Дієго Бенальйо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дієго Бенальйо
Дієго Бенальйо
Особисті дані
Повне ім'я італ. Diego Benaglio
Народження 8 вересня 1983(1983-09-08) (38 років)
  Цюрих, Швейцарія Швейцарія
Зріст 193 см
Вага 89 кг
Громадянство Flag of Switzerland.svg Швейцарія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1999—2002
2002—2005
2002—2005
2005—2007
2008—2017
2017—2020
Швейцарія «Грассхопперс»
Німеччина «Штутгарт»
Німеччина «Штутгарт-2»
Португалія «Насіунал»
Німеччина «Вольфсбург»
Франція «Монако»
0 (0)
0 (0)
54 (-65)
69 (-74)
259 (-369)
26 (-38)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2003—2005
2006—2014
Швейцарія Швейцарія
 Швейцарія
15 (-?)
61 (-66)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дієго Бенальйо (італ. Diego Benaglio) (нар. 8 вересня 1983; Цюрих, Швейцарія) — колишній швейцарський футболіст, воротар, виступав за збірну Швейцарії.

Футбольна кар'єра[ред. | ред. код]

Воротар збірної Швейцарії з іспанським ім'ям і італійським корінням (він так і не опанував німецьку мову повною мірою) народився в Цюриху і, позаймавшись у дитинстві футболом у «Шпрайтенбасі» і «Бадені», в 16 років перейшов у «Грассхоппер» зі свого рідного міста. Протягом сезонів 1999—2002 років Бенальйо був резервним голкіпером багаторазового чемпіона Швейцарії, після чого голкіпера, що подає великі надії, перекупив «Штутгарт».

Не добившись в німецькому клубі особливих успіхів, Бенальйо переїхав на далекий португальський острів Мадейру, де став виступати за «Насіунал». У 2006 році швейцарця про запас хотіла придбати «Севілья», що припускала відправити Дієго в оренду до «Реал Вальядоліда», проте він волів залишитися в Португалії — і не помилився. З відходом в «Челсі» воротаря фуншальскої команди Іларіу, Бенальйо став першим номером клубу.

У січні 2008 року Бенальйо перейшов в «Вольфсбург», де вмить завоював місце в складі і протягом сезону провів 17 матчів, заслуживши на особливу похвалу з боку Фелікса Магата, що порівняв швейцарця з Каном у тому ж віці — і не на користь німця.

У національну збірну Швейцарії Дієго Бенальйо (що має ще й італійський паспорт) уперше запрошений ще в 1999 році у віці 17 років (при тодішньому тренерові Жильбері Грессі), проте через молодість так і не був випущений на поле. Провівши довгий час в молодіжній команді, він звернув на себе увагу Кобі Куна. Дебют в дорослій команді відбувся в 2006 році, але спочатку Бенальйо вважався лише третім воротарем за спинами досвідченого Цубербюлера і Фабіо Колторті. Проте, на початок домашнього ЧЄ-2008 очевидний прогрес Дієго призвів до того, що Кобі Кун став розглядати Бенальйо як першого номера національної збірної.

На чемпіонаті світу 2010 року вже був безумовним основним голкіпером швейцарців. У рамках групового турніру мундіалю пропустив у трьох матчах лише один гол, що, втім, не допомогло його команді подолати групову стадію (зайняла третє місце у групі).

2014 року був включений до заявки збірної на тогорічний чемпіонат світу у Бразилії.

У липні 2017, після дев'яти років у складі «Вольфсбурга», перейшов до французького «Монако» як вільний агент. У монегаскському клубі виконував переважно функцію дублера Данієля Субашича, а після приходу Бенжамена Лекомта влітку 2019 став третім воротарем і зовсім перестав виходити на поле.

18 серпня 2020 оголосив про завершення кар'єри[1].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Вольфсбург»: 2008-09
«Вольфсбург»: 2014-15
«Вольфсбург»: 2015

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Meister, Pokalsieger und ein bitteres Aus: Benaglio beendet Karriere. kicker (de-DE). Процитовано 1 квітня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]