Йоган Фонлантен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Йоган Фонлантен
Йоган Фонлантен
Йоган Фонлантен
Особисті дані
Повне ім'я Йоган Фонлантен Бенавідес
Народження 1 лютого 1986(1986-02-01) (38 років)
  Санта-Марта, Колумбія
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство  Швейцарія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Швейцарія «Грассгоппер»
Номер 22
Юнацькі клуби
1999–2001 Швейцарія «Янг Бойз»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2003 Швейцарія «Янг Бойз» 37 (6)
2003–2005 Нідерланди ПСВ 29 (6)
2005   Італія «Брешія» 9 (0)
2005–2006   Нідерланди «НАК Бреда» 32 (6)
2006–2011 Австрія «Ред Булл» 95 (11)
2009–2010   Швейцарія «Цюрих» 27 (10)
2011–2012 Колумбія «Ітагуї» 6 (0)
2013– Швейцарія «Грассгоппер» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2004–2009 Швейцарія Швейцарія 40 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 липня 2013.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 26 липня 2013.

Йоган Фонлантен (нім. Johan Vonlanthen, нар. 1 лютого 1986, Санта-Марта) — швейцарський футболіст колумбійського походження, нападник клубу «Грассгоппер».

Виступав, зокрема, за «Ред Булл», з яким став дворазовим чемпіоном Австрії. Також виступав за національну збірну Швейцарії на Євро-2004 та Євро-2008.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 1 лютого 1986 року в місті Санта-Марта, Колумбія. Вихованець футбольної школи клубу «Янг Бойз». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2001 року в основній команді того ж клубу у 16 років, в якій провів два сезони, взявши участь у 37 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу ПСВ, до складу якого приєднався влітку 2003 року. Після непоганого першого сезону поступово почав втрачати форму і, як наслідок, був відданий в оренду в італійську «Брешію» на другу половину сезону 2004-05, а після повернення в Ейндговен, майже відразу був відданий в оренду на сезон 2005/06 в «Бреду», де був основним гравцем, зігравши за сезон 32 матчі в чемпіонаті.

Влітку 2006 року уклав контракт з австрійським клубом «Ред Булл», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця, вигравши за цей час два чемпіонати Австрії.

Влітку 2009 року відправився в оренду на батьківщину, провівши сезон 2009/10 у «Цюриху», після чого повернувся в «Ред Булл», де провів ще один сезон.

2011 року повернувся на історичну батьківщину, де став виступати за місцевий клуб «Ітагуї». У травні 2012 року, у віці 26 років, гравець оголосив про завершення кар'єри через хронічні болі у коліні[1] та бажання більше часу приділяти родині, проте 14 травня 2013 року несподівано оголосив про повернення у футбол і 11 червня підписав контракт з клубом «Грассгоппер»[2]. Наразі встиг відіграти за команду з Цюриха 1 матч в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Йоган Фонлантен на домашньому Євро-2008

6 червня 2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швейцарії в товариській грі проти збірної Ліхтенштейну, вийшовши на 81 хвилині замість Александера Фрая.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2004 року у Португалії, де завдяки голу у ворота збірної Франції 21 червня став самим юним бомбардиром за всю історію європейських першостей. Був заявлений до складу збірної на Чемпіонат світу з футболу 2006 року, але в останній момент отримав травму і був замінений. Проте вже на наступний форум Фонлантен поїхав, зігравши в усіх трьох матчах збірної на домашньому чемпіонаті Європи 2008 року.

Після приходу на посаду головного тренера збірної Оттмара Гітцфельда Йоган поступово втратив місце в основі, а з 2009 року взагалі перестав викликатись. Всього провів у формі головної команди країни 40 матчів, забивши 7 голів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

ПСВ: 2004-05
ПСВ: 2004-05
«Ред Булл»: 2006-07, 2008-09

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нападающий Фонлантен в возрасте 26 лет завершил карьеру. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 6 листопада 2013. 
  2. Фонлантен решил вернуться. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 6 листопада 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]