Камілло Еверарді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камілло Еверарді
Народився15 листопада 1825(1825-11-15)[2]
Дінан, Дінан[d], Намюр, Валлонія, Бельгія або Бельгія
Помер17 січня 1899(1899-01-17)[1] (73 роки)
Москва, Російська імперія
Країна Бельгія
Діяльністьоперний співак, музичний педагог
Alma materЛьєзька королівська консерваторія
ВчителіМануель дель Патрісіо Родрігес Ґарсія
Відомі учніNadezhda Salinad[3], Гущина Марія Михайлівна, Конча Катерина Йосипівна, Степан Трезвінський, Каміонський Оскар Ісакович, Бочаров Михайло Васильович, Горді Іван Якович, Золотницька Ольга Миколаївна, Левицький Федір Петрович, Молчановський Степан Федорович і Лисенко Софія Кононівна
ЗакладМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Роки активностіз 1850
Жанропера
У шлюбі зGeorgette Everardid

Камілло Еверарді (справжнє ім'я Каміль Франсуа Еврар, Camille François Everard, 15 листопада 1825, Дінан, Бельгія — 5 (17) січня 1899, Москва, Російська імперія) — співак (баритон) і педагог. Бельгієць за походженням. Чоловік Жоржетти Еверарді.

У 1846 році закінчив Паризьку консерваторію. Удосконалював вокальну майстерність у Неаполі і в Мілані у Франческо Ламперті. У 1849 або за іншою версією 1850 дебютував в опері «Навуходоносор» Дж. Верді на сцені неаполітанського театру «Сан-Карло». У 1851—1857 рр. співав на різних оперних сценах Європи.

У 1857 році співав у Відні. У тому ж році за рекомендацією співака Л. Лаблаша[en] був запрошений до Росії, у Петербург, де продовжив успішну сценічну кар'єру і співав в петербурзькій Італійської опері (став 1-м виконавців партій Лорда Генрі — «Чаттертон», 17 лютого 1867 і Мефістофеля — «Фауст», італійською мовою, 1863). «Історія музики» Уолдо Пратта (1907) називає його в числі найбільш видатних оперних співаків епохи.

Виконував басові і баритонові партії.

Викладав в Київському музичному училищі. Серед його учнів: М. М. Гущина, К. Конча, С. Трезвинський, О. Каміонський, М. В. Бочаров.

Література

[ред. | ред. код]
  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.56, 94-99

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]