Кельбас Гліб Дем'янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гліб Дем'янович Кельбас
Kelbas GlebDem.jpg
Народився 31 грудня 1909(1909-12-31)
Стіна, Вінницька область
Помер 8 липня 1968(1968-07-08) (58 років)
Київ
Місце поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність КПРС
Рід військ піхота
Роки служби 19311946
Звання CCCP army Rank polkovnik infobox.svg Полковник
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Суворова III степеня Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня

Гліб Дем'янович Кельбас (31 грудня 1909, Стіна — 8 липня 1968, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир 696-го стрілецького полку 373-ї стрілецької дивізії 33-ї армії 1-го Білоруського фронту, підполковник.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 31 грудня 1909 року в селі Стіна (нині Томашпільського району Вінницької області) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1932 року. Закінчив вісім класів середньої школи.

У 1931 році призваний до лав Червоної Армії. У 1937 році закінчив Одеське військове піхотне училище. У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на 1-му Білоруському фронті.

16 квітня 1945 року підполковник Г. Д. Кельбас з плацдарму південніше німецького міста Франкфурта організував прорив полком глибоко ешелонованої оборони противника і наступ на Берлін.

23 квітня 1945 року забезпечив форсування 696-м стрілецьким полком каналу Одер—Шпрее, а 24 квітня 1945 року — річки Шпрее північніше німецького міста Бесков. Був поранений, але, незважаючи на поранення, залишився в строю.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за вміле командування полком і проявлені при цьому мужність і героїзм підполковникові Глібу Дем'яновичу Кельбасу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8622).

Могила Гліба Кельбаса

З 1946 року полковник Г. Д. Кельбас — в запасі. Жив і працював у Києві. Помер 8 липня 1968 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 3-го ступеня, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалями.

Література[ред.ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
  • Овеянные славой имена. Одесса: Маяк, 1989