Рієка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рієка
хорв. Grad Rijeka
Прапор
Прапор Рієки
Панорама Рієки
Панорама Рієки
Основні дані
45°19′47″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д. / 45.32972° пн. ш. 14.43222° сх. д. / 45.32972; 14.43222Координати: 45°19′47″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д. / 45.32972° пн. ш. 14.43222° сх. д. / 45.32972; 14.43222
Країна Хорватія Хорватія
Регіон Приморсько-Горанська жупанія
Населення 128 384 (2011)
Агломерація 128 624
Площа 44 км²
Поштові індекси 51 000
Телефонний код  051
Часовий пояс UTC+1
Висота НРМ 0 м
Міста-побратими Бітола
Фаенца
Есте
Генуя
Росток
Нойс
Любляна
Кавасакі
Ялта
Цетінє
Ціндао
Піттсбург
Палермо
Генуя
Міська влада
Веб-сторінка rijeka.hr
Мер міста Войко Оберснель

Рієка у Вікісховищі?

Ріє́ка або Ріка (хорв. Rijeka або Rika, італ. Fiume, угор. Fiume нім. Flaum, словен. Reka) — місто в Хорватії, третє за розмірами місто держави після столиці — Загреба і Спліта. Знаходиться в північній частині Далмації, біля півострова Істрія. 80 % населення — хорвати. Назва міста перекладається на українську як «річка»[1].

Рієка є центром жупанії Примор'є-Горські Котар.

Загальні дані[ред. | ред. код]

Місто розташоване при впадінні річки Р'єчини (або Фіумари) в Речську (або Фіумську) затоку, що є частиною затоки Кварнер Адріатичного моря. Історично і досі Рієка — найбільший хорватський порт, як вантажний, так і пасажирський.

Головний прибуток міста — порти, судобудування (верфі належать 3. Май) і туризм.

Транспорт[ред. | ред. код]

Пором в Рієцькій гавані

Рієка пов'язана постійним автобусним сполученням з усіма найбільшими містами Хорватії, Словенії, Італії і деякими європейськими столицями. Місто пов'язано шосе зі столицею, Істрією, Словенією, островом Крк, а також далматинськими містами. Місто має поромне сполучення з найближчими островами, а також із Задаром, Сплітом і Дубровником вздовж далматинського узбережжя.

Через Рієку проходить залізниця Загреб-Рієка-Пула.

Рієка є найбільшим портом в Хорватії. У 2006 році було перевантаженно близько 11 млн тонн вантажів.

Будівництво автобану A6 Загреб-Рієка було завершено в 2004 році, скорочення шляху до Словенії завдяки автобану A7, було завершено в тому ж році. Рієка має доступ до A8/A9 Істрійський Y завдяки Учкинському тунелю. Складний проект з високою пропускною здатністю майже готовий до експлуатації. Східна половина цього проекту була здана 15 липня 2006 року, і складніша західна половина мала відкритись у 2008.

За 30 км від міста на острові Крк розташований міжнародний аеропорт. У 2005 році він прийняв 130000 пасажирів, у 2008 році має прийняти 250000 осіб. З островом Крк далматинське узбережжя біля Рієки пов'язано мостом завдовжки 1430 метров.

Рієка має добре залізничне сполучення з усією Хорватією та міжнародними залізницями. Повністю електрифікована лінія з'єднує Рієку з Загребом, а далі з Копривницею, на угорському кордоні, в рамках міжнародного коридору 5b. Рієка також з'єднана з Трієстом і Любляною окремою електрифікованою залізницею, яка йде на північ від міста. Транспортний законопроект, прийнятий парламентом Хорватії в липні 2006 року, передбачав початок будівництва вздовж коридору 5b першої в Хорватії високошвидкісної залізниці, зі швидкістю потяга до 250 км/год. Будівництво нової залізниці розпочалось в 2007 році і має завершитись до 2013 року. Мандрівка із Загреба до Рієки, після закінчення будівництва, має тривати 1 годину, замість сьогоднішніх 2 годин. Рієка з'єднана прямим потягом з Мюнхеном в Німеччині та з австрійським Зальцбургом.

Марка незалежної держави Фіуме (Ф'юме) часів правління д'Аннунціо (1919)

Історія[ред. | ред. код]

Античні часи і середньовіччя[ред. | ред. код]

В районі міста розташовані численні неолітичні поселення. В доримський період були засновані кельтське поселення Тарсатика (сучасний Трсат, частина Рієки) і поселення моряків Лібурнія. Довгий час місто зберігало свій подвійний статус.

В I сторіччі до Р. Х. ці поселення з околицями були завойовані римлянами.

Після падіння Західної Римської імперії місто захопили готи і лангобарди, пізніше воно приєдналося до франкського королівства.

В VII сторіччі сюди прийшли слов'яни, змішавшись з місцевим романським населенням. Місто входить до складу хорватського королівства, а пізніше до об'єднаної хорватсько-угорської держави, а в 1466 році увійшло до складу австрійських Габсбургів, де він називався Фіуме, або Ф'юме (італійцями і угорцями) або Флаум (австрійцями).

Середньовічне місто Рієка було оточено муром і, таким чином, було феодальною фортецею. Фортеця була в центрі міста, на своїй найвищий точці.

Під владою Габсбургів[ред. | ред. код]

thumb
GradskitoranjRijeka.jpg

В складі габсбурзької імперії, а надалі в Австро-Угорщині, місто перебувало до Першої Світової війни, за виключенням періоду 18051813 рр., коли місто було окуповане наполеонівськими військами.

В XV — XVIII сторіччях Фіуме мав велике значення для габсбургзької імперії, і був єдиним портом на Адріатиці, в той час як Істрія і майже вся Далмація належали венеціанській республіці. Всі спроби венеціанців захопити Фіуме скінчились нічим.

Місто і порт не втратили своїх провідних позицій і після закінчення наполеонівських війн, коли до імперії були приєднанні колишні венеціанські володіння. В складі Австро-Угорщини за місто, в силу його важливості, йшла уперта боротьба. Воно багато раз переходило від Австрії до Угорщини і Хорватії (що мала конституційну автономію в складі Угорщини). В 1870 р. Фіуме остаточно перейшло до Угорщини, ставши єдиним угорським морським портом. Між Трієстом, що належав Австрії і угорським Фіуме розгорнулось принципова конкуренція.

Великий розвиток порту, загальне розширення міжнародної торгівлі і зв'язок міста (1873) з угорською і австрійською залізницею сприяло швидкому зростанню населення, з 21000 в 1880 році до 50000 в 1910 році.

Фіуме-Рієка в XX ст.[ред. | ред. код]

Після першої світової війни місто стало приводом суперечки між Італією (до якої відійшла Істрія) і Королівством сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівством Югославія, до складу якої увійшла Далмація. Обидві держави вважали Рієку-Фіуме власною територією. Паризькі мирні переговори про майбутнє міста, що тривали перші 9 місяців 1919 року, були перервані у вересні несподіваним захопленням міста нерегулярними частинами італійського націоналіста і відомого поета Габріеле д'Аннунціо, який проголосив Фіуме вільною державою і затвердив утопічно-соціалістичну (з елементами фашизму) конституцію нової республіки.

Надалі Фіуме-Рієка по Рапалльському договору було оголошено вільним містом (19201924), на нього претендували Італія та Югославія. В 1921 д'Аннунціо поновив військові дії і знов захопив Фіуме; в 1924 місто було анексовано фашистською Італією. Слов'янське населення міста в цей час зазнало переслідувань і асиміляції.

В 1945 Рієка була окупована югославськими військами і офіційно була приєднана до СФРЮ в 1947; цього разу більшість італійського населення покинула місто, а ті, що залишились, зазнали утисків.

З 1991 в складі Хорватії.

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 128 624 осіб[2], 37 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 128384 осіб.[2]

Динаміка чисельності населення громади[4]:

Динаміка чисельності населення міста[4]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Рієка, до громади також входить Светий Кузам.

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 14,14 °C, середня максимальна — 27,08 °C, а середня мінімальна — 1,58 °C. Середня річна кількість опадів — 1393 мм.[5][6]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 10,30 10,90 13,62 16,62 21,48 24,96 27,00 27,08 22,88 18,26 13,50 10,48
Середня температура, °C 5,92 6,52 9,28 12,24 17,12 20,58 23,46 23,54 19,34 14,70 9,94 6,98
Середній мінімум, °C 1,58 2,16 4,92 7,88 12,78 16,20 19,92 20,02 15,82 11,16 6,44 3,40
Норма опадів, мм 118 92 100 103 91 106 63 91 140 177 168 144
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.70 2.86 2.90 2.74 2.50 2.40 2.40 2.40 2.46 2.70 2.94 2.92
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4393 7160 10422 14938 19127 20654 21845 18840 13877 8913 4835 3669
Джерело: [5][6]


Пам'ятки[ред. | ред. код]

Замок Трсат

Будови Рієки[ред. | ред. код]

Освіта, наука і культура[ред. | ред. код]

Міста—побратими[ред. | ред. код]


Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [1]
  2. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  4. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  5. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  6. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Джерела[ред. | ред. код]