Кавари
Кавари, Кабари (угор. Kavarok, Kabarok, грец. κάβαροι) — хозарське плем'я; єдине, яке разом із сімома угорськими племенами, входило в давньоугорську конфедерацію племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства[1][2][3].
Основою Каварів стали три роди, що покинули Хозарію в 1-й пол. IX століття після невдалого повстання проти верховної влади. Ряд дослідників припускають, що ця подія пов'язана зі становленням в Хозарському каганаті нової династії. Частина повсталих була убита, інші приєдналися в якості восьмого племені до семи племенам угорців. Після чого об'єдналися під владою одного правителя і стали називатися Кавара. Пройшовши разом з угорцями на їх сучасну територію, кавари, як зазначається, склали саму боєздатну частину їх війська. В Зальцбурзьких анналах (лат. Annales Salisburgenses) згадана у 881 році облога ними Кульберга в околицях Відня[4]. У 894 р. армія Паннонії, разом з моравцями, складалася з каварів та секеїв[5]. Плем'я Каварів також згадує Костянтин VII Багрянородний в своїй праці «Про управління імперією», підтверджуючи дані про повстання цих 3-х родів проти нової влади Хозарського каганату[6].
Етимологія імені походить від тюркського «не підпорядкований», «повсталий» або від угорського «змішувати»[7]. Перший час зберігали хозарську мову, засвоївши також мову угорців. Надалі були повністю асимільовані. З їх ім'ям на території Угорщини зафіксовано 4 топоніма і близько 20 топонімів з ім'ям хозар. З впливом кавар пов'язують деякі тюркські елементи в угорській мові[8].
Всі племена, що входили в склад давньоугорської конфедерації племен[9]:
- Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
- Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
- Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
- Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
- Медьєр — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
- Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
- Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
- Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319
- ↑ George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
- ↑ S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.], W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
- ↑ András Róna-Tas, Honfoglaló
- ↑ Magyarország története. I. Előzmények és magyar történet 1242-ig. Akadémiai Kiadó, Budapest, 1984. 1. kötet 590. old.
- ↑ Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 27 грудня 2018.
- ↑ Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
- ↑ 'Шушарин В. П. Ранний этап этнической истории венгров. М.,1997. ISBN 5-86004-105-5.
- ↑ Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.