Калагурський Богдан Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Калагурський
Богдан Петрович Калагурський
 Капітан
Загальна інформація
Народження 17 квітня 1978(1978-04-17)
Оброшине, Пустомитівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 19 серпня 2022(2022-08-19) (44 роки)
Миколаївська область, Україна
Поховання Оброшине
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Національний університет «Львівська політехніка»
Псевдо «Електрик»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Слава і честь»
Нагрудний знак «Слава і честь»

Богдан Петрович Калагурський (позивний «Електрик»; 17 квітня 1978, с. Оброшине, Львівська область — 19 серпня 2022, с. Благодатне, Миколаївська область) — український енергоменеджер, військовослужбовець, капітан 63 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2023).

Життєпис[ред. | ред. код]

Богдан Калагурський народився 17 квітня 1978 року в селі Оброшиному, нині Оброшинської громади Львівського району Львівської области України.

Навчався в Оброшинській середній школі. Закінчив електроенергетичний факультет Львівської політехніки (спеціальність — електротехнічні системи електроспоживання).

Від 2001 року працював у Львівобленерго. Пройшов шлях від електромонтера до заступника начальника служби охорони праці та головного інженера Центрального РЕМ.

У 2015–2016 роках брав участь у бойових діях на сході України в складі 24-ї окремої механізованої бригади.

Після початку повномасштабного російського вторгнення вступив до лав Збройних сил України. Командир 1 механізованої роти 106-го механізованого батальйону 63-ї окремої механізованої бригади. Загинув 19 серпня 2022 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час оборони с. Благодатне на Миколаївщині.

Через інтенсивні бойові дії побратими не змогли евакуювати тіло капітана Богдана Калагурського з поля бою. Лише 10 листопада того ж року вдалося це зробити, після звільнення с. Благодатного. Наприкінці січня 2023 року згідно з результатами ДНК було підтверджено загибель героя. Похований в рідному селі.

Залишилася батьки, дружина та дві доньки.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[1].
  • нагрудні знаки Міністерства оборони України «Знак пошани», «За військову доблесть» та «Слава і честь»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 8 липня 2023 року № 404/2023 «Про присвоєння Б.Калагурському звання Герой України»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Богдан Калагурський. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 8 липня 2023.
  • Був людиною честі і справедливості: випускник Політехніки Богдан Калагурський загинув на війні. НУ «Львівська політехніка». 5 травня 2023. Процитовано 8 липня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]