Перейти до вмісту

Сантур

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сантур (перс.سنتور) — іранський музичний інструмент, роду цимбал. Має форму трапеції, зазвичай зроблений з волоського горіха або різновидів екзотичної деревини. Класичний іранський сантур має 72 струни, по чотири на кожній з 18 підставок.

Типовий іранський сантур має два ряди підставок й охоплює приблизно три октави. Струни правого ряду зроблені з латуні або міді, лівого — зі сталі[1]. Два ряди з дев'яти підставок, що називаються «харак», поділяють сантур на три частини за висотою октави. Кожна підставка перетинається чотирма струнами, що тягнуться горизонтально уздовж всього інструменту. На сантурі грають за допомогою «мезрабів» — овальних молоточків, що їх тримають між великим, вказівним та середнім пальцями.

Походження

[ред. | ред. код]

Назва інструмента походить від грец. Σαντούρι. Створення сантура пов'язано з ім'ям єврейського пророка та царя Давида, який за легендою винайшов цілу низку музичних інструментів[2].

Турецький музикознавець Рауф Екта Бей пише про сантур:

"Цей музичний інструмент дуже давній, він згадується ще в Торі під назвою "псантерин". 
Слово "сантур" являє собою іншу фонетичну форму цієї назви"

Різновиди

[ред. | ред. код]
Мініатюра 1830 року жінки, що грає на сантурі.

Музичні інструменти, відповідні сантуру та цимбалам, широко відомі по всьому світі. Різновиди сантура маємо в музичних культурах Індії, Афганістану, Пакистану, Вірменії, Туреччини, Іраку, Китаю, Греції. Індійський сантур ширший за іранський, він прямокутний і має більше струн; молоточками індійського сантура інакше користуються. Від іранського сантура пішли китайський янцинь та грецький сантурі. Східноєвропейська версія сантура називається цимбали і часто використовується у циганській музиці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сантур іранський. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 2 серпня 2013. [Архівовано 2013-10-15 у Wayback Machine.]
  2. Про сантур. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 2 серпня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]