Карел Гадачек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Карел Гадачек
чеськ. Karel Hadáček
Народився 24 січня 1873(1873-01-24)
Грабовець
Помер 20 грудня 1914(1914-12-20) (41 рік)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Діяльність археолог
Alma mater Львівський університет
Галузь археологія
Заклад Віденський університет
Посада декан
Вчене звання професор, доцент, ад'юнкт-професор
Науковий ступінь доктор наук, габілітований доктор
Науковий керівник Людвік Цвіклінський
Відомі учні Богдан Януш, Юзеф Костжевський, Влодзімеж Антоневич

Карел Гадачек (чеськ. Karel Hadáček, пол. Karol Hadaczek, 24 січня 1873 р., с. Грабовець, тепер Богородчанський район, Івано-Франківська область, Україна — 20 грудня 1914 р., м. Львів) — австрійський археолог чеського походження, доктор наук (від 1900 р.), габілітований доктор (з 1903 р.), найяскравіша постать археологічної школи Галичини кінця XIX — початку XX ст. Професор Львівського університету, перший керівник кафедри класичної археології та праісторії університету на початку її існування (1905 р.), керівник археологічних семінарів, організатор «Академічного гуртка любителів археології».

Життєпис[ред.ред. код]

Здобув освіту в початкових школах в Підгір'ї та в Богородчанах. У 1893 році завершив навчання в цісарсько-королівській гімназії[1] міста Станиславів.

У 1893—1897 роках вивчав класичну філологію та польську літературу в Львівському університеті під керівництвом Людвіка Цвіклінського. Додатково вів дослідження в Відні. Навчався в Віденському університеті класичної археології, давньої історії, передісторії, нумізматиці та історії мистецтва. І ці студії завершилися захистом докторантури в 1900 році.

У наступні роки він проводив дослідження в Греції, Італії та Німеччини. Після повернення в 1903 році він захистив в університеті Львова дисертацію на габілітацію і став доцентом кафедри класичної археології та передісторії; в той же час він очолював Відділ археологічного музею.

У 1905 році він був призначений ад'юнкт-професором і став директором відділу класичної археології та передісторії в університеті Львова.

У 1909 році він став членом-кореспондентом Академії знань (Akademia Umiejętności), член Археологічного інституту у Відні (1905 р.).

У навчальному 1913—1914 році він був деканом факультету філософії. В рамках австрійської експедиції брав участь в розкопках в Єгипті (1911—1913 рр.).

Одним з його учнів був Богдан Януш[2].

Залишив багату наукову спадщину: статті, монографії, археологічні розвідки та публікації їх результатів. Наукові здобутки його багатолітньої дослідницької роботи знайшли своє відображення у великих роботах про Михалківський скарб, Кошилівці, Пшеворськ.

Праці[ред.ред. код]

Відомо про понад 50 його наукових робіт:

  • Nowo odkryty dyplom żołnierski z czasów Domicyana (1897) (пол.)
  • Kilka uwag o czasach prehistorycznych Galicji (1897—1898) (пол.)
  • Z badań archeologicznych w dorzeczu Bugu (1900) (пол.)
  • Ślady epoki tzw. archaiczno-mykeńskiej we wschodniej Galicyi (1901) (пол.)
  • Z badań archeologicznych w dorzeczu Dniestru (1902) (пол.)
  • Der Ohrschmuck der Griechen und Etrusken (1903) (нім.)
  • Grób Neptolemosa w Delfach (1903) (пол.)
  • Rzeźba w usługach świątyni greckiej (1903) (пол.)
  • Światowid (1904) (пол.)
  • Złote skarby michałkowskie (1904) (пол.)
  • Dział przedhistoryczny Muzeum im. Dzieduszyckich (1907) (пол.)
  • Polygnotos, pierwszy klasyk malarstwa greckiego (1908) (пол.)
  • Cmentarzysko ciałopalne koło Przeworska (1909) (пол.)
  • Kultura dorzecza Dniestru w epoce cesarstwa rzymskiego (1912) (пол.)
  • Osada przemysłowa w Koszyłowcach z epoki eneolitu (1914) (пол.)


Примітки[ред.ред. код]

  1. Pilecki J. Hadaczek Karol (1873—1914)… — S. 223.
  2. Burchard H. Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom Х/4, zeszyt 47. — S. 587. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Булик Н. М., Кароль Гадачек (1873—1914 рр.): Нові матеріали до наукового портрету // Археологічні дослідження Львівського університету. — 2005. — Вип. 8. — С. 151—157.
  • Гадачек Карло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. — Том 1. — С. 332.
  • Державний архів Львівської области. — Фонд 26, опис 5, справа 336.
  • Ровенко Олексій, Професор археології із с. Грабовець // Краєзнавець Прикарпаття. — 2008. — № 12. — С. 54—55.
  • Топінка Є., Гадачек (Hadáček) Карел // Чехи в Галичині. Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів, 1998. — С. 24.
  • Feigl Ludvík. Sto let českého života ve Lvově. — Díl první. — Lvov : Česká beseda, 1924. — S. 14.
  • Feigk Ludvík. Sto let českého života ve Lvově. — Díl druhý. — Lvov : Česká beseda, 1925. — S. 82.
  • Hadaczek Karol // Wielka Encyklopedia Powszechna. — Tom 4. — Warszawa, 1963. — S. 520. (пол.)
  • Hadaczek Karol // Ottův slovník naučný nové doby. — Díl 2/2. — Praha, 1933. — S. 989. (чес.)
  • Lwów: Ilustrowany przewodnik / Pod red. Jurija Biriulowa i Borysa Woznickiego. — Lwów ; Wrocław, 2001. — S. 172 (К. Гадачек мешкав на вул. Коцюбинського, 5).
  • Pilecki J. Hadaczek Karol (1873—1914) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — Tom IX/2. — Zeszyt 41. — S. 223—224. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]