Камінський Віктор Євстахійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камінський Віктор Євстахійович
Зображення
В. Камінський (2015, фото Григорія Ганзбурга)
Основна інформація
Дата народження 8 квітня 1953(1953-04-08) (68 років)
Місце народження Нивра, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР і Україна
Професії композитор
Освіта Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Нагороди
ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Заслужений діяч мистецтв України Національна премія України імені Тараса Шевченка

Ві́ктор Євста́хійович Камі́нський (нар. 8 квітня 1953, Нивра Тернопільської області) — український композитор.

Життєпис[ред. | ред. код]

1977 закінчив Львівську консерваторіюВолодимира Флиса), аспірантуру при Московській консерваторії по класу композиції Тихона Хрєнникова (1986). 1977-78 — викладач Рівненського Інституту культури, з 1978 — ст. викладач кафедри композиції Львівської консерваторії, доцент(1996), професор (1999), з 2002 — проректор з наукової роботи ЛНМА ім. М. Лисенка. Мешкає у Львові.

Разом з творчою діяльністю Віктор Камінський, активно займається культурно-організаційною та педагогічною роботою, з 2020 р. — Голова правління Львівської організації Національної Спілки композиторів України, часто є очільником на різних конкурсах. Серед учнів В. Камінського — композитор і музикознавець Остап Мануляк.

Автор першого в Україні навчального посібника - «Електронна та комп'ютерна музика».

Творчість[ред. | ред. код]

Музичні твори[ред. | ред. код]

Вокально-симфонічні твори

  • поема «Корчагінці» (1978),
  • Симфонія № 2 «Ріка дружби» (сл. Б.Стельмаха, 1983-86),
  • кантата «Іван Підкова» (сл. Т. Шевченка, 1988),
  • Дві камерні кантати (сл. Дм. Павличка, 1987; сл. Т.Шевченка, 1988),
  • кантата-симфонія «Україна. Хресна дорога» (сл. І. Калипця, 1992);
  • ораторія Іду. Накликую. Взиваю…, для солістів, читця мішаного хору та оркестру на тексти митрополита Андрея Шептицького в поетичному опрацюванні Ірини Калинець (1998),
  • Акафіст до Пресвятої Богородиці (2002),
  • кантата «Благодатна пора наступає» для солістів, мішаного хору та солістів на тексти І.Франка (2006),
  • «Героїчна поема» для сопрано, баритона та симфонічного оркестру на тексти Ірини Калинець (2008),
  • Hymn «Mężu natchniony przez łaskę» до віршів Św. Józefa Bilczewskiego для сопрано, барітона, мішаного хору та симфонічного оркестру(2008).
  • «Пісня Мойсея» для соліста (барітон), мішаного хору та оркестру. Текст в поетичному опрацюванні Ірини Калинець. (2009).

для симфонічного оркестру

  • поема «Пам'яті Каменяра» (1977),
  • 2 симфонії (1982, 1983),

для струнного оркестру

  • «Камерна музика» (1978),
  • «Te Deum» (1996),
  • «Репетиція оркестру» (2002).

концерти з камерним оркестром

  • для скрипки № 1 та симфонічного оркестру (1979),
  • гобоя (1980),
  • фортепіано (1995).
  • для 4-х солістів (дві флейти та дві скрипки), струнного оркестру, клавесина і органа (1996),
  • Концерт для скрипки № 2 «Різдвяний» (2002),
  • Супергармонія в ритмах «Океану» для скрипки з камерним оркестром (2007) за мотивами гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука.
  • Berliner Concerto Grosso для саксофона, акордеона з камерним оркестром (2013).
  • Souvenir ze Lwowa для двох фортепіано, ударних та струнного оркестру (2018).
  • Leopilis Concerto Grosso для органа та струнного оркестру (2020).

камерні твори

  • Струнний квартет (1976),
  • Тріо для альта, фагота та фортепіано (1978),
  • Соната псаломів для двох флейт і фортепіано (1993),
  • «Urlicht-Irrlicht?» для флейти solo (1998),
  • Соната для гітари соло (2004),
  • «Голоси прадавніх гір» для кларнета, фагота та фортепіано (2009).
  • Quasi una sonata для віолончелі та фортепіано (2020).

для оркестру народних інструментів

  • триптих «Карпатські акварелі» (1986);

п'єси — для фортепіано, для різних інструментів з фортепіано, для флейти, сопілки соло (1982), для 2-х сопілок (1987) та ін.:

для хору

  • «Гагілка» (сл. І.Калинця, 1993);
  • Літургія Іоанна Златоуста для солістів і мішаного хору (1999—2000),
  • Пасхальна Утреня для мішаного хору а cappella (2005),
  • пісні, обр. укр. пар. пісень:

музика до театральних вистав — «Маруся Чурай», «Народний Малахій», «Павло Полуботок», «Мазепа».

Методична література[ред. | ред. код]

Звання та премії[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]