Йосиф Панчич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йосиф Панчич
серб. Јосиф Панчић
Panc.JPG
Народився 17 квітня 1814(1814-04-17)
Угрини біля Цриквениці
Помер 25 лютого 1888(1888-02-25) (73 роки)
Белград
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперія
Національність серби
Діяльність ботанік, біолог, викладач університету
Відомий завдяки ботаніка, медицина
Alma mater Будапештський університет
Володіє мовами сербська
Заклад Белградський університет
Членство Сербська академія наук і мистецтв, Serbian Learned Society[d] і Society of Serbian Letters[d]
Pančić є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Йосиф Панчич.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Йо́сиф (Йо́сип) Па́нчич (серб. Јосиф Панчић, хорв. Josip Pančić, нім. Jоseph Pantschitsch, італ. Giuseppe Pancio) — сербський лікар, ботанік, перший Президент Сербської королівської академії.

Біографія[ред. | ред. код]

Панчич народився в селі Угрини (територія сучасної Хорватії) і був четвертою дитиною в католицькій сім'ї. Навчався в початковій школі Госпича, середній школі в Рієці. З Рієки Йосиф у 1830 переїхав у Загреб, де продовжив навчання. 1842 року закінчив медичний факультет університету в Пешті та став доктором медицини.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Панчич досліджував флору Сербії та класифікував багато видів рослин, які були невідомі ботанічний спільноті на той час.

Найвідомішим досягненням Йосифа Панчича є відкриття та опис рідкісного виду ялини — Ялини сербської (Picea omorika Pančić).

1887 року увійшов до складу перших 16 академіків та став першим Президентом Сербської королівської академії.

Публікації[ред. | ред. код]

  • De Visiani, Roberto, Pančić, J.: Plantae serbicae rariores aut novae. A Prof. Roberto de Visiani et Prof. Josepho Pančić descriptae et iconibus illustratae. Decas I. — Typis J. Antonelli, Venetiis, 1862, 26 pp, Tab. I–VII. (Ex Vol. X, Memor. Imp. Reg. Institut), 1862
  • Flora agri belgradensis, 1865
  • De Visiani, Roberto, Pančić, J.: Plantae serbicae rariores aut novae. A Prif. Roberto de Visiani et Prof. Josepho Pančić descriptae et icinibus illustratae. Decas II. — Typis J. Antonelli edit., Venetiis, 1866, 18 pp., Tab. VIII–XV. (Ex Vol. XII, Memor. Imp. Reg. Institut), 1866
  • De Visiani, Roberto, Pančić, J.: Plantae serbicae rariores aut novae. A Prof. Roberto de Visiani et Prof. Josepho Pančić descriptae et iconibus illustratae. Decas, III. — Typis J. Antonelli edit., Venetiis, 1870.-21 pp., Tab. XVI–XXI. (Ex Vol. XV, Memor. del. R. Istituto), 1870
  • Šumsko drveće i bilje u Srbiji. Napisao Dr. Josif Pančić. — Glasnik Srpskog učenog društva, Beograd, knjiga XXX, str. 129–312, 1871
  • Flora Kneževine Srbije ili vaskularne biljke, koje u Srbiji divlje rastu. Po analitičkom metodu složio Dr. Josif Pančić. Flora Principatus Serbiae. — Državna štamparija, Beograd, XXXIV, 798 pp., 1874
  • Elenchus plantarum vascularium quas aestate a. 1873 in Crna Gora legit. Dr. Jos. Pančić, Belgradi, Edidit Societas Erudita Serbica. — Typographia status, VII, 106 pp., 1875
  • Građa za Floru Kneževine Bugarske. — Glasnik Srpskog učenog društva, Beograd, 1883, knjiga 53, str. 161–231., 1883
  • Dodatak Flori Kneževine Srbije od Dr-a Josifa Pančića — Additamenta ad Floram Principatus Serbiae. — Izdanje Kraljevske srpske državne štamparije, Beograd, 253 pp., 1884
  • Nova građa za Floru Kneževine Bugarske od d-ra J. Pančića. — Glasnik Srpskoga Učenog Društva, Beograd, knjiga 66, 103–146, 1886

Визнання[ред. | ред. код]

  • На честь ученого названо найвищу вершину гори Копаонік — Панчичев-Врх, на якій його поховали в мавзолеї.
  • В Белграді на Студентській площі встановлено пам'ятник ученому.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pančić, Josip, in: Enciklopedia Jugoslavije, 6. Band, 1965.