Берестейське воєводство (Литва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берестейське воєводство

Coat of Arms of Bieraście Voivodeship.svg

Герб

RON województwo brzeskolitewskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Bieraściejskaje vajavodztva. Берасьцейскае ваяводзтва.svg

   Воєводство у Литві.

Бересте́йське воєво́дство (лат. Palatinatus Brestensis, пол. Województwo brzeskie) — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Ливтовського та Речі Посполитої. Існувало в 15661795 роках. Створене на основі земель Берестейщини, що входили до складу Троцького воєводства. Після Люблінської унії 1569 року входило до складу Литовської провінції. Належало до регіону Литва. Розташовувалося в центральній частині Речі Посполитої, на південному заході Литви. Головне місто — Берестя (Брест-Литовський). Очолювалося берестейськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Бересті. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 2 повітів. Станом на 1793 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&040600.&&&&0040 600 км². Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0301188.&&&&00301 188 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Слонімського намісництва Російської імперії.

Також називалося Брест-Литовським воєводством (пол. Województwo brzeskolitewskie) для розрізнення із Берестейським воєводством у складі Корони Польської.

Повіти[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Центр експортної торгівлі хлібом, значний культурний осередок. Берестейське братство активно виступало на оборону православ’я, займалося релігійно-благодійницькою діяльністю. У 1596 тут була прийнята Берестейська церковна унія. Населення брало активну участь у національній революції 1648–1676. На території воєводства був утворений Пинсько-Турівський полк. В 1793 році Пинський повіт війшов у склад Російської імперії. Після 3-го поділу Речі Посполитої 1795 перестало існувати.

Воєводи[ред.ред. код]

  1. Юрій Тишкевич 15661576
  2. Гаврило Горностай 15761586
  3. Миколай Сопіга 1588
  4. Ян Кішка 15891592
  5. Криштоф Зенович 15881614
  6. Ян Остап Тишкевич 16151631
  7. Олександр Людвик Радивил 16311635
  8. Ян Раковський 16351638
  9. Миколай Пій Сопіга 16381642
  10. Іван Тризна 16421644
  11. Олександр Масальський 1645—1651/1652
  12. Юрій Кленовський 16521653
  13. Максим Березовський 16531659
  14. Казимир Людвик Євлашевський 16591664
  15. Ян Теодор Кунцевич 16641666
  16. Мельхіор Станислав Савицький 1666—1667/1668
  17. Кшиштоф Пекарський 16681672
  18. Стефан Курч 16721702
  19. Кшиштоф Коморовський 17021708
  20. Владислав Йосафат Сопіга 17091733
  21. Казимир Лев Сопіга 1735
  22. Адам Тадеуш Ходкевич 17351745
  23. Ян Міхайло Сологуб 17461748
  24. Кароль Юзеф Сопіга 17481768
  25. Ян Антоній Горайн 17681777
  26. Микола Тадеуш Лопатинський 17771778
  27. Ян Тадеуш Зиберг 17781795

Література[ред.ред. код]