Капітан Смірнов (судно)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Капітан Смірнов»
Історія
Назва: «Капітан Смірнов»
Оператор:

ДП «БМП ММФ СРСР» (1979–1980)

ДП «ЧМП ММФ СРСР» (1980–1992)

ДП «ЧМП» (1992–1997)

Deep Ocean Navigation Co. Ltd (1997–2001)
Будівник: Чорноморський суднобудівний завод
Будівельний номер: 231
Закладений: 5 листопада 1975
Спуск на воду: 30 липня 1978
Завершений: 30 лютого 1979
Списаний: 24 лютого 2001
Порт припису:

Ленінград (1980)

Одеса (1980–1992)

Одеса (1992–1997)

Кінгстаун (1997–2001)
Доля: списаний і розібраний на метал у місті Аланг в 2001 році
Основні характеристики
Водотоннажність: 25720 т
Повна
водотоннажність:
20 075 т
Довжина: 227,3 м
Ширина: 30,0 м
Висота борту: 21,0 м
Осадка: 9,9 м
Потужність: 2×25 000 к.с. (18 400 кВт)
Двигуни: 2×М25
Швидкість: 25 вузлів
Місткість: 14 345 т
Екіпаж: 55 осіб

«Капітан Смірнов» – газотурбохід, головне судно проєкту 1609 «Атлантика», побудоване у 1979 році на Чорноморському суднобудівному заводі. На момент побудови було найбільш бистрохідним судном радянського транспортного флоту[1].

Історія[ред. | ред. код]

Проєкт судна розроблявся в 1972–1974 роках у центральному конструкторському бюро «Чорноморсуднопроєкт» в Миколаєві на чолі з головним конструктором В. К. Івженко. Судно, як і всю серію, будували на Чорноморському суднобудівному заводі[2]. У 1979 році на воду було спущено головне судно однойменної серії проєкту 1609 «Атлантика» – газотурбохід «Капітан Смирнов»[3].

Великотоннажні ролкери призначалися для перевезення вантажів на колісній базі (автомобілів, вантажівок, спецтехніки тощо), а за бажанням могли бути використані як контейнеровози. Техніку заганяли на палубу своїм ходом – для цього в кормовій частині була передбачена широка апарель (частина корми, що відкидається). Вантаж розташовувався на чотирьох палубах. Для переміщення вантажів всередині судна на борту ролкерів були 14 автонавантажувачів виробництва фірми Valmet (Фінляндія) і стаціонарні внутрішні рампи з нахилом 7 градусів, що ведуть з однієї палуби на іншу.

Головною особливістю газотурбоходів типу «Капітан Смирнов» була висока швидкість ходу, небачена раніше для цивільних суден, – на повному ходу судно розвивало швидкість до 25 вузлів. «Капітан Смирнов» працював на лінії Чорне мореВ'єтнам і за 50 діб робив заходи в 16 портів[4].

«Капітан Смірнов» проєктувався як судно з подвійним призначенням. У разі потреби вантажне судно могло бути в найкоротші терміни переобладнано у швидкохідний транспорт постачання. Про це кажуть і вибір потужних газових турбін, а не економічних дизелів в якості основної рушійної сили, і нереалізований радянський проєкт протичовнового вертольотоносця проєкту 10200 «Халзан», що створювався на основі «цивільного» судна «Капітан Смірнов».

Після розпаду СРСР усі чотири судна дісталися Україні і були приватизовані. Згодом їхні власники продали газотурбоходи компаніям Global Container Lines і Marianna Shipbuilding Ltd. У 2001–2002 роках три з них опинилися на звалищі металобрухту в Індії, куди в 2001 році вийшов в останній рейс і «Капітан Смірнов»[5]. Останнє з суден, «Володимир Васляєв», поповнило лави ВМС США[6]. Судно було переобладнано і завдяки своїм унікальним характеристикам було відібране серед інших 30 суден до групи сил швидкого реагування – елітного підрозділу Командування морських перевезень[4].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

За типом судна «Капітан Смірнов» відноситься до газотурбоходів, ролкерів (накатний Ro-Ro). Конструктивно чотирипалубий, з похилим бульбоподібним носом і транцевою кормою, надбудовою, зміщеною в корму, з кормовою трисекційною кутовою рампою, з подвійним бортом протягом усіх вантажних відсіків і другим дном, з двома підрулювальними пристроями[1].

  • Довжина: 227,3 метрів;
  • Ширина: 30,0 метрів;
  • Висота борту: 21,0 метрів;
  • Осадка: 9,9 метрів;
  • Екіпаж: 55 осіб;
  • Дедвейт: 20 075 тон;
  • Тип головного двигуна: два газотурбінних агрегати «М25» (бортові, кожен на свій гвинт);
  • Потужність головного двигуна: 50 000 к. с. (18 400 кВт);
  • Швидкість: 25 вузлів;
  • Контейнеромісткість: 1230 TEU;
  • Валова місткість: 14 345 тон.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Газотурбоходы проекта 1609, типа «Капитан Смирнов» (рос.). Фотогалерея «Капсула времени Николаевского базара». 14 червня 2014. Процитовано 3 жовтня 2023.
  2. Проект 1609, шифр «Атлантика», тип Капитан Смирнов (рос.). Морской флот. Процитовано 3 жовтня 2023.
  3. Проект 1609 (рос.). Smart Maritime Group. Процитовано 3 жовтня 2023.
  4. а б Советский контейнеровоз-ролкер на службе военного флота США (рос.). Sea News. 17 липня 2020. Процитовано 3 жовтня 2023.
  5. Balakleya – Проект 1609, шифр «Атлантика», тип Капитан Смирнов (рос.). Морской флот. Процитовано 3 жовтня 2023.
  6. Построенное в Николаеве судно «Владимир Васляев» служит в ВМС США (укр.). Южная Правда. 2 липня 2020. Процитовано 3 жовтня 2023.