Очікує на перевірку

Івар Калниньш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Калниньш Івар Едмундович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Івар Калниньш
латис. Ivars Kalniņš
Ім'я при народженніКалниньш Іварс Едмундс
Народився1 серпня 1948(1948-08-01) (76 років)
Рига
ЛатРСР
Національністьлатиш
ГромадянствоСРСР СРСРЛатвія Латвія
Діяльністьактор
Alma materRīga's Rainis' Secondary schoold (1968) і Латвійська академія музики (1974)
Роки діяльності1972 і до тепер
ПартіяDemocratic Party "Saimnieks"d
ДружинаЛаура Калниня[1]
IMDbID 0436144

CMNS: Івар Калниньш у Вікісховищі

Івар Калниньш, повне ім'я Іварс Едмундс Калниньш (латис. Ivars Kalniņš; нар. 1 серпня 1948(19480801), Рига, Латвійська РСР) — латвійський актор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. Батько працював автомеханіком, мати вела домашнє господарство. Закінчив театральний факультет Латвійської консерваторії (1974). Працює у Театрі ім. Я. Райніса.

Знімається у кіно з 1972 р. (фільми: «Театр», 1978, т/ф, Том, «Не стріляйте у білих лебедів», 1979, Чувалов, «Маленькі трагедії», 1980, Фауст і Дон Карлос, «Зимова вишня», 1985, Герберт та ін.).

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України[2].

Після початку російського вторгнення в Україну у 2022 році заявив, що йому «насрати на росіян».

«Так, я багато знімався в радянських і російських картинах. Але зараз я викинув це з пам’яті і забув про це. Нехай вони наживаються на тому прекрасному, що ми їм залишили», — заявив актор.

Крім того, артист жорстко відгукнувся про майбутнє росіян та їхньої країни. На запитання журналіста росЗМІ про те, що актора можуть внести до "чорного списку", Калниньш заявив: «Можна я відповім на це "по-французьки"? Мені насрати на це. Є інший світ, який цікавить мене більше. А всі ці імперські замашки росіян смішні в XXI столітті. Сьогоднішній режим росії обрушиться як картковий будиночок, як колись Радянський Союз»[3].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1972 — Ілга-Іволга — Юріс
  • 1972 — Петерс — Паул Кірсіс
  • 1972 — Право на стрибок — Валентин Гришанов
  • 1974 — Вірний друг Санчо — синьйор Родрігес
  • 1974 — Не бійся, не віддам!
  • 1974 — Приморський клімат (короткометражний) — Ерік
  • 1975 — Поговори зі мною (короткометражний) — батько Гунтіса
  • 1975 — Стріли Робін Гуда — епізод
  • 1976 — Під перекинутим місяцем — Юріс
  • 1976 — Яблуко в річці — Яніс
  • 1977 — Червоні дипкур'єри — нальотчик
  • 1977 — Подарунки по телефону — Роберт Салмс
  • 1978 — Чоловічі ігри на свіжому повітрі — вгіковец-практикант
  • 1978 — Театр — Том Феннелл
  • 1979 — Через божевільну Пауліну — епізод
  • 1979 — Інспектор Гулл — Джеральд Крофт
  • 1979 — Маленькі трагедії — Фауст / Дон Карлос
  • 1979 — Незавершений вечеря — Матс Ліндер
  • 1979 — Рання іржа — Італо
  • 1980 — Особистої безпеки не гарантую... — Андрій Бологов
  • 1980 — Мільйони Ферфакса — Поль Ферфакс
  • 1980 — Не стріляйте в білих лебедів — лісничий Юрій Петрович Чувалов
  • 1981 — Білий танець — Гнат
  • 1981 — Душа — перекладач Карл Норман
  • 1981 — Пам'ятати або забути — епізод
  • 1981 — Сільва — Едвін Веллергейм
  • 1982 — Випадок в квадраті 36-80 — американський офіцер-механік Ален
  • 1983 — Двоє під однією парасолькою — Дан
  • 1983 — Таємниця вілли «Грета» — Ян Плінто
  • 1984 — Європейська історія — телеведучий
  • 1984 — Той, хто йде слідом — Валентин Русов
  • 1984 — Капітан Фракасс — герцог де Валломбрез
  • 1984 — Малинове вино — Алберт
  • 1984 — Парашутисти — Дітер Нагель
  • 1984 — ТАРС уповноважений заявити... — Ігор Мінаєв
  • 1985 — Зимова вишня — Герберт Мартинович
  • 1985 — Спокуса Дон-Жуана — Командор і Дон-Жуан
  • 1985 — Малинове вино — Альберт
  • 1985 — Софія Ковалевська — Віктор Жаклар
  • 1986 — Крик дельфіна — Рейфлінт
  • 1987 — Обранець долі — поручик Журу
  • 1987 — Фотографія з жінкою і диким кабаном — Жирак
  • 1988 — Мілина — Краміньш
  • 1989 — Вхід в лабіринт — Олександр Миколайович Панафідін
  • 1990 — Оскаженілий автобус — полковник Валентин Орлов
  • 1991 — Сива легенда — князь Кізгайла
  • 1992 — Розшукується небезпечний злочинець — полковник Михайло Черних
  • 1992 — Рекет — Сергій Гридасов
  • 1992 — Таємниця Вілли — Євген Робертович Молотков
  • 1992 — Таємниці сім'ї де Граншан — Фердинанд Шарні
  • 1992 — Ціна голови — Вільям Кросбі
  • 1993 — Медитація насильства
  • 1993 — Невідомий — полковник КДБ Суворов
  • 1993 — Ніч питань … — Юрій Клименко
  • 1994 — Шоу для самотнього чоловіка — Івар
  • 1995 — Зимова вишня — Герберт Мартинович
  • 1996 — Ризькі канікули — мафіозо
  • 1997 — Жорна долі
  • 1999 — З новим щастям! — Володимир Тоболіцкій
  • 2000 — Квиток до Риги
  • 2000 — Любов, смерть і телебачення (короткометражний)
  • 2000 — Містерія старої управи
  • 2000 — Салон краси — дон Антоніо
  • 2000 — Чорна кімната (кіноальманах)
  • 2001 — Вальс долі — Гунарс
  • 2001 — Паризький антиквар
  • 2001 — Хованки
  • 2001 — Прихований
  • 2001 — З новим щастям! — 2 - Володимир Тоболіцкій
  • 2002 — Час любити — Алдис
  • 2002 — Дронго — агент Інтерполу Дронго
  • 2003 — Удар Лотоса 3 — Сфінкс
  • 2004 — Рік коня — сузір'я Скорпіона — скрипаль
  • 2004 — Любов сліпа — Вікентій
  • 2004 — Опера-1. Хроніки вбивчого відділу — Дмитро Кондаков
  • 2004 — Торгаші — банкір Віктор Гущин
  • 2005 — За все тобі дякую — Вадим Андрійович
  • 2005 — Дзеркальні війни. Віддзеркалення перше — конструктор Антон Петрович Кедров
  • 2005 — Любов і золото
  • 2005 — Примадонна — Марк-Король
  • 2006 — Біс в ребро, або Чудова четвірка — Ігор Гудіні
  • 2006 — Міський романс — Павло Соболь
  • 2006 — Капітанові діти — Вернер
  • 2006 — Колекція — Шувалов
  • 2006 — Опера-2. Хроніки вбивчого відділу — Дмитро Кондаков
  • 2006 — Студенти-2 — ректор
  • 2006—2007 — Розплата за гріхи — Павло Соболь
  • 2007 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво … 3 — Вітас
  • 2007 — Опера-3. Хроніки вбивчого відділу — Дмитро Кондаков
  • 2008 — Королева льоду — Михайло Катаєв
  • 2009 — Золотий автомобіль — полковник
  • 2010 — Віра, Надія, Любов — Івар Петрович
  • 2011 — Смак граната — Борис Долженко
  • 2011 — Забутий — перший секретар обкому партії
  • 2011 — Золоті небеса — Алекс
  • 2012 — Розлучення — Івар Калниньш
  • 2012 — Таємниці палацових переворотів. Росія, століття XVIII — Бурхард Христофор фон Мініх
  • 2013 — Бальзаківський вік, або всі чоловіки сво … 5 років потому — Вітас
  • 2013 — Тітонька — шеф Валерій Павлович
  • 2013—2014 — Дед_005 — Івар
  • 2015 — Гастролери — мер Таутіс Локис
  • 2015 — Поки немає (короткометражний)

Література

[ред. | ред. код]
  • Kino. Riga. 1980. — Р.224;
  • Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.166.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Івар Калниньш став батьком вп'яте
  2. Kalniņš Ivars Edmunds [Архівовано 22 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Миротворець»
  3. Зірка радянського кіно відрікся від Росії, а на потрапляння до "чорного списку" в РФ сказав: "Мені наср*ти на це". ТСН.ua (укр.). 12 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]