводина | Автономний Банат (формально - частина окупованої Сербії) Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944) Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Сербія (1943 – 1990) Включаючи автономні краї: САК Воєводина і САК Косово |
Союзна Республіка Югославія (1992 – 2003) ↓ перейменовано на ↓ Державний Союз Сербії та Чорногорії (2003 – 2006) До 2006 у складі Союзу були: Республіка Сербія (1990) Республіка Чорногорія (1992) Див. також: Республіка Косово (1990 – 2000, див. Косовська війна) |
Республіка Сербія (2006 – 2008) Включаючи автономні краї: Воєводина і Косово і Метохія (під адміністрацією ООН) |
Республіка Сербія (з 2006) Включаючи автономний край Воєводина | ||||
| Сербія | Королівство Сербія (1882 – 1918) |
Окупована Сербія (1941 – 1944) Маріонеткова держава Третього Рейху Див. також: Ужицька Республіка | |||||||
| Косово | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
Окупована Албанія (1941 – 1944) разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією |
Республіка Косово (з 2008) Незалежність була заявлена в односторонньому порядку, визнана лише частково | ||||||
| Метохія | Королівство Чорногорія (1910 – 1918) Метохія контролювалась Австро-Угорщиною (1915 – 1918) | ||||||||
| Чорногорія | Протекторат був анексований фашистською Італією (1941 – 1943) і Третім Рейхом (1943 – 1944) Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Чорногорія (1943 – 1992) |
Чорногорія (з 2006) | ||||||
| Македонія | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
завойована Третім Болгарським царством (1941 – 1944) |
СР Македонія (1944 – 1991) |
Республіка Македонія (з 1993 - Колишня Югославська Республіка Македонія, див. Конфлікт у Македонії (2001)) (з 1991) | |||||
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Сербії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
