Кеппен Петро Іванович

Кеппен Петро Іванович
Народився	19 лютого (2 березня) 1793(1793-03-02) Харків
Помер	23 травня 1864(1864-05-23) (71 рік) Карабах, Крим
Країна	Російська імперія
Діяльність	географ
Alma mater	Харківський університет
Галузь	географія, етнографія, статистика
Заклад	Міністерство державного майна Російської імперії
Членство	Петербурзька академія наук
Батько	Johann Friedrich Köppend
У шлюбі з	Alexandra Fedorovna Adelungd
Діти	Friedrich Köppend Кеппен Володимир Петрович
Нагороди
Автограф
Кеппен Петро Іванович у Вікісховищі

Кеппен Петро Іванович (нар. 19 лютого (2 березня) 1793(17930302) — 23 травня 1864) — вчений німецького походження, академік, один із засновників Російського географічного товариства. Є автором праць з історії, географії, етнографії, демографії та статистики.

Біографія

Петро Іванович Кеппен народився 19 лютого 1793 р. у Харкові. У 1809-1814 рр. навчався у Харківському університеті.

1819 р. — магістр правознавства Кеппен працював в поштовому департаменті Петербурга. 1819 р. — перша подорож до Криму.

1848 р П. І. Кеппен видав перший «Етнографічний атлас Європейської Росії» («Этнографический атлас Европейской России». Петро Кеппен організував систематичний збір статистичних даних про кількість та національний склад населення Росії. У «Етнографічний атлас Європейської Росії» увійшло 77 кольорових карт всіх російських губерній, «Спеціальна карта Західної частини Російської імперії» та два варіанти «Етнографічної карти Європейської Росії» російською та німецькою мовами. Статистична таблиця «Числительные показания об инородцах, обитающих в Европейской России» та зміст атласу написані від руки..

1851 р. у Санкт-Петербурзі «Етнографічна карта Європейської Росії» («Этнографическая карта Европейской России») була видана окремо. Це перша в Росії карта етнічного складу (за ознакою «племінної приналежності») населення Європейської частини імперії. Карта була складена в масштабі 75 верст в дюймі (1 : 3 150 000). Над розробкою мапи автор працював протягом багатьох років. В основу цієї карти були покладені матеріали статистичної VIII ревізії (1834 р., перший перепис населення в Росії відбудеться лише у 1897 р.), а також адміністративнополіцейських обчислень і церковного обліку 1840-их рр. Однак тут не наводилися дані про чисельність і розселення українців, росіян і білорусів. При її складанні використовувалися і дані, зібрані в ході службових поїздок П. І. Кеппена..

Помер 23 травня 1864 р. у Криму.

Праці П. І. Кепенна використовував Миркович Михайло Федорович.

Родина

1. Донька Олександра — дружина Василя (Вільгельма) Федоровича Келлера, виноградаря, директора (1862—1865 рр.) Нікітського ботанічного саду.
2. Син Федір Петрович Кеппен — ентомолог.
3. Син Володимир Петрович Кеппен — метеоролог та кліматолог.

Наукові праці

• «Кримський збірник. Про старожитності Південного берега Криму та гір Таврійських»(1836—1837).
• «Етнографічна карта Європейської Росії»(1851)
• «Про Олешківські рухомі піски» (Об Алешковских летучих песках / [Соч.] г. акад. П.И. Кепена. - [Санкт-Петербург, 1841]. -18 с.)
• «Списки населених пунктів Російської імперії»(тт.1-65)
• Карта Південного берега Криму (на 4-х аркушах)
• Этнографический атлас Европейской России, составленный Петром Кеппеном. — 1848 г. — СПб. — 82 л.: 77 л. карт.
• Кеппен П. О древностях Южного берега Крыма и гор Таврических / сочинение Петра Кеппена ; изд. по распоряжению М. С. Воронцова. — СПб. : Печатано при Император. Акад. Наук, 1837. — 434 с. — (Крымский сборник). [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Джерела та література

• П. Г. Усенко. Кеппен Петро Іванович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 173. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Назарчук B. И., «Ольвийский сборник П. И. Кеппена». Журнал Летопись Причерноморья № 3. (рос.)
• Байцар Андрій. Українські етнічні землі на «Этнографической карте Европейской России» (1851 р.) Петра Кеппена [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.].