Камілло Русконі
Камілло Русконі | |
Camillo Rusconi | |
Ім'я при народженні | Camillo Rusconi |
---|---|
Народився | 14 липня 1658 Мілан |
Помер | 8 грудня 1728 (70 років) Рим |
Національність | Італія |
Громадянство | Міланське герцогство |
Жанр | релігійна скульптура, портрет, художній надгробок |
Навчання | в Римі |
Напрямок | римське бароко |
Роки творчості | 1678—1727 |
Покровитель | папи римські |
Працював у містах | мілан, Рим |
Основні роботи | портрет, релігійна скульптура, художній надгробок |
Камі́лло Руско́ні (італ. Camillo Rusconi; 14 липня, 1658 — 8 грудня, 1728) — італійський скульптор доби бароко.
Народився в Мілані, хоча його батьки походили з міста Тичіно.
Художню освіту опановував в Мілані в майстерні скульптора Джузеппе Руснаті (1650—1713). Згодом перебрався в Рим, де працював в майстерні скульптора Ерколе Феррата. Помічником у власну майстерню його узяв сам Лоренцо Берніні.
Серед перших творів в Римі — алегоричні фігури чотирьох чеснот в каплиці Людовізі в церкві Сан Іньяцо, а також декор в декількох римських церквах, серед яких церква Іль Джезу (єзуїтів), Сан-Сільвестро в Капіто, Сан-Сальваторе в Лауро і Санта Марія ін Валічелла.
Завдяки підтримці художника Джузеппе Бартоломео К'ярі (1654—1727), великого друга і учня Карло Маратті, Камілло Русконі отримав важливе замовлення на створення чотирьох скульптур апостолів для базиліки Сан Джованні ін Латерано. Офіційно замовлення зробив Папа Римський Клемент ХІ. Русконі виконав чотири скульптури у повний зріст з білого мармуру, а фігура Святого Матвія визнана шедевром майстра.
Над іншими скульптурами для базиліки Сан Джованні ін Латерано в цей же час працювали скульптори П'єр Легро молодший (1666—1719) та П'єр—Етьєн Монно (1657—1733), але вони отримали замовлення лише на дві фігури кожний. Три скульптори працювали в єдиній стилістиці римського барокового академізму, тому індивідуальні манери всіх трьох були наближені одна до одної.
Скульптор плідно працював у меморіальній пластиці, де теж виборов авторитет. Серед надгробків, що він створив, пишний надгробок Папи Римського Григорія ХІІІ.
Мав у Римі власну майстерню, куди брав учнів. Серед учнів Камілло Русконі:
- П'єтро Браччі (1700—1773)
- Філіппо делла Валле (1698—1768)
- Джованні Баттіста Маіні (1690—1752)
- «Євагеліст Матвій»;
- «Євагеліст Іван»;
- «Андрій Первозванний»;
- «Яків Зеведеїв»;
- «Папа римський Григорій ХІІІ»;
- «Джулія Альбані»;
- «Надгробок папи Григорія ХІІІ», Собор Св. Петра в Римі;
- «Надгробок Бартоломео Корсіно», Сан Джованні ін Латерано;
- «Надгробок Цезаря Фабретті», церква Санта Марія сопра Мінерва;
- «Джулія Альбані дельї Олівьєрі», погруддя, Відень, Австрія.
-
«Св. Андрій Первозванний»
-
«Євангеліст Іван»
-
«Надгробок папи Григорія ХІІІ», Собор Св. Петра в Римі
- Мистецтво Італії
- Сейченто
- Скульптура
- Римська художня школа
- Філіппо Пароді
- Джузеппе Торретто
- Джованні Бонацца
- R. Enggass, Early eighteenth century sculture in Rome: an illustrated catalogue raisonné, London 1976
- A. L. Elkan, Camillo Rusconi (1658—1728), ein Beitrag zur römischen Skulptur des Spätbarocks, Universität Köln, Diss., 1924
- G. Tamborra, Camillo Rusconi: scultore ticinese 1658—1728, in «Bollettino storico della Svizzera italiana», 100 (1988), pp. 5-56
- Boucher, Bruce (1998). Italian Baroque Sculpture. Thames & Hudson. pp. 203—206.
- Enggass, Robert (1974). «Rusconi and Raggi in Sant'Ignazio». The Burlington Magazine: pp. 258–63.