Перейти до вмісту

26-та окрема артилерійська бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 26-та бригада.
26 артилерійська бригада
Нарукавний знак бригади
Засновано5 липня 2004 року
КраїнаУкраїна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Ракетні війська та артилерія
У складіОК «Північ»
БазуванняЖитомирська область, м. Бердичів
Оборонецьгенерал-хорунжий Дашкевич Роман Іванович
ГаслоUltima ratio Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни/битвиРосійська агресія проти України
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Знаки розрізнення
Польовий нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

26-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича (26 ОАБр, в/ч А3091, пп В3231) — з'єднання артилерійських військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Базується в місті Бердичів Житомирської області. Входить до складу оперативного командування «Північ».

Бригаді присвоєно почесну назву на честь генерал-хорунжого Романа Дашкевича — військового і політичного діяча Української Народної Республіки, одного із засновників української артилерії.

Історія

[ред. | ред. код]

Артилерійська бригада була сформована 5 липня 2004 року на підставі директиви Міністра оборони України № 312/1/014 від 18 червня 2004 року на базі 62-ї окремої механізованої бригади, яка своєю чергою була сформована на базі 119-го навчального центру.

Частина ввібрала в себе традиції та досвід багатьох артилерійських частин 8-го армійського корпусу. Своїх фахівців в частину направили розформовані 961-й реактивний артилерійський полк з Фастова, який сформував реактивний артилерійський дивізіон (в 2008 році переозброєний та переформований в 2-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон), 188-ма артилерійська бригада великої потужності з Ємільчиного, яка сформувала 3-й гарматний самохідно-артилерійський дивізіон, 761-й розвідувальний артилерійський полк (місто Сміла), який сформував дивізіон артилерійської розвідки, та бригадна артилерійська група 62-ї окремої механізованої бригади, яка формувала 1-й гаубичний самохідно-артилерійський та протитанковий артилерійський дивізіони.

Враховуючи високі досягнення, показані протягом 2004—2008 років, 26-й артилерійській бригаді Президентом України — Верховним Головнокомандувачем ЗС України Віктором Ющенком присвоєно почесне найменування «Бердичівська».

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Війна на сході України

У кінці лютого 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму. Від середини березня 2014 року підрозділи бригади перебували в районі Криму.[1][2] В березні-квітні бригада направила на полігон по дивізіону САУ 2С5 «Гіацинт-С» та 2С19 «Мста-С», де вони проходили злагодження разом з іншими бригадами. Через недотримання техніки безпеки, згоріло дві САУ 2С19.[3]

Зовнішні відеофайли
1. 2С19 «Мста-С» і 2С3 «Акація» у Торезі // 21 липня 2014

11 листопада 2014 року бригада отримала відновлені гарматні комплекси «Гіацинт» і «Піон» та розпочала тренувальні стрільби на полігоні.[4] До січня 2015 року 5-й дивізіон бригади, озброєний «Гіацинтами», перейменований на 191-й гарматний самохідно-артилерійський дивізіон, вже у складі новоствореної 43-ї окремої артилерійської бригади[5].

6 травня 2019 року, на перше відзначення Дня піхоти, бригада отримала почесну назву на честь генерал-хорунжого Романа Дашкевича.[6] 6 липня 2019 року вручено стрічку до бойового знамена з почесною назвою.[7]

У серпні 2019 року 732-га артилерійська база озброєння передала у подальше використання бригаді комплекс командирських машин управління вогнем артилерії 1В12.[8]

У жовтні 2022 року стало відомо, що бригада використовує польські гаубиці AHS Krab[9]. Також на озброєння бригади надійшли німецькі САУ PzH 2000[10].

Структура

[ред. | ред. код]
Робота САУ «Краб» 26 артилерійської бригади на Сіверському напрямку, 2022 рік.
  • управління (в тому числі штаб)
  • 1-й гаубичний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С19 «Мста-С»)
  • 2-й гаубичний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С19 «Мста-С»)
  • 3-й гарматний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С5 «Гіацинт-С»)
  • 4-й гарматний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С5 «Гіацинт-С»)
  • протитанковий артилерійський дивізіон (2 батареї МТ-12 «Рапіра», 1 батарея 9П149 «Штурм-С»)
  • дивізіон артилерійської розвідки
  • батальйон охорони (14 окремий мотопіхотний батальйон)
  • ремонтна рота
  • рота матеріального забезпечення
  • взвод БПЛА
  • оркестр бригади
  • медичний пункт[11][відсутнє в джерелі]

Командування

[ред. | ред. код]

Символіка

[ред. | ред. код]
Неофіційний нарукавний знак 11-ї самохідної артилерійської батареї бригади

29 липня 2019 року стало відомо, що начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Руслан Хомчак затвердив низку нарукавних емблем частинам та установам ЗС України, які розробляла спеціальна ініціативна група[14][15].

На нарукавному знаку бригади, що затверджений 13 вересня 2021 р., в червоно-зеленому навскісно поділеному щиті зображено золоту гармату, за якою перехрещено два срібні бердиші. Фігура бердиша є однією зі складових герба м. Бердичів. Над щитом емблеми розташовано стрічку з гаслом «ULTIMA RATIO», тобто — « ОСТАННІЙ ДОВІД». Сюжет нарукавного знака відтворено також на обох сторонах почесного стяга бригади[16].

22 травня 2022 року бригада була відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[17].

Оснащення

[ред. | ред. код]

Втрати

[ред. | ред. код]

2014

[ред. | ред. код]

2015

[ред. | ред. код]

2016

[ред. | ред. код]

2017

[ред. | ред. код]
  • 12 січня 2017 — Березовський Віталій Валентинович, 47 років. Рядовий, 4-а гаубична самохідно-артилерійська батарея другого гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону окремого протитанкового взводу «Конкурс». Помер від захворювання, яке пов'язане із захистом Батьківщини[25].
  • 25 серпня 2017 — Шмирін Сергій Васильович, сержант, помер від поліорганної недостатності[26].

2018

[ред. | ред. код]
  • 1 липня 2018 — старший солдат Присяжний Олександр Олексійович[27]

2022

[ред. | ред. код]
  • 9 марта 2022 — Бирченко Олег Вікторович. Старший лейтенант, командир взводу управління 1 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону. Загинув: м. Кремінна Сіверськодонецького району Луганської області[28].
  • 11 листопада 2022 — Роман Жалівців, командир самохідного артилерійського дивізіону. Загинув поблизу населеного пункту Чаплине Дніпропетровської області.[29]

2023

[ред. | ред. код]
  • 10 лютого 2023 — Сергій Король, старший навідник самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону. Помер в одній з лікарень міста Дніпро від травм, отриманих напередодні під час виконання бойового завдання поблизу села Званівка Донецької області[29].
  • 9 жовтня 2023 — Васильченко Олександр Петрович, старший солдат

2024

[ред. | ред. код]
  • 13 червня 2024 — Абдуллаєв Рафаель Ілгамович («Раф»), солдат. Загинув м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області[30].

2025

[ред. | ред. код]
  • 19 травня 2025 — Савченко Сергій Вікторович, старший солдат. Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бересток Краматорського району Донецької області внаслідок удару ворожого FPV дрону.[31][32]
  • 31 травня 2025 — Тетяна Любич, діловод. Загинула на Донеччині внаслідок удару армією РФ керованою авіаційною бомбою[33].
  • 31 травня 2025 — Світлана Стаховська, 52 роки, діловод. Загинула на Донеччині внаслідок удару армією РФ керованою авіаційною бомбою[33]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ PIDMOGA.INFO – Віктор Бойко. pidmoga.info (укр.). Процитовано 1 лютого 2018.[недоступне посилання]
  2. ↑ Невідкладної допомоги потребує поранений бердичівський артилерист Віктор Бойко | ТРК ВІК | Новини Бердичева. trkvik.tv. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  3. ↑ Назустріч російському виклику. mil.in.ua. 7 Березня 2020. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
  4. ↑ Українські артилеристи на передовій отримали "Гіацинт" і "Піон". Українські Національні Новини (УНН). (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 5 травня 2017.
  5. ↑ «Естет» наводив, «Акула» цілив, і на донецьких териконах розквітали «Піони»… – ЗСУ інфо. zsu-info.com. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
  6. ↑ Три бойові бригади ЗСУ отримали почесні найменування. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 6 травня 2019. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  7. ↑ 26-й бригаді вручили стрічку на прапор з почесним ім'ям. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 6 липня 2019. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
  8. ↑ 26 бригада отримала модернізовані комплекси управління вогнем артилерії. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
  9. ↑ 26-ту артбригаду озброїли установками "KRAB". Мілітарний (укр.). Процитовано 20 жовтня 2023.
  10. ↑ 26-та артбригада показала у дії САУ “PzH 2000”. Мілітарний. 26 жовтня 2022.
  11. ↑ Військова частина А3091
  12. ↑ АРТИЛЕРИСТИ ЗСУ ПОВЕРНУЛИСЯ З ПЕРЕДОВОЇ. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 3 листопада 2018.
  13. ↑ Мисливці за російською артою. як САУ «КРАБ» знищують окупантів на фронті| Невигадані історії
  14. ↑ Затверджені нові нарукавні знаки бойових підрозділів ЗСУ. armyinform.com.ua. АрміяInform. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 28 липня 2019.
  15. ↑ Генштаб затвердив нові нарукавні знаки для бойових підрозділів ЗСУ. novynarnia.com. Новинарня. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  16. ↑ Однороженко О., Поцелуйко В., Руденко О., Шереметьєв О. In hoc signo vinces. Історія підрозділів сухопутних військ збройних сил України в знаках і символах / Олег Однороженко, Валерій Поцелуйко, Олексій Руденко, Олексій Шереметьєв; передмови О. С. Сирського, О. О. Павлюка, М. В. Драпатого; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2025. — С. 295—297. — ISBN 978-617-8550-52-3.
  17. ↑ Указ Президента України від 22 травня 2022 року № 356/2022 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
  18. ↑ 26-ту артбригаду озброїли установками "KRAB". Мілітарний (укр.). Процитовано 25 вересня 2024.
  19. ↑ а б Назустріч російському виклику. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 квітня 2025.
  20. ↑ 26 артбригаду озброїли САУ "Богдана". Мілітарний (укр.). Процитовано 4 квітня 2025.
  21. ↑ 26-та артбригада показала у дії САУ "PzH 2000". Мілітарний (укр.). Процитовано 4 квітня 2025.
  22. ↑ Чеславський Володимир Едвардович. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2017.
  23. ↑ Тащук Віталій Степанович. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  24. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 17 січня 2018. [Архівовано 2017-10-29 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Березовський Віталій Валентинович. Обухівська міська рада (укр.). 24 лютого 2022. Процитовано 20 листопада 2025.
  26. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  27. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
  28. ↑ Редактор. Бирченко Олег Вікторович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2025.
  29. ↑ а б Своїх героїв пам’ятаємо. Бердичівський фаховий коледж промисловості, економіки та права (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  30. ↑ Редактор. Абдуллаєв Рафаель Ілгамович ("Раф"). sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 серпня 2025.
  31. ↑ Савченко Сергій Вікторович. Обухівська міська рада (укр.). 24 лютого 2022. Процитовано 15 листопада 2025.
  32. ↑ В Обухові попрощалися з нашим земляком, Захисником України, воїном САВЧЕНКО СЕРГІЄМ ВІКТОРОВИЧЕМ, який загинув 19 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
  33. ↑ а б Остапчук, Ірина (7 червня 2025). Загиблі воїни Житомирщини — з ким прощалися у громадах упродовж тижня. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 17 серпня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
26-та окрема артилерійська бригада
у соціальних мережах
26-та окрема артилерійська бригада на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=26-та_окрема_артилерійська_бригада_(Україна)&oldid=46646345