Карл-Ернст Клаус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл-Ернст Клаус
Karl Ernst Claus
ClausKE-2.jpg
Народився 22 січня 1796(1796-01-22)
Дерпт, Російська імперія
Помер 24 березня 1864(1864-03-24) (68 років)
Дерпт, Російська імперія
Поховання цвинтар Рааді
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність балтійський німець
Alma mater Дерптський університет
Галузь наукових інтересів хімія, ботаніка
Заклад Казанський університет
Член Петербурзька академія наук, Російська академія наук і Прусська академія наук
Відомий завдяки: відкриття рутенію
Нагороди
Demidov Prize

CMNS: Карл-Ернст Клаус на Вікісховищі
Claus є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Карл-Ернст Клаус.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Карл-Ернст Клаус (рос. Карл Карлович Клаус, нім. Karl Karlowitsch Klaus; нар.22 січня 1796, Дерпт — пом. 24 березня 1864, Дерпт) — російський хімік, ботанік та фармацевт балтійського німецького походження, відомий своїм відкриттям рутенію.

Життєпис[ред.ред. код]

Походить з сім'ї балтійських німців.

Працював аптекарем у Санкт-Петербурзі та Казані.

У 1828 році приєднався як рисувальник до наукової експедиції на Урал. Він замальовував рослини і мінерали. З того часу навчається обробці металів, геології та цікавиться хімією металів.

З 1831 року працює асистентом хімічної лабораторії в Дерптському університеті (тепер Тартуський університет), де у 1830 Готфрід Озан опублікував свої перші дослідження про рутеній. Паралельно із роботою, здобуває там освіту і у 1837 році пише магістерську дисертацію.

У казанському університеті пише дисертацію на тему «Основи аналітичної фітохімії» (біохімії рослин).

У 1839 стає професором Казанського університету. Його науковою роботою стає хімія платинових металів. Розробляє хімічні методи добування платини із відходів платинового виробництва.

У 1845 йому вдається ізолювати найлегший метал платинової групи — рутеній (лат. Ruthenia — Рутенія = Русь)

Деякі праці з хімії[ред.ред. код]

  • Grundzüge der analytischen Phytocbemie. — Дерпт, 1837 (магістерська дисертація).
  • Beiträge zur näheren Kenntniss der Schwefelcyanmetalle. —1838.
  • Ueber das Verhalten des Camphers zu den Haloiden. —1841.
  • Ueber die Gegenwart des Wasserstoffes im Schwefelcyan.
  • Химические исследования остатков уральской платиновой руды и металла рутения // Учёные записки Казанского университета. — 1844.
  • Ueber den Platinrückstand // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1844, 1845.
  • Entdeckung eines neuen Metalls des Ruthenium // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Ueber die neuen Metalle, welche von prof. Osann in den Platinrückständen aufgefunden worden sind. // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Ueber die chemischen Verhältnisse des Rutheniums, verglichen mit denen des Iridiums // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Beiträge zur Chemie der Platinmetalle // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Ueber eine merkwürdige Steinart des mitt. Russlands // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1852.
  • Ueber das Verhalten des Iridiumchlorides zu dem Salpetersäuren Silberoxyde // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Ueber die Einwirkungen der schwefligen Säure und des schwefligsauren Kalis auf die Chloride und Doppelverbindungen einiger Platinmetalle // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.

Роботи з ботаніки[ред.ред. код]

  • Reise in die Steppen des südlichen Russlands, unternommen von Dr. Fr. Göbel in Begleitung der Herren Dr. C. Claus und A. Bergman. — Derpt, 1837—1838.(нім.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Berthold Peter Anft у Neue Deutsche Biographie, Bd, 3, 1957, S 269f.(нім.)