Карел Гадачек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карел Гадачек
чеськ. Karel Hadáček
Народився 24 січня 1873(1873-01-24)
Грабовець поблизу Богородчан
Помер 20 грудня 1914(1914-12-20) (41 рік)
Львів
Поховання
Країна Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність чех
Діяльність археолог
Alma mater Львівський університет
Галузь археологія
Заклад Віденський університет
Посада декан
Звання професор, доцент, ад'юнкт-професор
Ступінь доктор наук, габілітований доктор
Науковий керівник Людвік Цвіклінський
Відомі учні Богдан Януш, Юзеф Костшевський, Влодзімеж Антоневич
Членство Польська академія знань

CMNS: Карел Гадачек у Вікісховищі
Пам'ятник на могилі К. Гадачека..jpg
Карел Гадачек..jpg

Карел Гадачек, або Кароль Гадачек (чеськ. Karel Hadáček, пол. Karol Hadaczek, 24 січня 1873, с. Грабовець поблизу Богородчан — 20 грудня 1914, м. Львів) — австрійський археолог чеського походження, доктор наук (1900), габілітований доктор (1903), найяскравіша постать археологічної школи Галичини кінця XIX — початку XX ст. Професор Львівського університету, перший керівник кафедри класичної археології та праісторії університету на початку її існування в 1905 р., керівник археологічних семінарів, організатор «Академічного гуртка любителів археології».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 24 січня 1873 року в с. Грабовець (у 1944—2020 роках — Богородчанського району, нині — Івано-Франківська область, Україна).

Здобув освіту в початкових школах в Підгір'ї та в Богородчанах. У 1893 році завершив навчання в цісарсько-королівській гімназії[1] міста Станиславів.

У 1893—1897 роках вивчав класичну філологію та польську літературу в Львівському університеті під керівництвом Людвіка Цвіклінського. Додатково вів дослідження у Відні. У Віденському університеті вивчав класичну археологію, давню історію, передісторію, нумізматику та історію мистецтва. Ці студії завершив захистом докторату в 1900 році.

У наступні роки проводив дослідження в Греції, Італії та Німеччини. Після повернення в 1903 році у Львівському університеті захистив дисертацію на габілітацію і став доцентом кафедри класичної археології та передісторії; у той самий час він очолював Відділ археологічного музею.

У 1905 році призначений ад'юнкт-професором і став директором відділу класичної археології та передісторії в університеті Львова. У 1909 році став членом-кореспондентом Академії знань (Akademia Umiejętności), член Археологічного інституту у Відні (1905 р.).

У навчальному 1913—1914 році він був деканом факультету філософії. У рамках австрійської експедиції брав участь у розкопках в Єгипті (1911—1913 рр.).

Одним з його учнів був Богдан Януш[2].

Залишив багату наукову спадщину: статті, монографії, археологічні розвідки та публікації їхніх результатів. Наукові здобутки його багатолітньої дослідницької роботи знайшли своє відображення у великих роботах про Михалківський скарб, Кошилівці, Переворськ.

Похований у Львові на полі № 64 Личаківського цвинтаря.

Праці[ред. | ред. код]

Відомо про понад 50 його наукових робіт:

  • Nowo odkryty dyplom żołnierski z czasów Domicyana (1897) (пол.)
  • Kilka uwag o czasach prehistorycznych Galicji (1897—1898) (пол.)
  • Z badań archeologicznych w dorzeczu Bugu (1900) (пол.)
  • Ślady epoki tzw. archaiczno-mykeńskiej we wschodniej Galicyi (1901) (пол.)
  • Z badań archeologicznych w dorzeczu Dniestru (1902) (пол.)
  • Der Ohrschmuck der Griechen und Etrusken (1903) (нім.)
  • Grób Neptolemosa w Delfach (1903) (пол.)
  • Rzeźba w usługach świątyni greckiej (1903) (пол.)
  • Światowid (1904) (пол.)
  • Złote skarby michałkowskie (1904) (пол.)
  • Dział przedhistoryczny Muzeum im. Dzieduszyckich (1907) (пол.)
  • Polygnotos, pierwszy klasyk malarstwa greckiego (1908) (пол.)
  • Cmentarzysko ciałopalne koło Przeworska (1909) (пол.)
  • Kultura dorzecza Dniestru w epoce cesarstwa rzymskiego (1912) (пол.)
  • Osada przemysłowa w Koszyłowcach z epoki eneolitu (1914) (пол.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pilecki J. Hadaczek Karol (1873—1914)… — S. 223.
  2. Burchard H. Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/4, zeszyt 47. — S. 587. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Булик Н. М., Кароль Гадачек (1873—1914 рр.): Нові матеріали до наукового портрету // Археологічні дослідження Львівського університету. — 2005. — Вип. 8. — С. 151—157.
  • Гадачек Карло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1955.. — Т. 1. — С. 332.
  • Державний архів Львівської области. — Фонд 26, опис 5, справа 336.
  • Ровенко О, Професор археології із с. Грабовець // Краєзнавець Прикарпаття. — 2008. — № 12. — С. 54—55.
  • Топінка Є., Гадачек (Hadáček) Карел // Чехи в Галичині. Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів, 1998. — С. 24.
  • Чорновол І. Від археології до самогубства. Кароль Гадачек // Львівська газета — 2004. — 26 березня.
  • Feigl Ludvík. Sto let českého života ve Lvově. — Díl první. — Lvov : Česká beseda, 1924. — S. 14.
  • Feigk Ludvík. Sto let českého života ve Lvově. — Díl druhý. — Lvov : Česká beseda, 1925. — S. 82.
  • Hadaczek Karol // Wielka Encyklopedia Powszechna. — T. 4. — Warszawa, 1963. — S. 520. (пол.)
  • Hadaczek Karol // Ottův slovník naučný nové doby. — Díl 2/2. — Praha, 1933. — S. 989. (чес.)
  • Lwów: Ilustrowany przewodnik / Pod red. Jurija Biriulowa i Borysa Woznickiego. — Lwów ; Wrocław, 2001. — S. 172 (К. Гадачек мешкав на вул. Коцюбинського, 5).
  • Pilecki J. Hadaczek Karol (1873—1914) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/2. — Zeszyt 41. — S. 223—224. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]