Камінський Віктор Євстахійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
В. Камінський (2015, фото Г.Ганзбурга)

Ві́ктор Євста́хійович Камі́нський (нар. 8 квітня 1953, Нивра Тернопільської області) — український композитор.

Життєпис[ред.ред. код]

1977 закінчив Львівську консерваторіюВолодимира Флиса), аспірантуру при Московській консерваторії по класу композиції Т.Хрєнникова (1986). 1977-78 ~ викладач Рівненського Інституту культури, з 1978 — ст. викладач кафедри композиції Львівської консерваторії, доцент(1996), професор (1999), з 2002 — проректор з наукової роботи ЛНМА ім. М.Лисенка. Мешкає у Львові.

Поруч з творчою діяльністю Віктор Камінський активно займається культурно-організаційною та педагогічною роботою, є заступником Голови правління Львівської організації Національної Спілки композиторів України, часто головує на різних конкурсах. Серед учнів В. Камінського - композитор і музикознавець Остап Мануляк.

Автор першого в Україні навчального посібника «Електронна та комп'ютерна музика».

Творчість[ред.ред. код]

Вокально-симфонічні твори

  • поема «Корчагінці» (1978),
  • Симфонія № 2 «Ріка дружби» (сл. Б.Стельмаха, 1983-86),
  • кантата «Іван Підкова» (сл. Т. Шевченка, 1988),
  • Дві камерні кантати (сл. Дм. Павличка, 1987; сл. Т.Шевченка, 1988),
  • кантата-симфонія «Україна. Хресна дорога» (сл. І. Калипця, 1992);
  • ораторія Іду. Накликую. Взиваю…, для солістів, читця мішаного хору та оркестру на тексти митрополита Андрея Шептицького в поетичному опрацюванні Ірини Калинець (1998),
  • Акафіст до Пресвятої Богородиці (2002),
  • кантата «Благодатна пора наступає» для солістів, мішаного хору та солістів на тексти І.Франка (2006),
  • «Героїчна поема» для сопрано, баритона та симфонічного оркестру на тексти Ірини Калинець (2008),
  • Hymn «Mężu natchniony przez łaskę» до віршів Św. Józefa Bilczewskiego для сопрано, барітона, мішаного хору та симфонічного оркестру(2008).
  • «Пісня Мойсея» для соліста (барітон), мішаного хору та оркестру. Текст в поетичному опрацюванні Ірини Калинець. (2009).

для симфонічного оркестру

  • поема «Пам'яті Каменяра» (1977),
  • 2 симфонії (1982, 1983),

для струнного оркестру

  • «Камерна музика» (1978),
  • «Te Deum» (1996),
  • «Репетиція оркестру» (2002).

концерти з камерним оркестром&

  • для скр. (1979),
  • гобоя (1980),
  • фортепіано (1995).
  • для 4-х солістів, струнного оркестру, клавесина і органа (1996),
  • Концерт для скрипки № 2 «Різдвяний» (2002),
  • Супергармонія в ритмах «Океану» для скрипки з камерним оркестром (2007) за мотивами гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука.

камерні твори

  • Струнний квартет (1976),
  • Тріо для альта, фагота та фортепіано (1978),
  • Соната псаломів для двох флейт і фортепіано (1993),
  • «Urlicht-Irrlicht?» для флейти solo (1998),
  • Соната для гітари соло (2004),
  • «Голоси прадавніх гір» для кларнета, фагота та фортепіано (2009).

для оркестру народних інструментів

  • триптих «Карпатські акварелі» (1986);

п'єси — для фортепіано, для різних інструментів з фортепіано, для флейти, сопілки соло (1982), для 2-х сопілок (1987) та ін.:

для хору

  • «Гагілка» (сл. І.Калинця, 1993);
  • Літургія Іоанна Златоуста для солістів і мішаного хору (1999–2000),
  • Пасхальна Утреня для мішаного хору а cappella (2005),
  • пісні, обр. укр. пар. пісень:

музика до театральних вистав — «Маруся Чурай», «Народний Малахій», «Павло Полуботок», «Мазепа».

Звання та премії[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]