Очікує на перевірку

Картмаксимум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Картмаксимум «Мікеланджело. Автопортрет. Лувр. Париж», СРСР, 1975 Шаблон:ЦФА. Гасіння першого дня: «500 років від дня народження Мікеланджело», Москва, Поштамт, 27.02.1975

Картма́ксимум, або карт-ма́ксимум (від фр. cartes-maximum), — художня листівка з наклеєною на лицьовій стороні поштовою маркою того ж малюнка і з гасінням, що мають відношення до малюнка[1]. Є об'єктом колекціонування особливої ​​області сучасної філателії — максимафілії.

Картмаксимум включає три основних елементи і являє собою (1) художню поштову картку, на ілюстрованій стороні якої наклеєна (2) поштова марка, що за сюжетом збігається з ілюстрацією картки і погашена (3) поштовим штемпелем (художнім, першого дня, календарним). Час і місце гасіння, а також привід відповідають сюжету картки і поштової марки.

Відповідно до положень максимафілії ілюстрація поштової картки і малюнка поштової марки повинні мати загальні сюжети чи однакові елементи. Повний (тотожний) збіг малюнка картки і марки можливий в тому випадку, коли вони створені по одному і тому ж вихідному матеріалу (по одній і тій же репродукції, фотографії тощо). Дозволяється використовувати тільки марки, що знаходяться в поштовому обігу; доплатні, фіскальні та службові марки не застосовуються.

Розміри листівки повинні бути не більше 105 × 148 мм і не менше 90 × 140 мм ± 2 мм; принаймні, 75% її площі має бути зайнято зображенням, відповідним сюжетом малюнка марки (або одному з сюжетів, якщо їх декілька). Забороняється використовувати листівки, якщо їх зображення повністю повторює марку (наприклад, фотографії марок).

Максимафілія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Максимафілія

Максимафілія визнана Міжнародною федерацією філателії, в якій є відповідна комісія, яка розробляє виставкові регламенти по оцінці конкурсних експонатів на виставках різного рівня.

Див. також

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Филателистический словарь / сост. О. Я. Басин. — М. : Связь, 1968. — 164 с.

Література

[ред. | ред. код]
  • Азбука філателіста // Філателія. — 1994. — № 1. — С. 49.
  • Алексєєв В. «Картмаксімум-75»// Філателія СРСР. — 1975. — № 9. — С. 16-17.
  • Великий філателістичний словник / За заг. ред. Н. І. Владінца і В. А. Якобса. — М.: Радіо і зв'язок, 1988. — 320 с. — ISBN 5-256-00175-2.
  • Возженніков Н. П., Якобс В. А. Мистецтво картмаксімума. — М.: Связь, 1979. — 64 с.
  • Петров В. Майстерня картмаксімума — регламент і фантазія // Філателія. — 2003. — № 1, 3, 5.
  • Садовніков В. Ленініана на картмаксімумах // Філателія СРСР. — 1976. — № 2. — С. 3.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Картмаксимум. Русско-английский тлумачний словник філателістичних термінів - К. Юний филателист. Белпочта. Архів оригіналу за 19 листопада 2009. Процитовано 20 жовтня 2009.
  • Нотатки про картмаксімумах різних країн світу на сайті «Stamplover.ru»
  • Санкт-Петербург в картмаксімумах / Saint-Petersburg in cardmaximums «cardmaximum.spb.ru» [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]