Карл Дегелов

Карл Дегелов
Народився	5 січня 1891(1891-01-05) Мюнстердорф, Штайнбург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер	9 листопада 1970(1970-11-09) (79 років) Гамбург, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	хімік, льотчик-винищувач
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СА
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Карл «Чарлі» Дегелов (нім. Carl „Charly“ Degelow; 5 січня 1891, Мюнстердорф — 9 листопада 1970, Гамбург) — німецький льотчик-ас, лейтенант Прусської армії, майор люфтваффе. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія

В 1912/13 pоку працював у США, на цементних фабриках в Чикаго та Ель-Пасо. Воювати почав на Західному фронті, у складі 2-го Нассауського піхотного полку № 88. Пізніше воював у Росії та Франції. За час служби у піхотному полку виріс від єфрейтора до віцефельдфебеля. Був поранений на російському фронті.

В 1916 році перейшов в авіацію та закінчив курси льотної підготовки. Був призначений у 216-й льотний дивізіон на Соммі. На початку 1917 року здійснив перший бойовий виліт. У травні 1917 року збив французький літак-розвідник під час польоту на розвіднику Albatros С.V з метою коригування артилерійського вогню (його спостерігачем був лейтенант Куртен). Ще один збитий літак не було йому зараховано офіційно. Був направлений в 36-ту винищувальній ескадрильї, але протримався там лише кілька днів: його вигнали з ганьбою після того, як він випадково поранив співробітника наземного персоналу під час профілактики зброї. 17 серпня 1917 року призначений в 7-му винищувальну ескадрилью. За дев'ять місяців здобув три офіційні перемоги, ще стільки ж йому не зарахували. 16 травня 1918 року переведений у 40-ву винищувальну ескадрильї, командування над якою прийняв 11 липня. Число його перемог стало неухильно зростати: всього за час бойовоих дій здобув 30 перемог.

Після закінчення війни бився проти комуністів, заснувавши Гамбурзький тимчасовий Добровольчий корпус. 11 грудня 1918 року звільнений у відставку. Пізніше відкрив свою справу в цементній промисловості. В серпні 1936 року вступив в люфтваффе. Близький друг генерал-фельдмаршала Ергарда Мільха. В 1940 році направлений в штаб генерал-полковника Ернста Удета. 2 серпня 1941 року звільнений у відставку і став членом Померанської промислової асоціації з акцій в Штеттіні.

Звання

• Лейтенант резерву (31 липня 1915)
• Оберлейтенант резерву запасу (7 липня 1921)
• Гауптман резерву (1 квітня 1937)
• Майор резерву (1 серпня 1939)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (9 серпня 1918)
• Pour le Mérite (9 листопада 1918)
• Пам'ятний знак пілота (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)

Бібліографія

• Mit dem weißen Hirsch durch Dick und Dünn – Erlebnisse und Betrachtungen eines Kampffliegers, C. Adolff, 1920
• Germany’s last knight of the air: The memoirs of Major Carl Degelow Hardcover, W. Kimber, 1979, ISBN 978-0718301460

Література

• Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). - М.: Эксмо, 2006. - 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067
• The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914-1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994
• Peter Kilduff: Black Fokker Leader – Carl Degelow-The First World War’s Last Airfighter Knight, Casemate Publishers (2009), ISBN 978-1906502287