Нивра
| село Нивра | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Скала-Подільська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 837 |
| Територія | 4.035 км² |
| Густота населення | 207.43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48740 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′04″ пн. ш. 26°13′07″ сх. д. / 48.71778° пн. ш. 26.21861° сх. д.Координати: 48°43′04″ пн. ш. 26°13′07″ сх. д. / 48.71778° пн. ш. 26.21861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
197 м |
| Водойми | Збруч , Вільховий Потік |
| Відстань до обласного центру |
125 км |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Гермаківка |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48720, Тернопільська область, Чортківський район, с. Нивра вул. Центральна |
| Староста | Гуска Тетяна Романівна |
| Карта | |
  Нивра | |
 Нивра | |
| Мапа | |
| |
|
| |
.jpg)
Ни́вра — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області.
Населення — 837 осіб (2001).
Є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — Ниврянське джерело.
Назва[ред. | ред. код]
Поблизу Ниври виявлено археологічні пам'ятки мезоліту та давньоруської культури.
Село з давніх-давен називалося Нівра. Однак у радянські часи на печатці сільської ради було написано по російськи «Нивра». В часи незалежності керівництво села не поспішало виготовляти печатку українською мовою, тому село з Ніври, через бюрократичну недбалість, перетворилося на Нивру.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 365 км від Києва, 125 км — від обласного центру міста Тернополя та 25 км від міста Борщів. Розташоване на річці Збруч, на сході району.
Клімат[ред. | ред. код]
Нивра знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія[ред. | ред. код]
Великий князь Литовський Вітовт, коли володів Західним Поділлям (1411-1430 рр.), подарував низку сіл, в тому числі і Нівру Кам’янецькій латинській катедрі. Перша писемна згадка про село - 1498 р., як Велика Нівра (Nyewra Maior)[1].
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До 2015 адміністративний центр Ниврянська сільська рада, якій було підпорядковане село Залуччя. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,64 | |
| російська | 0,36 |
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Чуда святого архистратига Михаїла в Хонах (1718, кам'яна, ПЦУ);
- церква Чудо святого архістратига Михаїла (1937, переобладнана з костелу, кам'яна, УГКЦ).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
Споруджено джерело із цілющою водою «Кам'янка» (1987). Споруда освячена українською автокефальною правосланою церквою. Щороку на Водохрестя тут освячується вода
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, амбулаторія, аптека, відділення зв'язку, кафе, 3 торговельні заклади.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Василь Боєчко (нар. 1955) — український історик та дипломат.
- Василь Гаврилюк (1922—2012) — український співак.
- Віктор Камінський (нар. 1953) — український композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Шевченківської премії.
- Петро Наконечний (нар. 1936) — український педагог.
- Василь Патралюк (1921—1995) — український педагог.
- Михайло Пакалюк (1920—1994) — український лікар.
- Володимир Росткович(1972-2024)—український військовик, учасник російсько-української війни[3].
- Степан Саранчук (нар. 1935) — український педагог, науковець і громадський діяч.
- Павло Сенищ (нар. 1959) — український банкір, заслужений економіст України.
- Петро Фігуш (1901—?) — комендант жандармерії залізничного транспорту УГА.
- Михайло Ципняк (нар. 1943) — український господарник.
Пов'язані зі селом[ред. | ред. код]
- о. Теодор Мицько — священик УГКЦ, парох села, дід українського історика Ігоря Мицька[4].
- Андреа Андерман — Почесний громадянин села.
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Михайловський, Віталій (2021). Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля. Київ: Темпора. с. 262. ISBN 978-617-569-469-5.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ РОСТКОВИЧ Володимир Миколайович. Тернопільщина (укр.). 24 лютого 2024. Процитовано 29 лютого 2024.
- ↑ Мицько І. Статті, написані після вигнання з Інституту українознавства HAH України [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.] // Збірник статей Ігора Мицько. — Львів, 2000. — С. 2.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волощук В., Уніят В. Нивра // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 627—628. — ISBN 966-528-199-2.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Нивра. |
- Нивра — Замки і храми України [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||