Канівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Канівка
Kanivka gerb.png Kanivka prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Волочиський
Громада Волочиська міська громада
Код КОАТУУ 6820985903
Основні дані
Населення 237
Площа 0,45 км²
Густота населення 544,44 осіб/км²
Поштовий індекс 31244
Телефонний код +380 3845
Географічні дані
Географічні координати 49°26′59″ пн. ш. 26°11′53″ сх. д. / 49.44972° пн. ш. 26.19806° сх. д. / 49.44972; 26.19806Координати: 49°26′59″ пн. ш. 26°11′53″ сх. д. / 49.44972° пн. ш. 26.19806° сх. д. / 49.44972; 26.19806
Середня висота
над рівнем моря
288 м
Місцева влада
Адреса ради 31244, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с.Поляни , тел. 9-71-73
Карта
Канівка. Карта розташування: Україна
Канівка
Канівка
Канівка. Карта розташування: Хмельницька область
Канівка
Канівка
Мапа

Ка́нівка — село в Україні, у Волочиській міській територіальній громаді Волочиського району Хмельницької області. Населення становить 237 осіб.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб та прапор затверджені 17 жовтня 2018р. рiшенням №873 XLVII сесії міської ради. Автори - О.М.Басистюк, Г.В.Басистюк, М.Й.Посвистайло, Г.Г.Пасик, К.М.Богатов, В.М.Напиткін.

В зеленому щиті покладений в правий перев'яз срібний меч перерубає покладену в лівий перев'яз золоту блискавку. В главі і базі по срібному ромбу, по сторонах - по білому. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "КАНІВКА".

Герб символізує легенду по першого поселенця, який мечем перерубав блискавку, таким чином убезпечивши село від блискавок, і поклав чотири охоронні камені по чотирьох кутках села.

Історія[ред. | ред. код]

Село Канівка в історичних документах згадується з 1782 року. Відносилось по адміністративному  поділу до Проскурівського повіту, Сарнівської волості. Була в Канівці церковно – приходська школа, кордон Тарнорудського загону 3 – го відділу, окремого корпусу прикордонної сторожі. В 1782 році в Канівці було 75 дворів, а в церкві 483 прихожан. Канівка входила до земель, що знаходились у володінні панів Джевецьких.

В роки ІІ Світової війни протягом 1943 року у надзбручанському краї двічі проходили  рейдуючі партизанські з'єднання: сумські партизани під командуванням С.А.Ковпака та вінницьке партизанське з'єднання, яке очолювали Я.І. Мельник і Д.Т. Бурченко. Поява великих партизанських формувань у глибокому ворожому тилу активізувала опір окупантам, до лав народних месників вступали і літні подоляни, і молодь. Почастішали диверсії на комунікаціях противника, бої з опорними гарнізонами окупантів. Наприкінці 1943 року і в перші дні 1944 року партизани двічі вчинили напад на нацистський гарнізон у селі Канівка.

Нацисти жорстоко розправилися з непокірним надзбручанським селом. 24 січня 1944 року, коли до кінця війни залишалося півтора місяці. Гітлерівці залишили після себе „мертву зону”: село спалили повністю – 132 жилих будинки, всі колгоспні споруди, 80 жителів Канівки розстріляли, спалили живцем, 54 колгоспники погнали у нацистське рабство до Третього Рейху.  День 24 січня 1944 року став роковим для жителів с. Канівка – 75 чоловік було вбито за один день

В березні 1944 року під час весняного бездоріжжя уральські танкісти І мотострілецької бригади Десятого Гвардійського Уральського танкового корпусу вступили на Волочищину і вигнали нацистських окупантів. Бої за Канівку, Петрівку і Поляни продовжувалися від 12 по 15 березня.

Війна важко відбилася на економіці села, але люди працювали і домагалися високих показників. Змінилося село у роки розбудови. Тут збудовано 8 нових тваринницьких приміщень, кузню, майстерню, Будинок Культури на 250 місць, бібліотеку.У липні 1963 року колгосп „Комунар” – с. Канівка і артіль ім. Леніна об'єдналися.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Сьогодні у Канівці діють сільський клуб на 250 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, фермерське господарство агрокомпанії " Vitagro" та 1 заклад торгівлі. У приміщенні колишньої початкової школи відкрито костел та православний молитовний дім. На даний час у селі 106 дворів та проживає 237 чоловік.

Посилання[ред. | ред. код]