Каплунов Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Каплунов
Каплунов Олександр Миколайович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 1983(1983)
с. Злинка (з 2020 року - Злинської сільської громади) Новоукраїнського району Кіровоградської області, Українська РСР, СРСР
Смерть 26 березня 2022(2022-03-26)
у боях під Києвом
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Роки служби 2014—2015, 2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олександр Миколайович Каплунов — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Каплунов народився 1983 року в селі Злинка (з 2020 року — Злинської сільської громади) Новоукраїнського району Кіровоградської області. Закінчив Злинську школу № 2. Був учасником Революції гідності. З Майдану добровольцем вступив до 12-го батальйону територіальної оборони міста Київ, брав участь у війні на сході України у Щасті Луганської області. Згодом був переведений до 26-ї окремої артилерійської бригади у місті Бердичів Житомирської області. У 2015 році звільнився в запас та переїхав на проживання до Києва. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну добровільно став на захист України у складі десантно-штурмової бригади. Загинув 26 березня 2022 року в тяжких боях під Києвом. Поховали Олександра Миколайовича у столиці. 3 вересня в Києві сину загиблого Олександра Каплунова — Петру — вручили орден «За мужність», яким нагороджено його батька посмертно[1][2][3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На фронті загинув уродженець Кіровоградщини. Перша еклектронна газета (укр.). 5 квітня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
  2. У війні з російським окупантом загинули захисники з Кіровоградщини. Златопіль (укр.). 6 квітня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
  3. Сину загиблого воїна з Кіровоградщини передали батьків орден. Перша еклектронна газета (укр.). 5 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
  4. Президент відзначив державними нагородами захисників України. Арміяinform (укр.). 8 травня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]