Йоган Ернст Гуннерус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоган Ернст Гуннерус
норв. Johan Ernst Gunnerus
Народився 26 лютого 1718(1718-02-26)
Осло, Норвегія
Помер 23 вересня 1773(1773-09-23) (55 років)
Кристіансунн, Норвегія
Країна Норвегія Норвегія
Національність норвежці
Діяльність ботанік, орнітолог, птеридолог, бріолог, священник, зоолог, богослов, ліхенолог, викладач університету, міколог, філолог, філософ
Галузь ботаніка, мікологія, зоологія, орнітологія, теологія
Заклад Копенгагенський університет
Посада Q115858797?
Науковий ступінь докторський ступінь (1760)
Вчителі Erik Nicolai Arbiend і Jacob Raschd
Членство Шведська королівська академія наук
Данська королівська академія наук

CMNS: Йоган Ернст Гуннерус у Вікісховищі

Йоган Ернст Гуннерус (норв. Johan Ernst Gunnerus[2][3][4][5], 26 лютого 1718 — 23 вересня 1773) — норвезький[2][3][4] ботанік[3], міколог[2], зоолог, орнітолог, натураліст[3], теолог[3] та єпископ[3][4].

Cicuta virosa (Flora Norvegica)

Біографія[ред. | ред. код]

Йоган Ернст Гуннерус народився в Осло 26 лютого 1718 року[5].

У 1760 році він був одним із засновників Королівського норвезького товариства наук та літератури[4].

Йоган Ернст Гуннерус вів листування з видатним шведським вченим Карлом Ліннеєм[4]. Його листування з Карлом Ліннеєм тривало з 24 квітня 1761 року до 2 червня 1772 року[4].

Йоган Ернст Гуннерус помер у комуні Кристіансунн 23 вересня 1773 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Йоган Ернст Гуннерус спеціалізувався на мохоподібних, водоростях, насіннєвих рослинах та на мікології[2].

Окремі публікації[ред. | ред. код]

  • Hans opvækkelige Hyrdebrev til det velærværdige, høj- og vellærde Præsteskab i Tronhjems Stift. J. C. Winding, Trondheim 1758.
  • De modis adquirendi ius in re et praesertim dominium secundum principia iuris naturalis. Croeker, Jena 1747.
  • Tractatus Philosophicus De Libertate Scientifice Adornatus, Cuno, Jena 1747.
  • Beweis von der Wirklichkeit und Einigkeit Gottes aus der Vernunft, Jena 1748.
  • Beurtheilung des Beweises der vorherbestimmten Übereinstimmung, Jena und Leipzig 1748.
  • Dissertatio philosophica, in qua demonstratur praescriptionem non esse iuris naturalis. Schill, Jena 1749.
  • Vollständige Erklärung des Natur- und Völkerrechts. Nach denen beliebten Grundsätzen des Herrn Hofrath Darjes. In Acht Theilen…, Cröcker, Jena 1752.
  • Unvolkommene Glückseligkeit dieses Lebens. Trauerrede auf Friedrich Georg Wilhelm Stöber. Jena 1753.
  • Dissertatio philosophica continens caussam Dei, vulgo theodiceam, ratione originis et permissionis mali in mundo habita, Marggraf, Jena 1754.
  • Institvtiones Theologiae Dogmaticae. Methodo, Uti Dicitur, Systematica, Inter Alia, Ad Vetustiores Theologos Felicius Intelligendos Conscriptae, Hartungius, Jena 1755.
  • Ars heuristica intellectualis usibus auditorii adcommodata. Mumme, Leipzig 1756.
  • Institutiones metaphysicae. Scholis academicis potissimum adcommodatae. Wentzel, Kopenhagen und Leipzig 1757.
  • Betragtninger over Sielens Udødelighed. Pelt, Kopenhagen 1761[6].
  • Flora Norvegica. Observationibus presertim oeconomicis panosque norvegici locupletata. Vingind, Trondheim, 17661772.
  • Anmerkungen zu Knud Leem: Beskrivelse over Finmarkens lapper. Deres tungemaal, levemaade og forrige afgudsdyrkelse, oplyst ved mange kaabberstykker. Salikath, Kopenhagen 1767.
  • Briefwechsel mit Carl von Linné (Brevveksling 1761–1772, hrsg. von Leiv Amundsen. Universitetsforlag, Trondheim, ISBN 82-00-23078-3).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IPNI.  Gunnerus. 
  2. а б в г International Plant Names Index: Johan Ernst Gunnerus (1718–1773). Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014. 
  3. а б в г д е DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Johan Ernst Gunnerus. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 11 серпня 2014. 
  4. а б в г д е Johan Ernst Gunnerus (1718–1773). Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014. 
  5. а б Johan Ernst Gunnerus. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 11 серпня 2014. 
  6. Betragtninger over Sielens Udødelighed. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]