Каратали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вайшнавські каратали.

Каратали — музичний інструмент. Каратали придумали в Тибеті. Широко поширені і в Індії[1]. Каратали складаються з двох маленьких металевих тарілочок, пов'язаних між собою шкіряним ремінцем або мотузкою. Каратали, є східними ритуальними предметами. Каратали широко застосовуються як в медитативних традиціях Індії і Тибету, так і в класичній індійській музиці в якості додаткових акомпанементів. Тембр звучання каратал залежить від розміру тарілочок, ваги, товщини і виду металу з якого вони виготовлені. На караталах під час гри на джембе підтримують ритм, так само, під дзвін караталів можна медитувати[2].

Виготовляються каратали, так само, зі сплаву семи металів. Каратали бувають різних розмірів і в залежності від цього в кожного інструменту своє власне звучання. На поверхні караталів часто зустрічаються різні зображення восьми благих символів — Астамангали, мантри, дракони та інші гравійовані візерунки[3]. Ударний інструмент Каратали — грають ударом двох дисків під ритм (три удари), 1 і 2 притискаючи пальцями диски, заглушають звук і на 3 — відкритий, протяжний вібруючий звук від дотику дисків — Використовується універсально, як у баджанах сидячи в храмі, так і на вулиці під час Харінама-Санкіртана (марш святих), можна в такому ритмі плескати в лодоші, якщо немає інструментів. Співаючи в такт мантру Харе Крішна на різні мелодії, це звукова формулу з 16 слів, дивіться Харе Крішна маха-мантра.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]