Карло Райнальді
| Карло Райнальді | |
|---|---|
| Carlo Rainaldi | |
| Народження | 4 травня 1611[1][2][…] |
| Смерть | 8 лютого 1691[1][2][…] (79 років) |
| Країна | Італія |
| Навчання |
·Джіроламо Райнальдіd |
| Діяльність | архітектор, композитор |
| Праця в містах | Рим |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Найважливіші споруди | перебудови церкви Санта Марія Маджоре, церква Санта Марія ін Кампітеллі, церква Сант Андреа делла Валле, парні церкви на П'яцца дель Пополо, усі -Рим. |
| Учні | Карло Фонтана |
 Карло Райнальді у Вікісховищі | |
Карло Райнальді (італ. Carlo Rainaldi; 4 травня 1611, Рим — 8 лютого 1691, Рим) — італійський архітектор, один з митців, які зробили найбільший внесок у формування образу Риму доби бароко.
Біографія[ред. | ред. код]
Карло Райнальді Народився в Римі. Спочатку він працював зі своїм батьком, Джироламо Райналді, пізнім архітектором-маньєристом у Римі. До смерті батька в 1655 році, Карло працював під його керівництвом в традиціях північноіталійського маньєризму (зокрема, над фасадом Сант Аньєзе ін Аґоне). Власна манера молодшого Райнальді, що склалася в 1660-і рр., відзначена тягою до театральної монументальності.
Серед творів Райнальді в «північній» манері найвизначнішою є церква Санта Марія ін Кампітеллі (1663–67), багатоярусне використання колон у якої створює у глядача відчуття піднесення вгору. У 1661–65 рр. працював над фасадом Сант Андреа делла Валле. Одночасно спроектував парні церкви на П'яцца дель Пополо. Крім своєї роботи в якості архітектора з каменю, Райналді також розробляв декорації для релігійних ритуалів і подій. У 1665 році він спроектував катафалк на честь смерті Філіпа IV Іспанського.
Наприкінці життя Райнальді будував східний фасад базиліки Санта Марія Маджоре, покликаний органічно об'єднати давню абсидну частину з каплицями, прибудованими Сикстом V і Павлом V. Він також був композитором.
Рейнальді помер у Римі.
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Райнальді |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Carlo Rainaldi
- ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Карло Райнальді у Британські енциклопедії. [Архівовано 21 травня 2008 у Wayback Machine.]
|
