Нивра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нивра
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський
Рада/громада Ниврянська сільська рада
Код КОАТУУ 6120885101
Основні дані
Населення 837
Територія 4.035 км²
Густота населення 207.43 осіб/км²
Поштовий індекс 48740
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°43′04″ пн. ш. 26°13′07″ сх. д. / 48.71778° пн. ш. 26.21861° сх. д. / 48.71778; 26.21861Координати: 48°43′04″ пн. ш. 26°13′07″ сх. д. / 48.71778° пн. ш. 26.21861° сх. д. / 48.71778; 26.21861
Середня висота
над рівнем моря
197 м
Водойми Збруч, Вільховий Потік
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Гермаківка
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 48740, с. Нивра
Сільський голова Волощук Василь Григорович[1]
Карта
Нивра. Карта розташування: Україна
Нивра
Нивра
Нивра. Карта розташування: Тернопільська область
Нивра
Нивра

Нивра у Вікісховищі?

Ни́вра — село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нивра, на сході району. Центр сільради, якій підпорядковане село Залуччя.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.

Населення — 837 осіб (2001).

Є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — Ниврянське джерело.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 365 км від Києва, 103 км — від обласного центру міста Тернополя та 15 км від районного центру міста Борщів.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Ниври виявлено археологічні пам'ятки мезоліту та давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1500.

Село з давніх давен називалося Нівра. Однак у радянські часи на печатці сільської ради було написано по російськи «Нивра». В часи незалежності керівництво села не поспішало виготовляти печатку українською мовою, тому село з Ніври, через бюрократичну недбалість, перетворилося на Нивру.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,64
російська 0,36

Пам'ятки[ред. | ред. код]

21.09.2013 освячено греко-католицьку церкву (відреставрований костел)[джерело?].

Є церква св. Архістратига Михаїла (1871, реставрована 2001).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).

Споруджено джерело із цілющою водою «Кам'янка» (1987). Споруда освячена українською автокефальною правосланою церквою. Щороку на Водохрестя тут освячується вода

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, амбулаторія, аптека, відділення зв'язку, кафе, 3 торговельні заклади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Василь Боєчко (нар. 1955) — український історик та дипломат.
  • Василь Гаврилюк (1922—2012) — український співак.
  • Віктор Камінський (нар. 1953) — український композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Шевченківської премії.
  • Петро Наконечний (нар. 1936) — український педагог.
  • Василь Патралюк (1921—1995) — український педагог.
  • Михайло Пакалюк (1920—1994) — український лікар.
  • Степан Саранчук (нар. 1935) — український педагог, науковець і громадський діяч.
  • Павло Сенищ (нар. 1959) — український банкір, заслужений економіст України.
  • Петро Фігуш (1901—?) — комендант жандармерії залізничного транспорту УГА.
  • Михайло Ципняк (нар. 1943) — український господарник.

Пов'язані зі селом[ред. | ред. код]

  • о. Теодор Мицько — священик УГКЦ, парох села, дід українського історика Ігоря Мицька[3].
  • Андреа Андерман — Почесний громадянин села.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]