Канюк Юрій Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Канюк
Юрій Ігорович Канюк
Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 13 лютого 1995(1995-02-13)
Миколаїв, Львівська область, Україна
Смерть 23 травня 2022(2022-05-23) (27 років)
с. Яковлівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Псевдо Сократ
Військова служба
Роки служби 2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Гірська піхота
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ю́рій І́горович Каню́к (нар. 13.02.1995, м. Миколаїв, Львівська область, Україна — пом. 23 травня 2022, с. Яковлівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — Старший лейтенант, командир гірсько-штурмового взводу 15 ОГПБ Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Приєднався до лав Збройних сил України з початком повномасштабного російського вторгнення. Воював на східному фронті.

У квітні 2022 року отримав осколкове поранення ноги внаслідок вибуху снаряда, проте після недовгого лікування вдома[1] повернувся на передову.

5 травня 2022 року президент Володимир Зеленський підписав указ про нагородження Юрія Канюка орденом «За мужність» III ступеня.

23 травня 2022 року у віці 27 років[2] загинув під час ведення бойових дій у населеному пункті Яковлівка Донецької області[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4].
  • орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юрій Канюк: «Один український військовий може покласти до восьми ворогів». Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 19 червня 2022.
  2. У Миколаєві на Львівщині громада на колінах зустріла труну з тілом молодого офіцера
  3. Молодий лейтенант з Миколаєва на Львівщині поліг у бою під Бахмутом
  4. Президент присвоїв звання Герой України 49 захисникам, 46 з них — посмертно. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2023.
  5. Зеленський нагородив 70 українських Героїв. Частину відзначили посмертно (список). Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). Архів оригіналу за 15 Березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]