Йосиф Панчич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосиф Панчич
серб. Јосиф Панчић
Panc.JPG
Народився 17 квітня 1814(1814-04-17)
Угрини біля Цриквениці
Помер 25 лютого 1888(1888-02-25) (73 роки)
Белград
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперія
Національність серби
Alma mater Будапештський університет
Галузь наукових інтересів ботаніка, медицина


CMNS: Йосиф Панчич на Вікісховищі
Pančić є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Йосиф Панчич.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Йо́сиф (Йо́сип) Па́нчич (серб. Јосиф Панчић, хорв. Josip Pančić, нім. Jоseph Pantschitsch, італ. Giuseppe Pancio) — сербський лікар, ботанік, перший Президент Сербської королівської академії.

Біографія[ред.ред. код]

Панчич народився в селі Угрини (територія сучасної Хорватії) і був четвертою дитиною в католицькій сім'ї. Навчався в початковій школі Госпича, середній школі в Рієці. З Рієки Йосиф у 1830 переїхав у Загреб, де продовжив навчання. 1842 року закінчив медичний факультет університету в Пешті та став доктором медицини.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Панчич досліджував флору Сербії та класифікував багато видів рослин, які були невідомі ботанічний спільноті на той час.

Найвідомішим досягненням Йосифа Панчича є відкриття та опис рідкісного виду ялини — Ялини сербської (Picea omorika Pančić).

1887 року увійшов до складу перших 16 академіків та став першим Президентом Сербської королівської академії.

Публікації[ред.ред. код]

  • De Visiani, Roberto, Pančić, J.: Plantae serbicae rariores aut novae. A Prof. Roberto de Visiani et Prof. Josepho Pančić descriptae et iconibus illustratae. Decas I. — Typis J. Antonelli, Venetiis, 1862, 26 pp, Tab. I–VII. (Ex Vol. X, Memor. Imp. Reg. Institut), 1862
  • Flora agri belgradensis, 1865
  • De Visiani, Roberto, Pančić, J.: Plantae serbicae rariores aut novae. A Prif. Roberto de Visiani et Prof. Josepho Pančić descriptae et icinibus illustratae. Decas II. — Typis J. Antonelli edit., Venetiis, 1866, 18 pp., Tab. VIII–XV. (Ex Vol. XII, Memor. Imp. Reg. Institut), 1866
  • De Visiani, Roberto, Pančić, J.: Plantae serbicae rariores aut novae. A Prof. Roberto de Visiani et Prof. Josepho Pančić descriptae et iconibus illustratae. Decas, III. — Typis J. Antonelli edit., Venetiis, 1870.-21 pp., Tab. XVI–XXI. (Ex Vol. XV, Memor. del. R. Istituto), 1870
  • Šumsko drveće i bilje u Srbiji. Napisao Dr. Josif Pančić. — Glasnik Srpskog učenog društva, Beograd, knjiga XXX, str. 129–312, 1871
  • Flora Kneževine Srbije ili vaskularne biljke, koje u Srbiji divlje rastu. Po analitičkom metodu složio Dr. Josif Pančić. Flora Principatus Serbiae. — Državna štamparija, Beograd, XXXIV, 798 pp., 1874
  • Elenchus plantarum vascularium quas aestate a. 1873 in Crna Gora legit. Dr. Jos. Pančić, Belgradi, Edidit Societas Erudita Serbica. — Typographia status, VII, 106 pp., 1875
  • Građa za Floru Kneževine Bugarske. — Glasnik Srpskog učenog društva, Beograd, 1883, knjiga 53, str. 161–231., 1883
  • Dodatak Flori Kneževine Srbije od Dr-a Josifa Pančića — Additamenta ad Floram Principatus Serbiae. — Izdanje Kraljevske srpske državne štamparije, Beograd, 253 pp., 1884
  • Nova građa za Floru Kneževine Bugarske od d-ra J. Pančića. — Glasnik Srpskoga Učenog Društva, Beograd, knjiga 66, 103–146, 1886

Визнання[ред.ред. код]

  • На честь ученого названо найвищу вершину гори Копаонік — Панчичев-Врх, на якій його поховали в мавзолеї.
  • В Белграді на Студентській площі встановлено пам'ятник ученому.

Джерела[ред.ред. код]

  • Pančić, Josip, in: Enciklopedia Jugoslavije, 6. Band, 1965.