Кавун колоцинт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кавун колоцинт
Ілюстрація з атласу Франца Келера (1887)
Ілюстрація з атласу Франца Келера (1887)
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Angiospermae
Еудікоти
Розиди
Ряд: Cucurbitales
Родина: Cucurbitaceae
Рід: Citrullus
Вид: C. colocynthis
Біноміальна назва
Citrullus colocynthis
(L.) Schrad.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Citrullus colocynthis
EOL logo.svg EOL: 488253
IPNI: 291930-1
ITIS logo.svg ITIS: 501571
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 252529

Кавун колоцинт (лат. Citrullus colocynthis) — багаторічна однодомна трав'яниста шорстковолосиста рослина родини гарбузових. Стебло коротковолосисте, лазяче (за допомогою дво-трироздільних вусиків), дуже розгалужене, округло-гранчасте, 2—3 м завдовжки. Листки чергові, черешкові, трикутно-яйцевидні, надрізані на виїмчасто-перисті лопаті. Квітки одностатеві, на коротеньких ніжках, одиничні; віночок 5-роздільний, блідо-жовтий. Плід — ягодоподібний, кулястий, жовтий, з сухим губчастим гірким м'якушем. Цвіте у червні — липні. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення[ред.ред. код]

Дико росте в сухих піщаних степах і напівпустелях північно-східної Африки. У невеликій кількості вирощується на півдні України.

Сировина[ред.ред. код]

Для виготовлення ліків використовують м'якуш зрілих плодів (Colocynthi pulpa). Зібрані плоди старанно очищають ножем від щільної жовтої шкірки, ріжуть на кусочки і сушать. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред.ред. код]

М'якуш (пульпа) плодів містить глікозиди (до 2%), смоли, пектинові та білкові речовини.

Фармакологічні властивості і використання[ред.ред. код]

Кавун колоцинт входив до 8-го видання Державної фармакопеї СРСР. Плоди рослини у вигляді порошку або екстракту використовували як сильний проносний засіб. Препарат акофіт, який раніше застосовували при радикуліті та ішалгії, мав у своєму складі настойку плодів колоцинту. Крім цього, колоцинт входить до складу препаратів, якими лікують водянку (набряки). Пізніше, у зв'язку з високою токсичністю і нестачею сировини, колоцинт вилучили з Державної фармакопеї СРСР. Останнім часом рослина знову привернула увагу дослідників своєю протипухлинною активністю. Настойку сухих плодів колоцинту використовують у гомеопатії.

Джерела[ред.ред. код]