Капкан Юрій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Капкан
Yuriy Kapkan.jpg
Юрій Капкан
Народження 6 квітня 1883(1883-04-06)
Російська імперія Подільська губернія, Російська імперія
Смерть невідомо
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Рід військ резерв старшин Дієвої армії УНР
Звання Imperial Russian Army LtCol 1917 h.png Підполковник
10 УНР 30-03-1920 Пiдполковник.svg Підполковник
Командування інспектор піхоти Дієвої армії УНР

Ю́рій Євге́нович (Євдокимович) Капка́н (Капка́н-Капка́нов) (6 квітня 1883 — після 1919) — інспектор піхоти Дієвої армії УНР.

Біографія[ред. | ред. код]

Служба в російській армії[ред. | ред. код]

Походив з селян Подільської губернії. Закінчив 2-класне Гайсинське міське училище, Чугуївське піхотне юнкерське училище (24 березня 1906), вийшов підпоручиком до 311-го піхотного Челябінського полку. Згодом був переведений до 231-го піхотного Котельничеського резервого батальйону (Вятка), який 19 липня 1910 р. був влитий до 193-го піхотного Свіяжського полку (Вятка). 30 липня 1911 р. закінчив Головну гімназично-фехтувальну школу. З 25 листопада 1913 р. — штабс-капітан. З 1 грудня 1913 р — начальник кулеметної команди полку, на чолі якої вирушив на Першу світову війну. Протягом війни одержав шість поранень (перше з них — через кілька днів після прибуття на фронт), однак всі вони викликали певні підозри, оскільки зачіпали лише м'які тканини і були цілком безпечні для життя. 29 серпня 1915 р дістав контузію і був відправлений на лікування до Вятки. 30 жовтня 1915 р. був відрахований зі всіх муштрових посад у полку й отримав від офіцерського зібрання рішення, яке забороняло йому повертатися до полку. Подальша служба Ю. Капкана у війську достеменно невідома, оскільки існує два його послужних списки. Згідно з першим (п/с 1-616) він дезертував з армії і з'явився лише після Лютневої революції: 14 квітня 1917 р. він був зарахований до списків 471-го піхотного Козельковського полку. Згідно з другим списком (п/с 128—238, складеним при призначенні Ю. Капкана командиром 1-го Українського полку) він перебував на службі у тилу: з 10 березня 1916 р. — молодший офіцер Кулеметного запасного полку, з 16 квітня 1916 р. — капітан, з 8 січня 1917 р. — підполковник, з 31 січня 1917 р. — командир 4-го батальйону 4-го кулеметного запасного полку (Саратов).

Служба в українській армії[ред. | ред. код]

У квітні 1917 р. очолював українську громаду Саратовської залоги, від якої був делегатом на І Всеукраїнському військовому з'їзді. 18 травня 1917 р. був обраний до складу його президії, ще за два дні став членом Українського Генерального Військового Комітету. З 20 травня 1917 р. — командир 1-го Українського козачого полку ім. Б. Хмельницького. Однак, коли полк вирушив на фронт, несподівано відбув у відпустку.

На III Всеукраїнському військовому з'їзді був обраний командиром полку Захисту Революції, сформованого з учасників з'їзду, однак знову зник. За версією самого Ю. Капкана поїхав на фронт, щоб привести в Київ Богданівський полк, однак достеменно відомо, що полк ім. Б. Хмельницького повернувся в Київ з ініціативи та під командою старшин полку.

У листопаді 1917 р. — начальник 1-ї Сердюцької дивізії. З 20 грудня 1917 р. — на посадах «командувача всіма Українськими військами для оборони України від наступу Армії Ради Народних Комісарів». З 12 лютого 1918 р. був звільнений у відпустку на чотири місяці.

У березні 1918 р. видав під своїм прізвищем «Статут стройової служби», який в українській армії отримав назву Капканівського статуту. В дійсності не мав до упорядкування Статуту жодного відношення — він був розроблений комісією старшин 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького без участі Капкана.

З серпня 1918 р. — командир 1-го Залізничного полку Армії Української Держави. З грудня 1918 р. — інспектор Залізнично-Технічних військ Дієвої армії УНР.

З червня 1919 р. — інспектор піхоти Дієвої армії УНР.

Станом на 21 листопада 1919 р. — начальник резерву старшин Дієвої армії УНР у м. Кузьмин (Поділля). Подальша доля невідома.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]