Купіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Купіль
Kupil.jpg
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Волочиський
Рада/громада Купільська сільська рада
Код КОАТУУ 6820984001
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1573
Населення 786
Площа 3,99 км²
Густота населення 196,99 осіб/км²
Поштовий індекс 31226
Телефонний код +380 3845
Географічні дані
Географічні координати 49°36′29″ пн. ш. 26°30′35″ сх. д. / 49.60806° пн. ш. 26.50972° сх. д. / 49.60806; 26.50972Координати: 49°36′29″ пн. ш. 26°30′35″ сх. д. / 49.60806° пн. ш. 26.50972° сх. д. / 49.60806; 26.50972
Середня висота
над рівнем моря
305 м
Водойми Південний Буг
Місцева влада
Адреса ради 31226, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Купіль , тел. 9-61-40
Сільський голова Кінделевич Лариса Михайлівна
Карта
Купіль. Карта розташування: Україна
Купіль
Купіль
Купіль. Карта розташування: Хмельницька область
Купіль
Купіль
Мапа

Купіль у Вікісховищі?

Ку́піль (Купель,  Kupel, Kupil, Kupiel) — село (до 1944 року — містечко) в Україні, у Волочиському районі Хмельницької області. Населення становить 786 осіб. Історичний, культурний, освітній і торгово-економічний центр Верхнього Побужжя. Орган місцевого самоврядування — Купільська сільська рада. Сільський голова — Кінделевич Лариса Михайлівна.

Через село протікає Південний Буг. На Південному Бузі і його притоках в межах території села споруджено щонайменше 5 ставків, зокрема найбільший з них — Купільський став, а також Старий став, став Забровар, Єврейський та ін.

Адміністративний статус поселення:

У 1793—1923 рр. містечко Купіль — адміністративний центр Купільської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. До складу волості входили такі населені пункти: містечко Купіль, села — Богданівна, Клинини, Кушнирівка, Кржачки (Кущівка), Левківці, Рябіївка, Слобідка Нурчина (Нучина), Холодець, Чернява (Чернявка).

У 1923—1924 рр. містечко Купіль — центр новоствореного Війтовецького району.

До 1944 року в межах Купеля існувало дві адміністративно-територіальні одиниці — Купільська сільська рада та Купільська містечкова рада. З 1924 року і до сьогодні Купіль — центр Купільської сільської ради, якій підпорядковане також село Гайдайки.

Перша документальна історична згадка про Купіль датується 1573 роком.

Село стало свідком Українсько-радянської війни. 1 червня 1919 року в районі села Купіль відбувалися криваві бої між Таращанським полком Червоної армії і 10-м полком сірожупанників Армії Української Народної Республіки. Того ж дня українці були відтиснуті більшовиками на захід. Сімнадцять українців потрапили у полон до червоних. Надвечір червоноармійці стратили військовополонених у селі Холодець, на березі місцевого ставка. Селяни зібрали помордовані тіла бійців та поховали на сільському цвинтарі. 24 серпня 1919 року командир 10-го полку сірожупанників Анатолій Костик, в числі інших бійців, відвідав село. Над могилою поставили дерев'яного хреста, відправили панахиду, військовою сальвою віддали шану полеглим.

Вулиці Купеля:

  • О. Жиліна — головна вулиця;
  • І. Хахеріна (Чорноострівська);
  • Ц. Малиновського;
  • П. Теодоровича;
  • Ю. Гагаріна;
  • О. Кшивінської;
  • Перемоги;
  • Садова;
  • Польова;
  • Набережна.

Об'єкти культурно-освітньої, соціальної і виробничої інфраструктури:

  • Церква Архістратига Михаїла УПЦ;
  • Купільська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів;
  • Дитячий дошкільний заклад «Зернятко»;
  • Купільський сільський будинок культури;
  • Купільська сільська бібліотека;
  • Споживче товариство «Купільське»;
  • Купільська дільнича лікарня;
  • Купільська ветеринарна дільнича лікарня;
  • Купільське відділення районних електромереж
  • Відділення зв'язку «Укртелеком»
  • Відділення «Укрпошти»
  • Відділення «Ощадбанку»

Функціонують понад 5 об'єктів торгівлі та 4 заклади харчування, виробничий відділ сільськогосподарського підприємства. Діють місцеві фермерські господарства.

Визначні місця, пам'ятки історії та культури села Купіль[ред. | ред. код]

  1. Костел Успіння Пресвятої Богородиці, збудований Анною Понятовською у 1847 році. Зараз це Свято-Михайлівська Церква УПЦ МП;
  2. Родинна усипальня (каплиця) Чілінських, друга половина XIX століття (польське кладовище);
  3. Братська Могила Воїнів-Визволителів с. Купіль. Зокрема тут покояться Герої Радянського Союзу Олександр Іванович Жилін та Ілля Кирилович Хахерін;
  4. Єврейське кладовище із пам'ятником на місці знищення єврейського населення містечка Купіль у період Німецько-радянської війни;
  5. Польське кладовище;
  6. Православне кладовище;
  7. Базарна площа (Базар) — місце торгівлі та проведення щорічних ярмарків аж до 1980-х років;
  8. Залишки палацового парку на правому березі Південного Бугу (залишились лише поодинокі каштани). Купільчани називають це місце Каштани або Під Каштанами;
  9. Житлові та адміністративні будинки довоєнного періоду (сильно змінені та перебудовані).
Не збереглися або були зруйновані
  1. Церква Святого архістратига Михайла, збудована у 1884—1888 роках за сприяння прихожан, священика Іоана Яновського та архітектора Миколи Юргенса
  2. Свято-Троїцька дерев'яна «цвинтарна» церква
  3. Єврейська синагога
  4. Палац Чілінських
  5. Забудова центра містечка, зруйнована у період Другої світової війни.

Голодомор в Купелі[ред. | ред. код]

За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 80 осіб. На сьогодні встановлено імена 67 із них. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Купільською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.

Персоналії[ред. | ред. код]

В селі народилися:

  • Бейдер Хаїм Волькович — єврейський письменник, журналіст, літературознавець, ідишист.
  • Гольденберг Шимон — єврейський письменник.
  • Задворний Володимир — письменник, публіцист, літературознавець, педагог, краєзнавець, автор історичного нарису «Село моє, Купіль…».
  • Кшивінська Ольга — поетеса, учасниця Проскурівського підпілля.
  • Лізен Олександр — єврейський письменник.
  • Малиновський Цезар Казимирович — Герой Радянського Союзу.
  • Перельштейн (Рубман) Това — єврейська письменниця, політв'язень.
  • Вільям Хомський — професор, батько лінгвіста і філософа Ноама Чомскі.

Посилання[ред. | ред. код]