Карл-Фрідріх фон дер Меден

Карл-Фрідріх фон дер Меден
Народився	3 грудня 1896(1896-12-03) Самплава, Ґміна Любава, Ілавський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща
Помер	26 грудня 1961(1961-12-26) (65 років) Ганновер, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Рятувальна медаль Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Золотий німецький хрест

Карл-Фрідріх фон дер Меден (нім. Karl-Friedrich von der Meden; 3 грудня 1896, Замплау — 26 грудня 1961, Ганновер) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейсхвері. З 26 серпня 1939 року — командир 12-го розвідувального дивізіону. Учасник Польської і Французької кампаній, а також німецько-радянської війни. З 1 лютого 1942 по 14 березня 1943 року — командир 1-го стрілецького (з 5 липня 1942 року — танкового-гренадерського) полку. З 20 липня по 30 листопада 1943, з січня по 9 лютого і з травня по 20 вересня 1944 року — командир 17-ї танкової дивізії. З 1 по 9 жовтня 1944 і в січні 1945 року — командир 178-ї резервної танкової дивізії. З 6 лютого 1945 року — командир «Особливого штабу Медена» в зоні дії 4-ї танкової армії. Після завершення війни взятий в полон союзниками. В 1947 році звільнений.

Звання

• Доброволець (18 серпня 1914)
• Фанен-юнкер (31 грудня 1914)
• Віце-вахмістр (19 листопада 1916)
• Лейтенант резерву (18 серпня 1917)
• Лейтенант (1 листопада 1922)
• Обер-лейтенант (1 квітня 1925)
• Ротмістр (1 квітня 1933)
• Майор (1 жовтня 1936)
• Оберст-лейтенант (1 березня 1940)
• Оберст (1 жовтня 1941)
• Генерал-майор (1 жовтня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 липня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу (21 квітня 1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (24 жовтня 1918)
• Рятувальна медаль (7 вересня 1927)
• Німецький імперський спортивний знак в бронзі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (21 вересня 1939)
• Залізний хрест 1-го класу (13 жовтня 1939)
• Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (№164; 25 липня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста (8 серпня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942)
• Німецький хрест в золоті
• Відзначений у Вермахтберіхт (10 січня 1944)

Література

• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 533.
• Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 190.
• Dörr M., Die inhaber der Anerkennungsurkunde des Oberbefehlshabers des Heerses 1941-1945, Ossnabrück, 1993, ISBN 3-7648-2426-3
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9