Кароль Юзеф Сапега
| Кароль Юзеф Сапіга | |
|---|---|
| пол. Karol Józef Sapieha біл. Кароль Юзаф Сапега | |
.jpg) Кароль Юзеф Сопіга | |
| Народився | 20 березня 1698[1] або 2 травня 1699[1] |
| Помер |
20 березня 1768 Вишничи |
| Країна |
 Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Діяльність | політичний і державний діяч Речі Посполитої |
| Титул |
воєвода Берестейський |
| Посада | писар польний литовський[d][2], воєвода Берестейський[1], посол Сейму Речі Посполитої[d] і учасник виборів короля Польщіd |
| Конфесія | католик |
| Рід | Сапіги |
| Батько | Владислав Йосафат Сапіга[3] |
| Мати | Krystyna Sanguszkod[3] |
| Родичі | Батько: Владислав Йосафат Сапіга. |
| У шлюбі з | Q123004629?[3] |
| Нагороди |
  |
 | |
Кароль Юзеф Сапєга (пол. Karol Józef Sapieha, до 1718 — 20 березня 1768, Вишничі, Берестейське воєводство) — державний діяч Речі Посполитої, граф.
Коротка біографія[ред. | ред. код]
Найстарший син Владислава та його третьої дружини Христини з Сангушків. Брат мстиславльського воєводи Ігнатія.
Служба[ред. | ред. код]
Маршалок берестейського сеймика в 1718. Писар польний литовський з 1730 до 1748. В 1733 році на виборах короля підтримав кандидатуру Станіслава Лещинського. Один із небагатьох Сопігів перейшов на бік Августа ІІІ. В 1735 році став командувачем гусарської хоругви королівського знаку. 3 серпня 1744 нагороджений Орденом Білого Орла. Восени 1745 року пробував бути посередником в суперечці між гетьманом литовським Михайлом Казимиром Радзивіллом «Рибонькою» та сандомирським воєводою Яном Тарлом в їх суперечці через Жовкву. Воєвода берестейський з 1748 року за сприяння Яна Фридерика Сапеги. На виборах короля 1763 року підтримав Станіслава Августа Понятовського. 9 травня 1766 року отримав від короля Орден Святого Станіслава. Помер у своїй родовій резиденції в Вишничах.
Релігійні погляди[ред. | ред. код]
В 1753 році фундував греко-католицьку церкву Різдва Діви Марії в Масломучі.
Власність, господарська діяльність[ред. | ред. код]
Писався «паном на Вишничах і Романові». Від Януша Сангушка на 6 років видержавив Пиків на Поділлі, в лютому 1754 року не давав можливості учасникам «кольбушовської трансакції» доступу до нього.
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина Маріанна (Марія Казимира[4]) Фірлей (†1737) — донька любельського старости Юзефа Станіслава. Дітей не мали.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 204. — ISBN 978-83-65880-89-5
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 286.
- ↑ а б в г Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 100. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Firlejowie (02) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Zofia Zielińska. Sapieha Karol Józef h. Lis (zm. 1768)… S. 31
Джерела[ред. | ред. код]
- Zofia Zielińska. Sapieha Karol Józef h. Lis (zm. 1768) / Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polskia Akademja Nauk, 1994.— T. XXXV/1, zeszyt 144.— S. 30-31. (пол.)