Воєводина
| Воєводина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| серб. Аутономна покрајина Војводина угор. Vajdaság Autonóm Tartomány словац. Autonómna pokrajina Vojvodina рум. Provincia Autonomă Voivodina русин. Автономна Покраїна Войводина |
|||||
|
|||||
| місто | Новий Сад | ||||
| Країна | Сербія | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 931 809 (2011) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 21,5 тисяч км² | ||||
.PNG) |
|||||
| Воєводина на мапі Сербії | |||||
Воєво́дина або Войводина — автономний край Сербії, розташований на північ від Дунаю. До Першой світової війни належав Австро-Угорщині. Центром (з грудня 2009[1] до липня 2012[2] — столицею) Воєводини є місто Новий Сад. Воєводина відома своїм багатонаціональним складом населення. Окрім сербів, що становлять 65-відсоткову більшість, у ній живуть угорці, хорвати, українці (русини), словаки, цигани, румуни і німці. Більша частина віруючих — православні (69 %). Офіційними мовами є сербська, угорська, словацька, румунська, русинська і хорватська[3][4]. На території Воєводини розташований регіон Бачка.
Розташована в межах південної частини Середньодунайськой низовини, що має слабо розчленований рельєф (висота 70—250 м). На південному заході ізольований кряж Фрушка-Гора (висота до 539 м), на південному сході відріг Південних Карпат (висота до 641 м).
Клімат помірний, континентальний. Середня температура липня 22—24°С, січня від —1,2 до 2,6 °C. Опадів 550—750 мм на рік.
Ріки[ред. • ред. код]
Українці Воєводини[ред. • ред. код]
Масове переселення українців до Воєводини розпочалося у ХVІІІ ст., коли австрійський уряд запросив їх до щойно відвойованих у турків земель на лівому березі Дунаю[5]. Перші переселенці потрапили до Воєводини із північно-східної Пряшівщини та Закарпаття[6], особливо з тих місць, де місцеве населення зберегло своє національне ім'я русинів та греко-католицьку релігію, але мову значним чином перейняло від своїх сусідів словаків. Сучасні русини Воєводини користуються на письмі кириличною абеткою (так само як і українці в Україні), але їх літературна мова близька до східно-словацьких діалектів, а новітні слова та офіційні терміни здебільшого калькуються із сербської мови. Нащадки переселенців дотепер називають себе русинами, відчуваючи свою спорідненість як з русинами Пряшівщини та Закарпаття, так і з українцями Великої України[6]. Серед місцевого населення дуже розповсюджені загальноукраїнські пісні (воєводинський дослідник Онуфрій Тимко наводить в своїй збірці «Наша пісня» 1953 р. такі пісні як «Взяв би я бандуру», «Ніч така місячна», «Чорнії очі» та інші[7]), а місцева русинська організація називається Союз русинів-українців Сербії[8].
За переписом 1910 року, останнім переписом населення Австро-Угорщини, у Воєводині жило 13,497 (0.9%) українців, 510,754 (33.8%) сербів, 425,672 (28.1%) угорців та 324,017 (21.4%) німців.[9]
Відомі українці[ред. • ред. код]
- Костельник Гавриїл Федорович (1886, Руський Керестур - 1948) — засновник літературної мови українців Воєводини, вважав місцеву говірку діалектом української мови, який зазнав впливів з боку польської та словацької мов.
- Надь Гавриїл (1913, Старий Врбас - 1983,Коцур) — український мовознавець, педагог, перекладач, поет.
- Кочиш Микола Михайлович (1928, Джюрджево - 1973, Новий Сад) — український лінгвіст, письменник.
- Рамач Михайло Юрійович (1951, Руський Керестур) — журналіст, перекладач, поет, телевізійний сценарист.
Цікаві факти[ред. • ред. код]
По розпаду Австро-Угорщини, 25 листопада 1918-го року, у Новому Саді зібралося Народне віче, яке проголосило про приєднання Воєводини до Сербії та майбутньої Югославії. Першим головою місцевого парламенту (Великої Народної Скупщини Воєводини), став греко-католицький священик з Нового-Саду, член місцевої «Просвіти» Іван (Йован) Хранилович (1855—1924)[10][11][12].
Джерела[ред. • ред. код]
- Статут Автономного краю Воєводина[en]
- http://www.vojvodina.gov.rs/
- http://www.skupstinavojvodine.gov.rs
- http://www.anem.org.rs/mape/index-en.htm
- http://archive.is/20121210052038/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&dat=32&geo=-244&srt=npan&col=aohdq&pt=c&va=&geo=-3987
- http://www.vojvodina.com/
- [2]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Провозглашен Статут Воеводины; Воеводина, или Разрушение Сербии
- ↑ Перспективы автономизации Воеводины
- ↑ Government of the Autonomous Province of Vojvodina Languages: Serbian, Hungarian, Romanian, Slovak, Ruthenian, Croatian (all official languages of Vojvodina); Аутономна Покрајина Војводина Језици: српски, мађарски, румунски, словачки, хрватски, русински (у службеној употреби у покрајинској администрацији)
- ↑ Стаття 6 Статуту Автономного краю Воєводина, [1]. Щодо терміну Статут (не Устав, Конституція тощо) див. Курносенко Р. А. Конституционно-правовой статус автономий в Республике Сербия // Теория и практика общественного развития. Выпуск № 2 / 2007
- ↑ Историят. // Национални совит рускей националней меншини. (русин.)
- ↑ а б Любомир Белей. Українці та українська мова на Балканах. // «Дивослово» №8, Київ, 2008 р.
- ↑ Онуфрій Тимко. Наша пісня. Видавництво «Руське слово», Руський Керестур, 1953 р.
- ↑ Союз русинів-українців Сербії.
- ↑ Table. Web.archive.org. 2011-01-26. Процитовано 2016-09-24.
- ↑ Историят | Национални Совит. www.rusini.rs. Процитовано 2015-10-27.
- ↑ 85-РОЧНЇЦА РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА ДРАГОКАЗ ЗА БУДУЧНОСЦ. www.rusnaci.org. Процитовано 2015-10-27.
- ↑ Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?. Історична правда. Процитовано 2015-10-27.
|
||||||||||||||||
|
|
|||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хронологія | До 1918 | Створення 1918 – 1941 |
ΙΙ Світова війна 1938 – 1945 |
Соціалістична Югославія 1943 – 1992 |
Розпад та Югославські війни 1990 – |
||||
| Словенія | території контролювались Австро-Угорщиною (1867 – 1918) Включаючи Которську затоку Див. також: Королівство Хорватія і Славонія (1868 – 1918) Королівство Далмація (1815 – 1918) БіГ Кондомініум (1878 – 1918) |
Королівство сербів, хорватів і словенців (1918 – 1929) ↓ перейменовано на ↓ Королівство Югославія (1929 – 1943) Див. також: Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918) Республіка Прекмур'я (1919) Банат, Бачка і Бараня (1918-1919) Республіка Фіуме (1919 – 1920) Вільна держава Рієка (1920 – 1924) |
анексована фашистською Італією і Третім Рейхом (1941 – 1943/1945) Прекмур'я анексоване Угорщиною |
Демократична Федеративна Югославія (ДФЮ, 1943 – 1946) ↓ перейменовано на ↓ Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ, 1946 – 1963) ↓ перейменовано на ↓ Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ, 1963 – 1992) Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ → |
СР Словенія (1944 – 1991) |
Республіка Словенія (з 1991; див. Десятиденна війна) |
|||
| Далмація | Незалежна Держава Хорватія (1941 – 1945) Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською Італією Меджимурська жупанія і Бараня були анексовані Угорщиною |
СР Хорватія (1943 – 1991) |
Республіка Хорватія (з 1991; див. Війна Хорватії за незалежність) Див. також: САО Кнінська Країна (1990) → САО Країна (1990 – 1991) САО Західна Славонія (1990 – 1991) САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991) ↳ Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) → UNTAES (1996-1998) |
||||||
| Славонія | |||||||||
| Хорватія | |||||||||
| Боснія | СР Боснія і Герцеговина (1943 – 1992) |
Боснія і Герцеговина (з 1992; див. Боснійська війна); До складу входять: Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995) Республіка Сербська (з 1995) Округ Брчко (з 2000) Див. також: Республіка Боснія і Герцеговина, Хорватська республіка Герцег-Босна САО: Боснійська Країна, Північно-Східна Боснія, Романія і Герцеговина (1991 – 1992) ↳ Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995) |
|||||||
| Герцеговина | |||||||||
| Воєводина | Автономний Банат (формально - частина окупованої Сербії) Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944) Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Сербія (1943 – 1990) Включаючи автономні краї: САК Воєводина і САК Косово |
Союзна Республіка Югославія (1992 – 2003) ↓ перейменовано на ↓ Державний Союз Сербії та Чорногорії (2003 – 2006) До 2006 у складі Союзу були: Республіка Сербія (1990) Республіка Чорногорія (1992) Див. також: Республіка Косово (1990 – 2000, див. Косовська війна) |
Республіка Сербія (2006 – 2008) Включаючи автономні краї: Воєводина і Косово і Метохія (під адміністрацією ООН) |
Республіка Сербія (з 2006) Включаючи автонмний край Воєводина |
||||
| Сербія | Королівство Сербія (1882 – 1918) |
Окупована Сербія (1941 – 1944) Маріонеткова держава Третього Рейху Див. також: Ужицька Республіка |
|||||||
| Косово | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
Окупована Албанія (1941 – 1944) разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією |
Республіка Косово (з 2008) Незалежність була заявлена в односторонньому порядку, визнана лише частково |
||||||
| Метохія | Королівство Чорногорія (1910 – 1918) Метохія контролювалась Австро-Угорщиною (1915 – 1918) |
||||||||
| Чорногорія | Протекторат був анексований фашистською Італією (1941 – 1943) і Третім Рейхом (1943 – 1944) Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Чорногорія (1943 – 1992) |
Чорногорія (з 2006) |
||||||
| Македонія | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
завойована Третім Болгарським царством (1941 – 1944) |
СР Македонія (1944 – 1991) |
Республіка Македонія (з 1993 - Колишня Югославська Республіка Македонія, див. Конфлікт у Македонії (2001)) (з 1991) |
|||||
.svg){kind=small} |
Це незавершена стаття з географії Сербії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
