Каборга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каборга
Вид на Стару Каборгу з села Осетрівка
Вид на Стару Каборгу з села Осетрівка
46°41′57″ пн. ш. 31°32′16″ сх. д. / 46.69917° пн. ш. 31.53778° сх. д. / 46.69917; 31.53778Координати: 46°41′57″ пн. ш. 31°32′16″ сх. д. / 46.69917° пн. ш. 31.53778° сх. д. / 46.69917; 31.53778
Тип: могильник
Датування: кінець III — середина IV століття
Країна: Україна Україна
Регіон: Миколаївська область, Очаківський район
Населений пункт: Осетрівка
Археологічна культура: Черняхівська
Артефакти: 9 кремацій,
18 тілопокладень,
унікальний келих у вигляді чобітка
Дата відкриття: 1973
Відкривач: Каборзький загін Ранньослов'янської експедиції
Дата дослідження: 1973-1974
Дослідники: Каборзький загін Ранньослов'янської експедиції
Місце збереження матеріалів: Інститут археології НАНУ
Каборга. Карта розташування: Україна
Каборга
Каборга

Каборга — могильник.

Розташування і датування[ред. | ред. код]

Курган біля Старої Каборги
Берег Березанського лиману в районі Каборги
Дорога на Каборгу
Квіти Каборги

Розташований на березі Березанського лиману, біля села Осетрівка Очаківського району Миколаївської області. Частково зруйнований. Датується кінцем III — серединою IV століття і є найдавнішою пам'яткою черняхівської культури в регіоні.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Досліджено 9 кремацій та 18 тілопокладень (деякі здійснено в ямах з підбоями й заплічками). Інвентар поховань містив гончарну та ліпну кераміку, побутові речі й прикраси. Серед знайдених артефактів — унікальний келих у вигляді чобітка, сформований ручним способом, який на гончарному колі зробити просто неможливо.[1]

Особливості ритуалів поховань, а також типи відповідного інвентарю мають помітні елементи готського, пізньоскіфського та сарматського походження, що, на думку археологів, свідчить про змішаний склад населення причорноморської групи черняхівської культури.

Історія досліджень[ред. | ред. код]

Відкритий і досліджений Каборзьким загоном Ранньослов'янської експедиції у 1973–1974 рр.[2]

Матеріали зберігаються у фондах Інституту археології НАНУ.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Магомедов Б. В. Каборга IV (раскопки 1973–1974 гг.). В кн.: Могильники черняховской культуры. М., 1979;
  • Магомедов Б. В. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. К., 1987.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]