Карлос Багер
| Карлос Багер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | березень 1768[1] |
| Місце народження | Барселона, Іспанія |
| Дата смерті | 29 лютого 1808[2][3][4] (39 років) |
| Місце смерті | Барселона, Іспанія |
| Поховання | Барселонський собор |
| Громадянство | Іспанія |
| Професії | органіст, композитор |
| Вчителі | Francesc Marinerd |
| Відомі учні | Mateu Ferrer i Ollerd, Ramón Carnicerd, Bernat Bertrand і Francesc Andrevíd |
| Інструменти | орган[d] |
| Жанри | симфонія і опера |
Карлос Багер (13 березня 1768 — 29 лютого 1808) — каталонський композитор і органіст.
Життєпис[ред. | ред. код]
Карлос Багер народився в Барселоні 1768 року. Про його походження відомо мало. Він був племінником Франческо Маринери, органіста Собору в Барселоні. Дядько і став його наставником в музиці.
У неповні 18 років, з 1786 року, Багер почав замінювати його в роботі. А після смерті Маринера, в 1789 році, Багер отримав посаду органіста Собору, яку займав до самої смерті.
Інтерпретації та імпровізації для органу принесли йому велику популярність, але найбільш важливий внесок полягає в його композиторській діяльності.
Твори Багера роблять його разом з Луїджі Боккеріні і Гаетано Брунетті, головним симфонистом Іспанії в класичну епоху.
Велика частина його симфоній написана явно під впливом італійських і німецьких майстрів — в тому числі Йозефа Гайдна і Плейеля.
Деякі з його учнів стали досить відомими музикантами: Метью Феррер, що змінив Багера на посаді органіста Собору, Рамон Карніцер (між 1806 і 1808) і, можливо, Бернат Бертрана.
Він помер в 1808 році, в день, коли французькі війська зайняли фортецю Барселони.
Багер створив 19 симфоній, 10 ораторій, сонати для фортепіано, труби і духовну музику.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Carles Baguer; Josep Maria Vilar, rev. i ed. La música orquestral de Carles Baguer: 1768—1808 [música impresa] Barcelona: Tritó, 1996—2005
- I: Simfonies 1 a 3
- II: Simfonies 5, 6 i 12
- III: Simfonies 13 a 15
- IV: Simfonies 16, 18 i 19
- V: Concert per a dos fagots i orquestra en Fa major (reducció)
- VI: Simfonies 7 a 11
- VIII: Obertures
- Carles Baguer; Maria A. Ester Sala, ed. Carlos Baguer: Siete sonatas Madrid: UME, 1976
- Ramón Sobrino La música orquestral de Carles Baguer 1768—1808 publicado en Revista Española de Musicología 21 (1998), 2
- Josep Maria Vilar Carles Baguer, organista de la Seu de Barcelona; El Classicisme musical a Catalunya Barcelona: Graó, 1995
- Josep Maria Vilar i Torrens Les simfonies de Carles Baguer. Fonts, context i estil Tesi doctoral de l'UAB (1994), publicada como microfichas: Bellaterra: UAB, 1995
- María A. Ester Sala Algunos datos biográficos de Carlos Baguer (1768—1808), organista de la catedral de Barcelona publicado en Revista de Musicología VI (1983) 1 i 2
Посилання[ред. | ред. код]
- Lista de archivos que conservan obras de Carles Baguer
- Oratoris de Carles Baguer[недоступне посилання з квітня 2019]
- Obras de Baguer en la Seu de Manresa[недоступне посилання з квітня 2019]
- Primera parte de la sinfonía número 3 para teclado, interpretada al órgano.
- Otro fragmento de la misma sinfonóa
- Багер Карлос
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національна бібліотека Франції — 1537.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ Musicalics
|
|
Це незавершена стаття про композитора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |